14) 65. Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особ­ливості

У своєму розвитку міжнародна економічна інтеграція проходить ряд етапів:

1) зона вільної торгівлі;

2) митний союз;

3) спільний ринок;

4) економічний союз;

5) повна інтеграція.

Кожний із наступних етапів передбачає ширшу інтеграцію і має свої особливості.

Особливості основних етапів міжнародної економічної інтеграції наведені в табл. 1.10.1.

Як правило, утворення інтеграційних об'єднань починається з простіших форм. Все залежить від того, які завдання ставлять перед собою країни — учасниці утворюваних інтеграційних об'єднань: відновлення економічного потенціалу; прискорення НТП; укріплення позицій на світовому ринку чи інше.

15) 68. Етапи становлення світової валютної системи

Перша міжнародна грошова система була введена в кінці XIX ст. і відома в історії під назвою "золотого стандарту". Юридично вона була оформлена на Міжнародній конференції в Парижі в 1867 р. Конференція визнала золото єдиною формою світових грошей. Більшість країн тоді ввели "золотий стандарт", тобто почали визна­чати курс і вартість своїх валют кількісним вмістом золота. Дер­жавні банки були зобов'язані обмінювати паперові гроші на відпо­відну кількість золота.

Така практика проіснувала до 1944 р, хоча вже в кінці 20-х років виникла необхідність її заміни, що було викликано активним впровадженням кредитних грошей. В цей час на базі національ­них валют провідних країн почали склада­тися валютні зони - стерлінгова зона, зона долара, зона франка. В 1944 р. була створена Бреттон-Вудська міжнародна валютна система. В осно­ву якої була покладена ідея пристосувати валюти окремих країн до національних валютних систем передових на той час США та Англії. Панівне становище зайняв долар. Разом з ним статус резервної валюти отримав і фунт стерлінгів. Офіційно цю систему називали золотовалютним стандартом, неофіційно — золотодоларовим. Серед основних принципів Бреттон-Вудської сис­теми можна відзначити:

1.  Збереження за золотом функції світових грошей.

2.  Використання як світових грошей поряд із золотом амери­ канського долара.

3.  Використання фіксованих паритетів валют до долара, а через нього до інших валют.

З другої половини 60-х років на світовому ринку змінились пози­ції Японії та країн членів ЄС. США вже не могли в необхідних кількостях обмінювати долари на золото.

Почався відхід від принципів Бреттон-Вудської системи, її місце зайняла Ямайська валютна система. Рішення про її ство­рення було прийняте в межах МВФ у 1976р. у м. Кінгстоні і набрало чинності у 1978 р.

Основні принципи Ямайської валют­ної системи такі:

1. Демонетизація золота.

2. Перехід до використання національних валют у міжнародних розрахунках.

3.   Прийняття системи плаваючих валютних курсів.

СПЗ — це резервні валюти як додаток до існуючих доларових резервів. Сьогодні СПЗ не користуються великою довірою. За обсягом операцій долар залишається найзначнішою резервною валютою. Будь-яка країна з дефіцитом платіжного балансу може обміняти свої СПЗ на валюту, вказану МВФ, без дотримання яких-небудь спеціальних умов в галузі економічної політики. Використовувати СПЗ можуть лише центральні банки держав. Розподіляють їх відповідно до квоти країни у МВФ.