29. Визначення необхідного обсягу джерел фінансування виробничих інвестицій.

Встановлення необхідного обсягу капіталовкладень залежить від е. ситуації на ринку. Її можливі варіанти:

а) ринковий попит на продукцію задовольняється повністю і не вимагає нарощування обсягів в-ва на даному під-ві. В цьому випадку повинно здійснюватись лише просте відтворення ОФ за рахунок амортизаційних відрахувань.

б) попит на продукцію під-ва є зростаючим, тому є доцільним нарощування обсягів в-ва продукції з метою збільшення приросту прибутку. в) попит на пропоновану під-вом продукцію різко зменшився, вона втратила конкурентність. Під-во повинно модернізувати в-во або організувати в-во нової продукції.

Джерелами фінансування капітальних затрат можуть бути:

- власні кошти під-ва у вигляді залучення частини нерозподіленого прибутку, доходів від реалізації цінних паперів;

- довгострокові кредити банків;

- залучення закордонних інвестицій та створення спільних під-ств;

- кошти держ. бюджету, тобто централізовані капітальні вкладення.

30. Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів)

Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між емітентом (юридичною особою, яка випустила цінні папери) та їх власником; передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів чи відсотків, а також можливість передачі грошових прав іншим особам.

Емітент - юр.особа, що випустила цінні папери. Види цінних паперів: акції, облігації внут. держ. і місцевих позик, облігації під-ва, казначейські зобов‘язання, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери (сертифікати) тощо. Цінні папери можуть бути іменними або на пред‘явника.

Фондовий ринок – держ. сфера обігу цінних паперів. Головною метою функціонування та розвитку фондового ринку в Україні є залучення інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлення та забезпечення подальшого зростання в-ва.

Учасниками фондового ринку є:

- держава;

- емітенти цінних паперів;- інвестори;

- посередники (спеціалізовані інституціональні утворення, банківські установи, інвестиційні компанії, фондові біржі тощо).

31. Залучення іноземних інвестицій для розвитку та посилення ефективності діяльності суб'єктів господарювання

Іноземне інвестування може здійснюватися в різних формах, залежно від типу інвестора, його мети та ступеня ризику, на який він готовий. Основні типи прямих іноземних інвестицій:1.Створення спільних під-в 2.Започаткування д-ті дочірніх під-в 3.Укладання ліцензійних угод з вітчизняними фірмами 4.Придбання неконтрольних пакетів акцій, вітчизняних фірм-емітентів

5.Купівля контрольних пакетів акцій, що їх випускають.

32. Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій.

Ефективність будь-яких форм інвестицій розрах. на основі співставлення ефекту (доходу) і витрат, які пов‘язані з його отриманням. Е. ефективність виробничих інвестицій можна визначити за доп. показників їх абсолютної та порівняльної е. ефективності.

Абсолютна ефективність показує заг. величину їх віддачі та обчислюється співставленням величини е. ефекту з величиною самих затрат. Вона оцінюється за доп. показників:

- коефіцієнт ефективності капітальних затрат (Е_р):

Абсолютну ефективність капітальних завтра можна обчислити також через ефективність використання виробничих фондів (Е_р):

- строк окупності капіталовкладень (Т_р), який є оберненим показником до Е_р:

Показником порівняльної ефективності капвкладень є мінімум приведених витрат (З_прив.):

Розрахунковий строк окупності додаткових капіт-ень по певному варіанту обчислюється:

Е. ефект від прискореного введення в дію основних виробничих фондів і виробничих потужностей (Е_приск.) розрах.:

Вищенаведені показники застосовуються при використанні класичних (статичних) методів оцінки ефективності реальних інвестицій.

Недоліками класичних методів оцінки ефективності реальних інвестицій є: - питомі капітальні витрати не мають сенсу при зростанні інфляції; - не враховується фактор часу: ні доход, ні інвестиції не приводяться до теперішньої вартості; - показником повернення інвестованого капіталу приймається лише прибуток, тоді як насправді він повертається у вигляді грошового потоку (сума чистого прибутку та амортизаційних відрахувань).

Найважливішими параметрами оцінки е. ефективності виробничих інвестицій з врахуванням чинника часу є:

1.Чиста дисконтована (теперішня) вартість – чистий приведений дохід (ЧПД):

Ставка дисконту – це процентна ставка, що характеризує норму прибутку, на який щорічно розраховує інвестор.

2.Індекс доходності інвестицій:

3.Внутрішня норма рентабельності інвестицій (ВНР) – це така дисконтна ставка, за якої суми початкових інвестицій і теперішньої вартості грошових потоків є однаковими, тобто ЧПД=0. 4.Період окупності інвестицій (Т_ок):

Розрахунок ефективності фін. інвестицій здійснюється за ф-лою: