75. Елементи суспільного життя.

При найближчому розгляді елементи суспільного життя виявляються найпростішими утвореннями сумісної діяльності людей, які необхідні для її здійснення.

Суб’єкти. Розглядаючи організацію найпростішого акту діяльності соціальної дії – ми констатуємо ту очевидну обставину, що необхідною умовою є наявність людей, здатних бути її суб’єктами, тобто носіями цілеспрямованої активності. За колективних форм діяльності здійснюючих її людей.

Речі. Клас речей має власну структуру, яка подається по-різному сучасними теоретиками. Зокрема, виділяються в їх складі предмети безпосереднього споживання і засоби їх створення, або “засоби виробництва”. У складі останніх розрізняються:

• “предмети праці”, тобто те, на що спрямований механічний, хімічний, біотехнічний чи інший вплив людини;

• “знаряддя праці” з допомогою яких людина впливає на предмет праці;

• “засоби транспортування” і “збереження знарядь і предметів праці” – нафтопроводи, нафтосховища, танкери для перевезення нафти й інші елементи “посудинної системи виробництва”, відмінної від його “кістково-мускульної системи” (предмети і знаряддя праці);

• “кібернетичні засоби регуляції виробництва”, які дозволяють зберігати, переробляти і передавати технологічну інформацію (різні ЕОМ, ЧПУ тощо).

Символи або знаки. Слугують цілеспрямованій зміні реальності, що існує за межами людських уявлень, дозволяють здійснити зміни які цілком можуть бути зареєстровані фізичними приборами. Функція символів – втілювати в собі особливим способом закодовану інформацію, що служить засобом її збереження, накопичення і передачі, дозволяючи людям узгоджувати мету своєї колективної діяльності.

Зв’язки і відношення між елементами. Це елемент, який не можна побачити очима і поторкати руками, але без якого ні люди, ні речі, ні символи ніколи не складуть цілісної соціальної системи.

76. Компоненти суспільного життя.

Як відомо, чотири типи сумісної активності людей необхідні для самодостатнього існування суспільного колективу, саме вони визначають його підсистеми, чи сфери суспільного життя: виробництво упредметненої інформації - утворює духовну сферу суспільства; створення і оптимізація суспільних зв’язків і відносин – його організаційну сферу; виробництво і відтворення безпосереднього людського життя – соціальну сферу; сумісне виробництво речей – утворює його матеріально-виробничу сферу.

Кожен з виділених типів суспільної діяльності допускає множинність її конкретних видів. Так, сфера матеріального життя суспільства перш за все включає в себе машинобудування, будівництво, сільське господарство тощо; сфера духовного життя – науку, релігію, мистецтво і т.п.

Аналіз всіх видів реальної діяльності, звичайно ж, виходить за межі завдань соціальної філософії. Тут необхідні два застереження.

По-перше, зауважимо, що наведена нами система типів діяльності охоплює лише “нормальні” форми людських занять і не включає явища соціальної патології, наприклад, кражу чи озброєне пограбування.

По-друге, важливо враховувати що на рівні конкретних видів діяльності розглянуті нами типи втрачають свою “ідеальність”, виявляються у відношеннях прямого і безпосереднього перетину взаємопроникнення.