Опис навчальної дисципліни
Пропонована програма навчальної дисципліни «ФІЛОСОФСЬКА ПРОПЕДЕВТИКА» розрахована на три кредити – 108 годин. Заняття проводяться у формі лекцій (18 год.), семінарів (18 год.) і самостійної роботи студентів (72 годин). Щотижня відводиться 2 години для авдиторного навчання і 4 год. для самостійної роботи студента.
Курс складається з двох модулів і завершується іспитом.
Мета курсу «Філософська пропедевтика» має кілька аспектів: а) передбачає впровадження студентів до базової філософської проблематики, що стала наслідком її світового історичного розвитку і яка буде поглиблено вивчатися на основі спеціальних дисциплін, передбачених програмою підготовки бакалавра за напрямом «філософія»; б) полягає в тому, щоб виявити вузлові пункти зв’язку світогляду людини і філософського типу мислення й наголосити на їх історичній природі; в) акцентувати увагу на спільних і відмінних рисах у підходах до визначенні поняття філософії від часу її зародження до наших днів. Додатковим аспектом мети курсу є навернення уваги студентів до українського контексту еволюції філософської думки.
Завданням курсу є:
формування у студентів знання про особливості філософського мислення та його історичну природу;
ознайомлення студентів з головними філософськими проблемами, поняттями, концепціями і підходами, що лежать в основі розвитку предмету філософії;
формування навиків критичного раціонального мислення та відповідальної інтелектуальної культури;
систематизація знань студентів щодо основних підходів до визначення поняття філософії упродовж її історії;
розкриття фундаментальних основ філософського ставлення до світу і людини;
застерегти молодих людей від поверхового і спрощеного підходу до розв’язання складних проблем людського буття і суспільного розвитку;
переконати у потребі розвитку самостійного творчого пошуку на основі живої дискусії та активності під час семінарських занять з філософських дисциплін;
спонукати до ретельного засвоєння першоджерел на основі ведення нотаток під час лекцій і самостійної підготовки;
формувати відповідальність за коректне цитування чужих думок і поглядів;
формувати вміння аргументовано висловлювати власні думки і толерантно сприймати інші;
Очікувані компетенції студента.
На основі вивчення курсу «філософська пропедевтика», студент повинен розуміти:
що таке філософія у східній парадигмі її розвитку та західній;
у чому полягає проблема взаємозв’язку світогляду, філософії і метафізики;
відмінність між раціонально-критичним типом мислення та повсякденним і мітологічним;
причини поширення міфотворчості у ХХ столітті;
специфіку філософського мислення в аспекті її софійності;
вплив філософії на суспільні процеси та розвиток людини;
морально-етичний потенціал філософського знання;
взаємозв’язок філософського знання з природничо-науковим;
зв'язок філософської культури з раціональним типом мислення;
взаємозалежність філософського підходу до світу з цивілізаційним розвитком людства.
На основі вивчення курсу, студенти повинні знати:
визначення світогляду, його структурні елементи й історичні типи, особливості зв'язку світогляду з філософією;
характеристику та функції мітологічного світогляду і мислення;
характерні риси філософського типу мислення, на відміну від мітологічного, на прикладах становлення давньокитайської, давньоіндійської і давньогрецької філософії;
визначення філософії з погляду таких підходів: етимологічного (софійного), світоглядно-теоретичного, предметного, сайєнтичного, антропологічного, екзистенційного, семіотичного;
відмінність між східною і західною світоглядно-філософськими парадигмами;
відмінності між раціональними, нераціональними та ірраціональними рисами міркування;
структуру філософського знання і відповідні ключові проблеми, поняття і концепти;
відмінності між теоретичним знанням, метафізикою, філософією і наукою;
характеристику основних функцій філософії;
проблематику теорії вартостей (аксіології), її основні концепти і вчення;
теоретичні джерела, інтелектуальні спонуки й суспільно-історичні передумови антропологічного повороту у філософії;
засадничі ідеї філософської праксеології;
провідні теми соціальної філософії та соціології.
У результаті засвоєних знань студент повинен уміти:
аналітично сприймати зовнішню інформацію і робити несуперечливі висновки;
розрізняти філософський спосіб мислення від повсякденного;
пояснити причини відновлювання мітологічного світобачення у сучасному світі й навести відповідні приклади;
розрізняти науковий спосіб пояснення від ненаукового;
визначати концептуальні особливості моністичного, дуалістичного і плюралістичного теоретичного мислення;
розрізняти спіритуалістичні й матеріалістичні тенденції у філософії;
визначити праксеологічне спрямування філософської теорії;
аргументовано брати участь у дискусії й послуговуватися посиланнями на першоджерела;
пояснити роль і значення філософії у процесі історичного розвитку людини;
якісно опановувати першоджерела з філософії;