- •Філософія. Її предмет і роль у суспільстві
- •2. Світогляд та його історичні типи: міф, релігія, філософія
- •Німецька класична філософія. Загальна характеристика
- •Формування основ матеріалістичної соціальної філософії
- •Проблеми філософії екзистенціалізму
- •Соціально-історичні та культурні передумови виникнення філософії хх століття
- •Зародження філософської думки в Стародавній Індії
- •Зародження філософської думки в Стародавньому Китаї
- •9 Досократівський період античної філософії
- •10. Антична філософія (Сократ, Платон, Арістотель)
- •11. Філософія Середньовіччя, її особливості
- •12. Основні риси філософії епохи Відродження
- •13. Онтологічна та гносеологічна проблематика філософії Нового Часу
- •14. Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •15. Проблеми несвідомого та ірраціонального в сучасній філософії. Ніцше, Фрейд, Перхсон
- •16. Неотомізм – сучасна релігійна філософія
- •17. Позитивізм та його різновиди
- •18. Києво-Могилянська академія – центр філософської думки та освіти
- •19. Природа філософського знання
- •20. Глобальні проблеми сучасності
- •21. Філософське розуміння людини
- •22. Природа як предмет філософського аналізу
- •23. Проблема людського буття в психоаналізі
- •24. Категорія буття, її смисл і специфіка
- •25. Зміст основних форм буття
- •26. Матерія як субстанція. Рівні структурної організації матерії.
- •27. Основні поняття,що характеризують діалектику як теорію розвитку
- •28. Поняття і структура свідомості. Функції свідомості
- •29. Поняття категорії. Особливості категорій діалектики
- •30. Альтернативи діалектики.
- •31. Пізнання як соціально-опосередковане відношення людини до світу
- •32.Проблема істини в філософії та науці
- •33.Суспільство як соціальна система
- •34. Соціальна сфера суспільного життя
- •35. Діалектика національного та загальнолюдського в сучасному світі.
- •36.Поняття духовного життя суспільства ,його структура: духовне виробництво,духовна культура,суспільна свідомість
- •37. Філософська спадщина Сковороди
- •38. Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного виробництва і соціальний інститут
- •39.Основні сфери, методи соціального прогнозування
- •40. Індивід, індивідуальність, особистість
- •41. Проблема субстанції. Дуалізм і монізм
- •42. Поняття руху та його основні форми. Рух і розвиток
- •43. Закони діалектики
- •44. Основні методи наукового пізнання
- •45. «Філософія життя» як філософський напрям
- •46. Філософія постмодернізму
- •47. Антропологічні орієнтації філософської герменевтики, прагматизму та інструменталізму
- •48 Релігійні філософські напрями
- •49. Новітня українська філософія
- •50. Місце онтології у структурі філософського знання
- •53. Реальність буття і небуття
- •54. Просторово-часові рівні буття
- •55. Рух і розвиток
- •56. Системність буття
- •Свідомість і несвідоме в мисленні
- •59. Поняття суб’єкта суспільного розвитку
- •60 Парадокси та безвихідь особистої свободи
- •61. Проблемне поле філософії
- •Філософія як герменевтична діяльність
- •64. Методології та стилі мислення
- •65. Джерела філософської концепції розвитку
- •66. Класична теорія розвитку
- •67. Становлення сучасної філософської концепції розвитку
- •68. Проблема гуманізації економічної освіти
- •69. Економічна діяльність і мораль.
- •70. Глобальний еволюціонізм та його відображення в концепціях ноосфери, синергетики, соціобіології, конвергенції
- •71. Діалектика форм духовного освоєння світу.
- •72. Продуктивна сила суспільної свідомості.
- •73. Духовна культура та ідеологія.
- •74. Поняття і субстанція соціального.
- •75. Елементи суспільного життя.
- •76. Компоненти суспільного життя.
34. Соціальна сфера суспільного життя
Соціальна сфера — це складна система зв'язків між різними елементами суспільства — етнічними, класовими, іншими спільностями людей. В основі цієї сфери завжди лежить соціальна структура суспільства, яка залежить від панівного способу виробництва матеріальних благ і ним визначається.
Соціальна структура - це спосіб закономірних зв'язків між елементами суспільства на певному етапі його розвитку. Такими елементами є групи людей, які розрізняються економічними, професійними, національними та іншими ознаками. Найпоширенішими є теорії класової структури і соціальної стратифікації.
Соціальна сфера є історично сформованою, відносно сталою системою зв’язків між різними елементами суспільства як цілого: окремими індивідами й соціальними спільностями, класами,соціальними групами, тощо. Соціальна сфера суспільного життя завжди має конкретно історичний характер і охоплює всю сукупність різноманітних соціальних зв*язків і відносин, що існують і розвиваються в межах певного суспільства. Соціальна сфера безпосередньо пов*язана з поняттям «соц.система», яке є складовою методології системного підходу у ХХст. На основі такого підходу стає можливим розглядати певну сукупність соціальних об*єктів і суб*єктів як цілісність. Вихідними компонентами соціальної системи є люди, які вступаючи у взаємини в ході суспільної діяльності утворюють сукупність що має якості системи. Системну природу мають різноманітні соціальні утворення: економіка, освіта , релігія, соц. Прошарки, держава тощо. Соціальна система складається з безлічі підсистем.значний внесок у розробку системних уявлень про суспільство зроблено представниками структуралізму та структурно-функціонального аналізу. Особливістю функціонування соціальної системи є те,що хоча вона й виступає предметом людської діяльності, але в той же час функціонує відносно незалежно і певною мірою визначає діяльність людей. Соціальна система внутрішньо неоднорідна : вона складається з компонентів або елементів котрі тим чи іншим чином структуруються. Соціальна структура - це категорія соальної філософії з допомогою якої визначається впорядкованість і взаємозумовленість зв*язків між елементами соціальної системи.
35. Діалектика національного та загальнолюдського в сучасному світі.
Діалектики національного та загальнолюдського в сучасному світі становлять процеси світового розвитку, поглиблення демократизації та гуманізації суспільства відкривають суттєві можливості для того, щоб, спираючись на загальнолюдські цінності, прогресивні традиції зняти містифіковану, міфологізовану кіптяву з масової свідомості багатьох людей. Це дасть можливість ясніше визначити кожній особистості своє ставлення до релігії, національних та загальнолюдських ідеалів, чіткіше усвідомити своє місце в системі суспільних відносин, активніше включити віруючих у процес утвердження духовно-морального, гуманістичного прогресу суспільства. А для цього необхідна демократизація процесу формування як релігійної, так і атеїстичної свідомості людей.