- •1) 72. Валютна політика та її вплив на міжнародну торгівлю
- •2) 71. Валютні курси та їх вплив на Міжнародну торгівлю
- •3) 24. Вплив добровільного обмеження експорту на економіку малої країни. Графічна модель
- •4) 22.Вплив імпортної квоти на економіку малої країни
- •5)74.Вплив міжнародних кредитів і міжурядових позик на міжнародну економіку
- •6) 21.Вплив тарифної квоти на економіку малої країни.Графічна модель.
- •7) 44.Вплив транспортних витрат на міжнародну торгівлю товарами. Графічна модель
- •8) 27. Економічний аналіз впливу внутрішніх та експортних субсидій на малу країну. Графічний аналіз
- •9) 42.Економічний зміст та класифікація послуг
- •10) 66. Економічні наслідки інтеграції країн
- •11) 61. Економічні наслідки міграції для країн експортерів та імпортерів робочої сили. Графічна модель
- •12) 55. Економічні наслідки прямих закордонних інвестицій для країн-економічних партнерів. Графічна модель
- •14) 65. Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості
- •15) 68. Етапи становлення світової валютної системи
- •16) 7. Історія становлення світового ринку та його сучасні характерні риси
- •17) 17 Класифікація інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •18)45.Класифікація та характеристика інструментів державного регулювання міжнародної торгівлі послугами.
- •19) 50. Методи зрівноваження платіжного балансу
- •20) 2. Методологія та структура курсу „Міжнароднаекономіка”
- •21) 78. Міжнародна передача технології та її регулювання
- •22) 62. Міжнародне регулювання міграційних процесів
- •23) 79. Міжнародне технічне сприяння
- •24) 73.Міжнародний кредит: його форми та роль в міжнародній економіці
- •25) 9. Міжнародний рух товарів, як ознака світового ринку. Графічне зображення
- •26) 60.Наслідки міжнародної трудової міграції для країн імміграції та еміграції
- •27) 20 Нетарифні інструменти регулювання
- •28)4. Основні тенденції сучасного міжнародного поділу праці
- •29) 43.Особливості міжнародної торгівлі послугами.
- •30) 38. Парадокс Леонтьєва та його пояснення
- •31) 67.Поняття світової валютної системи та її основні елементи
- •32) 23. Порівняльний аналіз впливу імпортного мита і квоти на економіку малої країни. Графічні моделі
- •33) 1.Предмет курсу “Міжнароднаекономіка”
- •34) 53.Причини та динаміка міжнародного руху капіталу
- •35) 6. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці
- •36) 49.Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій містить групу статей пб, які показують міжнародний рух капіталу, за допомогою якого фінансуються експорт та імпорт товарів і послуг.
- •37) 48.Рахунок поточних операцій
- •38) 11. Структура світового господарства і його суперечності
- •39) 75.Роль міжнародних валютно-кредитних та фінансових організацій у міжнародній економіці
- •40) 12. Роль міжнародних економічних відносин у вирішенні глобальних економічних проблем світового господарства
- •41) 76 Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями
- •42) 56. Стан іноземного інвестування в Україні
- •43) 47.Структура платіжного балансу.
- •44) 64. Суть і головні передумови міжнародної економічної інтеграції
- •45) 57. Суть і сучасні особливості міжнародної трудової міграції
- •46) 46.Суть платіжного балансу та джерела інформації для його складання
- •47) 77. Суть та особливості міжнародних науково-технічних відносин
- •48) 13. Суть та показники світової торгівлі
- •49) 3. Суть та фактори міжнародного поділу праці
- •50) 26. Суть та характеристика впливу фінансових інструментів торговельної політики.
- •51) 10. Сучасне світове господарство: суть та характерні риси
- •52) 54. Сучасні особливості переміщення капіталу через державні кордони
- •53) 32. Теоретична модель міжнародної торгівлі "ціни-золото-потоки" д. Х'юма
- •54) 31. Теорії міжнародної торгівлі: меркантилізм та неомеркантилізм
- •55) 51.Теорії платіжного балансу
- •56) 33. Теорія абсолютних переваг у міжнародній торгівлі
- •57) 37. Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва
- •58) 39. Теорія життєвого циклу товару
- •59) 41.Теорія конкурентних переваг.
- •60) 40. Теорія подібності країн
- •61) 34. Теорія порівняльних переваг у міжнародній торгівлі
- •62) 35. Теорія розміру країни у міжнародній торгівлі
- •63) 36. Теорія співвідношення факторів виробництва
- •64) 14 Типи зовнішньоторговельної політики держав
- •65) 8. Торгові і неторгові товари: суть та відмінності
- •66) 5. Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва
- •67) 28.Характеристика валютно-кредитних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •68) 18. Характеристика митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами.(19-вплив експортного мита)
- •69) 25. Характеристика впливу на економіку вимог про вміст місцевих компонентів. Графічна модель.
- •70) 29.Характеристика впливу правових інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами.
- •71) 69.Характеристика європейської валютної системи.
- •72) 30.Характеристика зовнішньої торгівлі України.
- •73) 70. Характеристика міжнародних валютних ринків .
- •74) 59. Характеристика основних світових ринків і експортерів робочої сили
- •75) 58.Характеристика причин міжнародної трудової міграції
- •76) 63.Характеристика трудової міграції з України
- •77) 52.Характеристика форм міжнародного переміщення капіталу
- •За характером використання коштів:
16) 7. Історія становлення світового ринку та його сучасні характерні риси
В історичному плані, світовий ринок, а точніше його ознаки, виникає за стародавніх часів. Мова йде про те, що саме в цю епоху міжнародна торгівля, торгівля між цивілізаціями, набирає вигляд власне торгівлі, тобто обмін, опосередкований грошовими відносинами починає переважати. Але особливість прояву світового ринку в стародавні часи полягає в тому, що він носив внутріконтинентальний (локальний) характер. За соціально-економічною характеристикою світовий ринок за стародавніх часів був ремеслено-рабовласницьким. За феодального середньовіччя, особливо в період пізнього феодалізму, стародавній світовий внутріконтинентальний ринок переростає в міжконтинентальний. Новим і великим кроком до розвитку міжконтинентальної торгівлі стали Великі географічні відкриття кінця 15 – початку 16 століття. За соціально-економічною оцінкою світовий ринок епохи феодалізму визначався як ремеслено-феодальний. В умовах 18 – 19 століття формування світового ринку супроводжується виникненням нових міжнародних ринків (товарні ринки, ринки капіталів, праці[1]). В період 19- початку 20 століття на формування світового ринку здійснює вплив процес виходу спеціалізації індустріального (капіталістичного) виробництва за межі національних економік (інтернаціоналізація господарського життя). Свого завершення світовий ринок і світова торгівля набирають в результаті повного розвитку капіталістичного машинного виробництва.
Для світового ринку характерні такі риси: (1. він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі; 2. він виявляється у міждержавному переміщенні товарів під впливом не тільки внутрішніх, але й зовнішніх попиту і пропозиції; 3. він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, у яких галузях та регіонах вони можуть бути застосовані найефективніше; 4. він виконує санаційну роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари та часто їх виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентних цін; 5. на ньому існує особлива система цін — світові ціни; 6. на ньому рух товарів зумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв´язками між підприємствами та регіонами країни), а і зовнішньоекономічною політикою окремих держав.)
17) 17 Класифікація інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
Інструменти (методи) зовнішньоторговельної політики дуже різноманітні, їх нараховується понад тисячу. Це обумовлює існування різних підходів до їх класифікації. 1) за характером та цілями застосування заходів регулювання: —інструменти, які передбачають застосування заходів регулювання при перетині товаром митного кордону (прикордонні заходи); —інструменти, які передбачають застосування заходів, які стосуються внутрішнього ринку в цілому, але не зачіпають умов доступу іноземних товарів на внутрішній ринок; —інструменти, які використовуються для покращення умов доступу вітчизняних товарів на іноземні ринки. Зокрема це заходи у відповідь. Вони не мають на меті обмеження доступу на ринок, але є засобом тиску на партнерів, щоб ті скасували свої обмеження. Ці обмеження можуть набувати найрізноманітніших форм;
2) за характером інструментів, що використовуються: —тарифні — мита та інші митно-тарифні заходи; —нетарифні — решта інструментів регулювання;
3) за характером впливу на умови конкуренції: —інструменти, які обмежують іноземну конкуренцію на внутрішньому ринку; —інструменти забезпечення добросовісної конкуренції; —інструменти, які забезпечують підвищення конкурентоспроможності власних (національних) товарів на закордонних ринках; —інструменти, спрямовані на усунення обмеження конкуренції на закордонних ринках та полегшення доступу національних товарів на ці ринки;
4) залежно від особливостей застосування заходів регулювання: —односторонні (автономні) заходи — застосовуються урядами країн в односторонньому порядку без погодження або консультації з торговими партнерами. Такі заходи вживаються здебільшого під час загострення політичних відносин; —двосторонні заходи — застосовуються у рамках двосторонніх угод. Такі заходи попередньо узгоджуються країнами — торговими партнерами. Кожна з країн попереджає свого торгового партнера про вживання будь-яких заходів, які, як правило, не вносять суттєвих змін у торговельні відносини, а лише сприяють їм; — багатосторонні заходи — застосовуються у рамках багатосторонніх угод (наприклад, ГАТТ/ВТО);
5) з погляду історичного розвитку форм протекціонізму та еволюції міжнародної торгівлі: — інструменти традиційного протекціонізму — носять в основному обмежувальний характер та виявляються у створенні торгових бар´єрів, які перешкоджають доступу іноземних товарів на внутрішній ринок у цілому. Мета традиційного протекціонізму — трансформувати умови конкуренції таким чином, щоб дати можливість національним підприємствам успішно конкурувати з іноземними постачальниками при тому наборі конкурентних переваг і тій забезпеченості факторами виробництва, які мають національні підприємства. Ця мета досягається за рахунок втручання в ринкове конкурентне середовище і деякого зниження ефективності використання ресурсів в економіці. Важлива особливість цього протекціонізму — його порівняно пасивний характер. Це виявляється у тому, що країна передусім прагне зберегти позиції національних виробників на внутрішньому ринку. Застосування заходів такого протекціонізму має суб´єктивний характер, не завжди можна відстежити їх взаємозв´язок із об´єктивними економічними показниками. Найтиповіші приклади використання інструментів цієї форми протекціонізму — прикордонні бар´єри у формі тарифних і нетарифних обмежень у торгівлі товарами;
— інструменти виборчого протекціонізму — спрямовані в основному проти недобросовісних і найбільш небезпечних іноземних конкурентів. У рамках даної концепції протекціонізму існують два напрямки: основний — протидія недобросовісній конкуренції; доповнюючий — надзвичайні обмежувальні заходи, які застосовуються у випадку загрожуючого загострення іноземної конкуренції. Цей протекціонізм має у чистому вигляді не стільки обмежувальний, скільки коригуючий характер і спрямований на усунення викривлень нормальних умов конкуренції, які можуть виникнути у зв´язку із втручанням держави (у формі субсидування) або із дискримінаційною політикою приватних компаній у сфері Цін (демпінг). При цьому теоретично не утворюються умови для обмеження міжнародної торгівлі у цілому і можливе ефективне використання конкурентних переваг і переваг міжнародного поділу праці, а самі обмеження не є засобом дискримінації, а навпаки, усувають її. Ця концепція протекціонізму добре сполучається з політикою лібералізації торгівлі у цілому і з вимогами про розширення доступу на іноземні ринки.
— інструменти глобального (екстериторіального) протекціонізму — впливають на умови виробництва за кордоном. Країна, яка проводить таку політику, намагається впливати на умови використання конкурентами переваг і факторів виробництва у країнах-конкурентах. Торгові обмеження застосовуються у тих випадках, коли структура використання факторів виробництва у країнах-конкурентах така, що за тими чи іншими параметрами вони можуть одержати порівняльні переваги з боку зниження затрат (наприклад, відсутність у країні екологічних вимог або системи забезпечення соціальних прав працівників). Цей підхід спрямований на формування уніфікованих стандартів розвитку економіки з точки зору формування конкурентних переваг у міжнародній торгівлі. Проявом цієї форми протекціонізму є, зокрема, концепція "справедливої торгівлі" (fair trade).
Усі ці три системи протекціонізму ідуть в історичному розвитку одна за одною, але з погляду на їх застосування часто можуть використовуватись одночасно.
Найбільш широкого застосування набула класифікація інструментів державного регулювання зовнішньої торгівлі за їх характером — тарифні та нетарифні інструменти. Ця класифікація відображена у різних правових документах національного і міжнародного права. Вперше вона була запропонована Секретаріатом ГАТТ наприкінці 60-х років. До першої групи — тарифних інструментів — належать виключно мита, зафіксовані у вигляді митного тарифу (експортного та імпортного), як найбільш поширений традиційний засіб зовнішньоторговельної політики. До другої групи — нетарифних — решта інструментів.