58. Свідомість і несвідоме в мисленні

Свідомість не зводиться до психіки людини. Поняття свідомості більш вузьке порівняно з поняттям "психіка лю­дини". Психіка складається із таких духовних утворень, як свідоме і несвідоме, що є багатомірними і перебувають у постійній взаємодії. Свідомість — це насамперед знання. Без знання свідомості не існує. Ось чому в сучасній філософській літературі більшість дослідників вказують на важливу роль пізнавальної (когнітивної), емоційної та мотиваційно-вольової форм діяльності свідомості. Логічна структура когнітивної діяль­ності людини складається із чуттєво-сенситивного, абстрактно-мисленного та інтуїтивного рівнів. На цих рівнях виникають чуттєві образи й понятійні структури, які становлять предметно-змістовну основу мис­лення. До пізнавальних здатностей людини належить також увага і па­м'ять. Але у пізнавальній сфері свідомості провідна роль, безперечно, належить понятійному мисленню. Саме воно забезпечує всій пізнавальній діяльності предметний, усвідомлений характер.

Свідомість не є єдиним рівнем, на якому представлені психічні процеси, властивості і стани людини. Далеко не все, що сприймається людиною і впливає на прийняття рішень, їм усвідомлюється. Крім свідомості у людини є і сфера несвідомого.Несвідоме - це ті явища, процеси, властивості і стани, які впливають на поведінку людини, але не усвідомлюються нею. Несвідоме початок представлено практично у всіх психічних процесах, станах і властивості людини. У людини є несвідома пам'ять, несвідоме мислення, несвідома мотивація, несвідомі відчуття тощо.Співвідношення свідомості і несвідомого було вперше розглянуто З. Фрейдом. До несвідомого в особистості людини він відносив такі якості, потреби і інтереси, які людина не усвідомлює, але які знаходять свій вияв у різних його мимовільних діях і психічних явищах. Це можуть бути помилки (застереження, описки і тому подібні явища), мимовільне забування (імен, обіцянок, намірів, подій, фактів), це можуть бути фантазії, мрії, мрії або сновидіння.Помилки не є випадковими порушеннями письмовій або усній мові. У цих помилках виявляються приховані для людини мотиви, переживання чи думки. Помилки виникають в результаті зіткнення несвідомих намірів людини з чітко усвідомлюваної метою дії. Це неусвідомлюване протиріччя між прихованим мотивом і метою. Помилка є результат переважання несвідомого над свідомим, це результат «протидії двох різних намірів».Забування імен, фактів, подій пов'язано з якимись неусвідомлюваними людиною негативними емоціями, неприємними відчуттями, які коли-то виникли у нього по відношенню до людини з цим ім'ям, до тієї чи іншої події або факту.Сновидіння і мрії, за Фрейдом, свідчать про несвідомі бажання, почуття, наміри людини, його незадоволені або не цілком задоволених життєвих потребах.

Для розшифровки сновидінь Фрейд запропонував спеціальний метод, який називається психоаналізом.

Питання про співвідношення свідомого і несвідомого залишається до цих пір одним з найскладніших питань психології і не має однозначного вирішення.Несвідомі явища разом зі свідомістю керують поведінкою людини. Однак роль їх у цьому управлінні різна. Свідомість управляє найскладнішими формами поведінки.У сучасній психологічній науці виділяють різні стани свідомості, що диференціюються як за характером феноменальних переживань, так і за сукупність поведінкових і психофізіологічних показників:

• несвідомий стан - екстремальне стан, при якому реєструються лише психовегетативні реакції (прояви пізнавальних і емоційних процесів відсутні)

• сон - стан, який передбачає переживання сновидінь, що розрізняються ступенем зв'язаності: від окремих образів до їх упорядкованих послідовностей;

• неспання - стан усвідомлення навколишнього світу і себе, доступне самоспостереженню. Воно включає весь спектр психічних проявів у модусі усвідомлення - сприйняття, спогад, увагу, мислення і саморегуляцію.

До особливої групи належать так звані змінені стани свідомості - гіпноз, стани, що виникають під впливом психоактивних речовин (алкоголю, наркотиків та інших).