
- •Перелік питань до екзамену
- •1. Що таке світогляд?
- •2. Структура світогляду
- •3. Які функції виконує світогляд?
- •4.Сутність міфологічного, релігійного і філософського світоглядів?
- •5. Соціально-економічні умови формування філософії
- •6. Духовні джерела філософії.
- •7. Специфіка філософського знання.
- •8. Об’єкт та предмет філософського пізнання
- •9. Основні галузі філософського знання
- •10. Функції філософії
- •11. Історія філософії як наука та принципи її періодизації
- •12. Особливості філософії давньої Індії і Китаю
- •13. Передумови і джерела виникнення античної філософії
- •14.Чому Фалеса, Анаксімандра Анаксімена, Геракліта називають філософами природи
- •15. Хто з античних філософів переорієнтував філософію з пізнання природи на пізнання людини?
- •16.Проблеми вирішувалися піфагорійською школою
- •17. Сутність атомістичного вчення Демокріта
- •18. Платон і Арістотель вважаються засновниками класичної філософії
- •19. Основні риси античної філософії.
- •20. Основні періоди в розвитку античної філософії
- •21. Джерела виникнення середньовічної філософії
- •22. Патристика і схоластика в середньовічній філософії
- •23.Проблема віри і розуму та її вирішення в середньовічній філософії
- •24. Сутність суперечки про природу універсалій (номіналізм та реалізм), яка має місце в схоластичній філософії
- •26.Сутність натурфілософії Відродження
- •27.Методи пізнання обґрунтовувалися у філософії Нового часу
- •28. Сутність емпіричного і раціоналістичного напрямку в теорії пізнання Нового часу
- •29. Пантеїзм.Механіцизм у філософії Нового часу
- •30.Визначте ключові моменти французької філософії хvііі ст.
- •31. Назвіть основних представників німецької класичної філософії і що притаманно їх вченням?
- •32. Кант про непізнаванність світу
- •33. Які, за Гегелем, основні етапи розвитку абсолютної ідеї?
- •34. Антропологізм Феєрбаха
- •35. Якими були передумови виникнення марксистської філософії?
- •36. Що послужило теоретичними джерелами філософії марксизму?
- •37. Якими є характерні риси, принципи та сутність марксистської філософії?
- •38. Якими є основні напрямки, течії та школи неомарксизму?
- •39. Хто є засновником позитивістського напрямку в філософії і що означає принцип позитивізму?
- •40. Етапи розвитку позитивізму
- •42. Категорія “екзистенціалізм”.
- •43. Сутність філософії екзистенціалізму
- •44. Сутність філософської герменевтики
- •46. Фрейдизм. Неофрейдизм
- •47. Сучасні релігійно-філософські вчення
- •48. Витоки української філософії
- •49. Філософська думка України у Київській Русі.
- •50. Філософія українського відродження та барокко
- •51Філософія г. Сковороди
- •53. Філософія української національної ідеї
- •53. Філософія української національної ідеї
- •54. Сучасна філософська думка
- •55. Проблеми буття в епохк античності, середньовіччя, Нового часу
- •56. Буття в німецький класичній філософії
- •57. Сучасні філософські погляди на буття
- •58. Форми буття
- •59.Поняття матерія, матерія як субстанція
- •60. Сутність матеріалістичного світогляду та його історичні форми
- •62.Простір і час
- •63. Системність та рух
- •64. Буття як ідея
- •65. Історичні форми та види ідеалізму
- •66. Співвідношення термінів ідеа, ідеал
- •67. Співвідношення матеріального та ідеального у філософії.
- •68. Конепції ідеалізму та матеріалізму
- •71. Діалектико – матеріалістична концепція розвитку
- •72. Що таке принцип. Принципи діалектики
- •73. Зв'язок, закон, закономірність
- •74. Загальні закони розвитку(діалектики)
- •75. Чи будь – яке поняття є категорією.
- •76. Категорії діалектики. Їх зміст
- •77. Особливість філософських категорій з науковими
- •78. Метафізика, догматизм, релятивізм, софістика, еклектика
- •79.Трагічна діалектика, негативна діалектика, діалектична теологія
- •80. Синергетична концепція розвитку
- •81. Поняття “розвиток“; “прогресивний“ і “регресивний“ розвиток; “поворотний“ і “безповоротний“ розвиток; “революційний“ і “еволюційний“ розвиток.
- •82. Принципи діалектичного мислення
- •83. Роль діалектики і синергетики
- •84. Риси розуміння людини в епоху античності, середньовіччя, Нового часу
- •85. Концепції людини
- •86. Антропосоціогенез
- •87. Сутність та призначення людини
- •88. Значення міркувань про смерть
- •92. Структура особистості
- •93. Що таке дія, діяльність, практика
- •94. Соціально-діяльна суть людини
- •95. Творчість
- •96. Філософська концепція творчості.
- •97.Види творчої діяльності людей і в чому їх сутність
- •98. Воля як філософське поняття.
- •99.Сутність свободи
- •100. Сваволя
- •101. Якою була філософська думка про свідомість в різні історичні епохи?
- •105. Проблема несвідомого
- •106. Функції свідомості
- •107.Співвідношення свідомості і мислення
- •108. Свідомість. Душа. Дух
- •109. Що таке духовний світ людини?
- •111.Духовний світ особи і духовне життя суспільства
- •112. Що таке гносеологія і її місце у філософії?
- •113. Що таке знання та пізнання?
- •115.В чому полягає сутність діалектики чуттєвого та раціонального?
- •116. У яких формах і якими методами здійснюється чуттєве, раціональне і наукове пізнання?
- •117. Що таке наука? Які її види і функції?
- •118. Що є істина? Які її критерії?
- •120.Уявлення про суспільство в історії філософії
- •121.Що таке суспільство і його основні характерні риси?
- •122. Суспільство, країна, держава
- •123. Що означає поняття “соціальне“?
- •124. З яких елементів на макро, мезо і мікро рівнях складається суспільство як соціальна система?
- •125. В яких сферах здійснюється життєдіяльність людей у суспільстві?
- •126.Що таке суспільно-економічна формація?
- •127. Що таке “цивілізація“, “культура“, “культурні цінності“?
- •128. Формаційна концепція суспільства
- •129.Що таке суспільний прогрес
- •130. Якими є рушійні сили та чинники суспільного прогресу?
- •131. Якими є глобальні проблеми людства?
75. Чи будь – яке поняття є категорією.
Категорії (- висловлення, обвинувачення; ознака) у філософії, найбільш загальні і фундаментальні поняття, що відбивають істотні, загальні властивості і відносини явищ дійсності і пізнання. Категорії виникли і розвиваються як результат узагальнення історичного розвитку пізнання і суспільної практики.
Які ви знаєте категорії діалектики? Яким є їх зміст?
76. Категорії діалектики. Їх зміст
Категорії (- висловлення, обвинувачення; ознака) у філософії, найбільш загальні і фундаментальні поняття, що відбивають істотні, загальні властивості і відносини явищ дійсності і пізнання. Категорії виникли і розвиваються як результат узагальнення історичного розвитку пізнання і суспільної практики.
Одиничне, особливе, загальне.
Одиничне - це індивідуальні, неповторні риси, властивості, притаманні окремим. Загальне - істотно подібні, однакові, повторюються риси і властивості, що належать всім окремих явищ певної групи. Особисте - це річ вцілому, і саме йому належать як поодинокі, так і спільні риси. Воно виступає єдністю загального й одиничного. Одиничне і загальне складають моменти, сторони окремого. Окрему ж є ціле.
Так, скажімо, кожне дерево береза є окреме. Їй властиві одиничні риси і ознаки, властиві тільки їй і які відрізняють її від всіх інших беріз. Разом з тим кожна окрема береза має і такі риси, які є й у всіх інших беріз, тобто вона володіє і загальними рисами.
Причина і наслідок. Одним з важливих типів загального зв'язку є причинно-наслідковий зв'язок. У ній причина - те, що викликає наслідок, наслідок - результат дії причини. Причиною явищ правильно вважати не якийсь окремий фактор, а в кінцевому рахунку взаємодія сил, тіл, процесів або внутрішніх елементів, сторін процесів і систем. Взаємодія виявляється головним джерелом виникнення, зміни, зникнення явищ, тобто народження слідства, а наслідок є результат зазначеного взаємодії.
Необхідність і випадковість
Під необхідним розуміють те, що обумовлено внутрішніми причинами і суттю процесів, що підготовлено всім попереднім розвитком і тому настає неминуче. Необхідність висловлює впорядкований характер розвитку світу, його закономірність, необхідність пов'язана із загальним. Випадковість існуюча разом з необхідністю, є явище об'єктивне. Вона випливає з зовнішніх зв'язків, а тому може бути або не бути. Випадковість пов'язана з одиничним.
Зміст і форма.
Предмети і явища дійсності мають багато сторін. Істотними сторонами предметів і явищ виступають зміст і форма. Кожне явище чи річ мають свій зміст і свою форму, складові різні, протилежні їх боку. Зміст - вся сукупність елементів і процесів внутрішніх, а іноді й зовнішніх зв'язків речі, те, з чого вона складається. Форма - внутрішня і зовнішня структура, спосіб існування змісту, певне співвідношення елементів і процесів у часі і просторі, стійкі зв'язки між ними. Форма атома, наприклад, - певний порядок розташування і взаємодії входять до нього елементарних частинок і їх рухів.
Ціле і частина, елемент і структура.
Цілим називається предмет, процес, явище, яке включає в себе інші предмети, процеси, явища, і властивості якого не збігаються з властивостями складових частин. Частина і ціле діалектично взаємопов'язані. Не може бути цілого без частин, оскільки всі матеріальні предмети невичерпні вглиб. У той же час всяке ціле може бути частиною іншого цілого. А будь-яка частина в той же час є цілим по відношенню до своїх складових.
Суть і явище
Сутність зазвичай виступає як спільне, а явище - як одиничне, індивідуальне. Так, загальна сутність живого виявляється в різноманітті організмів і в обміні речовин. До поняття "явище" близько за змістом поняття "видимість" (або "уявленість") - неадекватне, перекручене вираз сутності. У ній є вірне і невірне. Труднощі пізнання полягає у відділенні спотворень від вірного вираження сутності в явищах. І разом з тим необхідно за явищем розкрити сутність. Рух Землі і Сонця земним спостерігачам безпосередньо сприймається як звернення Сонця навколо Землі. Насправді ж Земля обертається навколо Сонця. Це є прояв такої сутності, як рух планет, що визначається законом всесвітнього тяжіння, проте спотворене в процесі сприйняття.
Можливість і дійсність.
Можливістю називають сукупність умов, тенденцій, передумов та причин появи нового, здатність матерії, дійсності породжувати нове. Дійсністю називають всі реально існуюче в об'єктивному світі. Разом з тим дійсність є здійснена можливість, бо все, що існує в дійсності, коли-то було можливістю.
В чому особливість філософських категорій порівняно с категоріями конкретних наук?