25. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.
Нематеріальні активи мають грошову оцінку.
Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі під-ва, якщо існує ймовірність одержання майбутніх е. вигод, пов‘язаних з його використанням, та вартість такого активу може бути достовірно визначена.
Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо під-во має:
-намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;
- можливість отримання майбутньої економічної вигоди від реалізації або використання;
- інформацію для достовірного визначення витрат, пов‘язаних із розробкою нематеріального активу.
Згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в результаті обміну на подібний об‘єкт, дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу.
Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в обмін на неподібний об‘єкт, дорівнює справедливій вартості переданого нематеріального активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їхніх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.
Первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їхня справедлива вартість на дату отримання..
Під-во може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. Переоцінена первісна вартість та знос об‘єкта нематеріального активу визначається як добуток відповідно первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об‘єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Сума до оцінки залишкової вартості об‘єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки – у складі витрат звітного періоду.
Нематеріальні активи підприємства підлягають амортизації. Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну їх корисного використання, який встановлюється підприємством, але не більш як 20 років.
Метод нарахування амортизації нематеріального активу обирається під-вом самостійно, виходячи з умов отримання майбутньої е. вигоди. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.
26. Загальна характеристика та нормування оборотних коштів.
Оборотні кошти (активи) – це сукупність грошових коштів під-ва, необхідних для фор-ня та забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів і фондів обігу. Оборотні кошти у сфері вир-ва(оборотні фонди): виробничі запаси, незавершене вир-во, напівфабрикати власного виготовлення, ВМП. Оборотні кошти у сфері обігу(фонди обігу): залишки ГП, відвантажена продукція, грошові кошти на розрах. рахунку, дебіторська заборгованість, ін. об. кошти.
Структура оборотних коштів характеризується співвідношенням їх окремих елементів у заг. обсязі оборотних коштів, яке виражається у відсотках. Ця структура може бути досить різною в залежності від галузі, до якої належить під-во, але в цілому по промисловості 2/3 оборотних коштів – це оборотні фонди, а 1/3 – фонди обігу.
Джерелом формування оборотних коштів під-ва є:
власні та прирівняні до них оборотні кошти; залучені;
позичкові оборотні кошти;
короткострокові фінансові вкладення.
Нормування окремих елементів і заг. величини оборотних коштів.
Нормування оборотних коштів включає розробку та встановлення на кожному під-ві спец. норм за окремими видами матеріальних цінностей, витрат в-ва тощо та розрахунок нормативу власних оборотних коштів у грошовому виразі на кінець року, кварталу. Норма – це відносна або мінімальна величина оборотних коштів, що обчислена в установленому порядку за кожним видом, яка необхідна для розрахунку нормативу. Норматив – це мінімальний розмір власних оборотних коштів у грошовому виразі, необхідний під-ву для забезпечення нормального, безперервного процесу в-ва, реалізації продукції та розрахунків. Використовують наступні методи нормування оборотних коштів: аналітичний (дослідно-статистичний); коефіцієнтний; метод прямого розрахунку.
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що їх відносять до оборотних фондів, визн. Помноженням середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі (Д) на норму їхнього запасу в днях (Здн.) Денна потреба визначається Д = Мзаг(загальна річна потреба в ресурсу)/360 (грн.)
На під-вах може бути створено кілька видів запасів: транспортний, підготовчий , поточний, резервний (страховий), сезонний.У транспортний запас (Зтр.), що звичайно не перевищує двох днів, оборотні кошти вкладаються на період з моменту оплати виставленого постачальником рахунку до прибуття на склад підприємства. Підготовчий запас (Зпідг.) створюється на період часу, необхідного для приймання, складування та підготовки до виробничого використання матеріальних ресурсів. Найбільший за розміром є поточний запас (Зпот.), який потрібен для забезпечення безперебійного процесу виробництва матеріальними ресурсами між двома черговими поставками. Норму його обчислюють у межах половини середнього інтервалу між поставками певних видів матеріальних ресурсів. Страховий (резервний) запас (Зстр.) передбачається при розрахунку норми запасів сировини та матеріалів у зв‘язку з можливими відхиленнями фактичних строків поставки проти планових з причин, які важко передбачити заздалегідь. Розмір страхового запасу встановлюється у межах 50% від поточного складського запасу (визначається тільки при транзитних іногородніх поставках). Сезонний запас (Зсез.) створюється у разі: 1) сезонного характеру заготівлі сировини; 2) сезонного характеру споживання; 3) конкретних умов завезення.
Норма виробничого запасу в днях дорівнює сумі норм по всіх видах виробничих запасів.
Норматив власних оборотних коштів у незавершеному вир-ві визначається за формулою:
Норматив оборотних коштів у готовій продукції визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (Вд) і норми запасу готової продукції на складі, у днях (Здн) :
Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується виходячи із залишків коштів на початок періоду (Впоч) і суми витрат, які слід буде зробити в плановому році (Впл), за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (Впогаш.пл):
Сукупний норматив оборотних коштів під-ва:
Оборот оборотних коштів, виміряний у часі, називається їх оборотністю.
В загальному вигляді кругообіг оборотних коштів можна представити схемою:
.
На 1-й стадії оборотні кошти змінюють грошову форму (Г) на товарну (виробничі запаси (ВЗ)); на 2-й стадії йде процес споживання предметів праці у виробництві (НЗВ) і їх перетворення у готову продукцію (ГП). На 3-й стадії оборотні кошти у формі готової продукції вступають у сферу обігу і знову перетворюються на грошову форму (Г/).