- •Поняття, цілі та напрямки діяльності підприємства.
- •Правові основи функціонування під-ва.
- •Класифікація та структура
- •Об’єднання під-в
- •Ринкове середовище господарювання під-в та організацій.
- •Договірні взаємовідносини і партнерські зв’язки у підпр. Дія-сті.
- •Міжнародна підпр. Дія-сть.
- •Сутність і функції процесу управління
- •Методи управління діяльністю під-в
- •Організаційні структури управління під-вами
- •Вищі органи держ. Управління
- •Поняття, класифікація, структура персоналу
- •Визначення чисельності окремої категорії працівників
- •Кадрова політика
- •Система управління персоналом
- •Оцінка персоналу як важливий елемент системи управління трудовим колективом.
- •Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу під-в.
- •19. Оцінка, класифікація та структура основних фондів
- •20. Спрацювання, амортизація та відтворення основних фондів
- •21. Ефективність відтворення та використання основних фондів.
- •22. Структура, нормування та використання оборотних фондів підприємства.
- •23. Поняття нематеріальних ресурсів.
- •24. Поняття нематеріальних активів.
- •25. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.
- •26. Загальна характеристика та нормування оборотних коштів.
- •27. Ефективність використання оборотних коштів.
- •28. Поняття, склад і структура інвестицій
- •29. Визначення необхідного обсягу джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •30. Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів)
- •31. Залучення іноземних інвестицій для розвитку та посилення ефективності діяльності суб'єктів господарювання
- •32. Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій.
- •33. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень і фінансових інвестицій.
- •34. Інвестиційні проекти підприємств.
- •35. Загальна характеристика інноваційних процесів
- •36. Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями.
- •37. Поняття напрями та об'єкти організаційного прогресу
- •48.Суспільні форми організації в-ва.
- •54. Прогнозування розвитку підприємств
- •55.Методологічні основи планування.
- •56.Стратегія розвитку під-ва та бізнес-планування.
- •57.Тактичне і оперативне планування.
- •58. Загальна характеристика продукції
- •59. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції
- •60. Матеріально-технічне забезпечення виробництва
- •62. Стандартизація та сертифікація продукції
- •63. Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий технічний контроль
- •64. Продуктивність праці персоналу
- •65. Система, моделі та методи мотивації трудової діяльності.
- •66. Сучасна політика оплати праці
- •67. Застосовувані форми та системи оплати праці
- •68. Доплати і надбавки до зарплати та організація преміювання персоналу
- •69. Участь працівників у прибутках підприємства.
- •70. Загальна характеристика витрат на вир-во продукції.
- •71. Управління витратами на підприємстві.
- •72. Сукупні витрати та собівартість продукції
- •73. Сутність і методи калькулювання окремих виробів.
- •74. Ціни на продукцію: сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання.
- •75. Зміст і форми фінансової діяльності підприємства.
- •76. Формування й використання прибутку.
- •77. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства.
- •78. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва.
- •79. Чинники зростання ефективності виробництва
- •80. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства
- •81. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства
- •82. Основні напрями організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими
- •83. Служба безпеки підприємства.
- •84. Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємства.
- •85. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств
- •86. Санація (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання.
- •87. Банкрутство підприємств як економічне явище.
- •88. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб'єктів господарювання
- •89. Ліквідація збанкрутілих підприємств
Вищі органи держ. Управління
Окрім внутрішніх органів управління підприємствами та організаціями, існують вищі органи загальнодержавного управління всіма суб’єктами господарювання. Формування і функціонування таких органів управління є об'єктивно необхідними й доцільними, оскільки зумовлюються наявністю широкого кола управлінських рішень, прийняття та практична реалізація яких перебувають поза і можливостями та компетенцією самих підприємств і організацій.
Президент України як глава держави в рамках повноважень, визначених Конституцією України, керує всіма сферами діяльності суспільства, включаючи економіку. З цією метою він видає відповідні укази й розпорядження, проводить ділові зустрічі та наради з посадовими особами відповідного рівня, здійснює робочі поїздки в регіони (області, міста), відвідує ті або ті підприємства (організації). Певні управлінські рішення приймає також глава адміністрації Президента. Верховна Рада (парламент) України бере участь в управлінні економікою, окремими її сферами і галузями опосередковано, через формування необхідної законодавчої бази.
Центральну виконавчу владу держави репрезентує Кабінет Міністрів України, який практично реалізує соціально-економічну політику країни, координує та спрямовує діяльність конкретних ланок національної економіки через відповідні центральні органи виконавчої влади — міністерства, державні комітети, комітети, агентства, інші установи.
Центральними органами виконавчої влади, керівники яких входять безпосередньо до складу Кабінету Міністрів України та які утворюють систему державного управління суб'єктами господарювання (діяльності), є конкретні міністерства, комітети та інші центральні відомства.
Основними складовими елементами чинної системи загальнодержавного управління сферою економіки служать галузеві та функціональні міністерства.
Будь-яке міністерство очолює міністр, який має кількох заступників (здебільшого один з них є першим).
До складу органів управління міністерства входять департаменти (управління) та відділи, які керують підприємствами (організаціями) з певних питань у межах своєї компетенції.
Важливим робочим органом міністерства є колегія, членами якої є міністр, заступники міністра, начальники (керівники) основних департаментів і відділів. У складі міністерства виокремлюються необхідні функціональні департаменти: планово-економічний, технічний, маркетингу, зі зв'язків із зарубіжними країнами, фінансовий, праці й заробітної плати, виробничо-диспетчерський, центральна бухгалтерія тощо.
Виробничо-господарську та іншу діяльність окремих підприємств (організацій) чи їхніх інтеграційних утворень координують функціональні й галузеві міністерства, комітети та інші центральні органи виконавчої влади.
До вищих органів державного управління підприємствами (організаціями) належать також державні комітети та інші центральні органи, статус яких прирівнюється до статусу Державного комітету України.
Крім того, функціонують центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.