68. Проблема гуманізації економічної освіти

Суть проблеми гуманізації економічної освіти з глобалістських позицій найбільш точно можна окреслити словами відомого філософа-софіста Стародавньої Греції Протагора: «Людина є міра всім речам». У зв’язку з тим, що вища школа не встигає адаптувати свої програми до бурхливих змін в економічному, політичному та соціальному житті, вона повинна шукати такі джерела знань, які впливають на зміни в людській істоті. Трансформація людської істоти повинна базуватись на принципах «нового гуманізму», який складається з таких компонентів: 1) почуття глобальності; 2) любов до справедливості; 3) боротьба за свободу людини.

На основі принципів «нового гуманізму» А. Печчеї визначає шість стартових цілей для людства. Перша ціль випливає з необхідності визнання «зовнішніх меж» розвитку людства; друга ціль пов’язана з фізичними і психологічними можливостями людини; третя ціль спрямована на захист і збереження культурної спадщини як ключового моменту людського прогресу; четверта ціль повинна сприяти формуванню світової єдності людства у рамках концепції «розумного розміщення національного суверенітету» (мабуть, і наш шлях до цієї мети пролягає через здобуття національного суверенітету України); п’ята ціль людства вимагатиме проведення значних будівельних робіт, які хіба що можна порівняти з тими, що проводили останні п’ятдесят поколінь; шоста ціль визначається як необхідність реорганізації існуючої економічної системи відповідно до потреб світового суспільства. Величезні можливості людства, його продуктивних сил, науки і техніки пов’язані з моральною пригніченістю людини у світі машин, втратою гуманності і почуттів до природи. Основною рушійною силою суспільства є людина. Техніка, раціональні сфери буття існують не самі по собі і не можуть бути «добрими» чи «злими». Такими їх робить людина, і саме вона несе моральну відповідальність за наслідки науково-технічного прогресу, за негативні результати дії комерціалізації культури, духовного життя, переходу країни до ринкової економіки. Кант говорив, що людину немає необхідності закликати до мора-льної поведінки в межах категоричного імперативу. Вона буде в нормальному суспільстві діяти морально через те, що це для неї найбільш корисно. Почуття глобальності у студентів економічних вузів має фор-муватись з допомогою філософських, культурологічних та екологічних знань.

69. Економічна діяльність і мораль.

Релігія як світогляд та ідеологія є істотною складовою частиною світової культури і, отже вона не може стояти осторонь від певної трактовки господарської і підприємницької діяльності людини, яку вона по своїй традиції опікає, рятуючи за її духовну чистоту. До недавнього часу про позитивний вплив релігії на підприємницьку діяльність не могло бути і мови. Зараз же, слід враховувати всі фактори впливу на людину - не тільки соціально-політичні, економічні, соціально-психологічні, національно-етнічні /ментальні/, але й релігійні. економічний тип людини, господарський діяч, підприємець в християнстві визначаються зовнішнім тягарем господарської необхідності, Людина здійснює своє історичне призначення - стати володарем Всесвіту, розкриваючи його таємниці і підкоряючи їх своїй волі. В господарській праці, в підприємництві твориться загальне діло усього людства. В господарстві взагалі розкривається космізм людини, його покликання і міць; в ньому людина живе одним життям зі світом, як в потребах, так і в виробництві. Оволодіння силами природи, "регуляція природи" має для себе виправдання тільки через участь синів людських, які виконують справу Божу у всезагальному воскресінні своїх батьків. Якщо ця справа не буде завершена синами людськими, вважив М.Федоров, то бона буде звершена волею Божею в ім’я осудження тих, хто не справився зі своїм завданням Є найвища цінність у людині, при висвітленні якої православ'я спроможне дати порівняльну оцінку різним формам господарювання - це свобода особи, правова і господарська. Найкращою з господарських форм, як би її не називали, є та, яка найбільш ефективно її забезпечує.

Вперше з’явився на світ розвинутий, цивілізований реальний інтерес, без якого неможливе високоефективне виробництво: /утверджується нова господарська етика: працювати потрібно так, щоб витрати праці і засобів виробництва неодмінно окуповувались. Прибутковість задуманої справи - це й є категорична "нездача", яка підпорядковує собі любі життєві /споживчі/ цілі. Працювати нерентабельно, безприбутково, заради простого забезпечення наявних потреб заняття простиме для працівників примусової праці, але вже ніяк не для вільного хазяїна. М. Вебер таким чином атестував цих перших на нашій планеті представників госпрозрахункового напряму думок: "Вони були людьми з яскраво вираженим якостями моралі, які пройшли сувору життєву школу, обачливими і рішучими одночасно, людьми стриманими і сміливими, помірними і впертими, людьми з принципами". Поступово стала укріплюватись нова цінність - орієнтаційна система - система правосвідомості В природно-правовій концепції Дж. Локка право на власність займає перше місце і включає в себе право на життя і на свободу. Власність стає більш священною, ніж саме існування її емпіричного носія. Пояснення цієї парадоксальної максими Дк. Локк бачить в тому, що власність включає в себе працю. "Чисте підприємництво" знаходить підтримку в максимі "категоричного імперативу" І. Канта: "Поступай з іншими так, як хотів би ти, щоб поступали з тобою!" За думкою І.Канта, слідувати цьому принципові не просто морально але й вигідно. Не дотримуючись цього принципу, людина не спроможна не тільки на культурний прогрес, а неспроможна навіть вижити. Кант шукав таку етичну концепцію, яка приводила б до загального знаменника, і цинічний практицизм, і проґресивний фанатизм, які повинні бути безумовно обов'язковими для особи і повинні в майбутньому бути особливою мірою сутності людини. Після Канта та німецької класичної філософії соціально-економічна думка пішла по лініях, з одного боку, абсолютизації повинного, з другого - абсолютизації майбутнього виміру сутності.