- •1) 72. Валютна політика та її вплив на міжнародну торгівлю
- •2) 71. Валютні курси та їх вплив на Міжнародну торгівлю
- •3) 24. Вплив добровільного обмеження експорту на економіку малої країни. Графічна модель
- •4) 22.Вплив імпортної квоти на економіку малої країни
- •5)74.Вплив міжнародних кредитів і міжурядових позик на міжнародну економіку
- •6) 21.Вплив тарифної квоти на економіку малої країни.Графічна модель.
- •7) 44.Вплив транспортних витрат на міжнародну торгівлю товарами. Графічна модель
- •8) 27. Економічний аналіз впливу внутрішніх та експортних субсидій на малу країну. Графічний аналіз
- •9) 42.Економічний зміст та класифікація послуг
- •10) 66. Економічні наслідки інтеграції країн
- •11) 61. Економічні наслідки міграції для країн експортерів та імпортерів робочої сили. Графічна модель
- •12) 55. Економічні наслідки прямих закордонних інвестицій для країн-економічних партнерів. Графічна модель
- •14) 65. Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості
- •15) 68. Етапи становлення світової валютної системи
- •16) 7. Історія становлення світового ринку та його сучасні характерні риси
- •17) 17 Класифікація інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •18)45.Класифікація та характеристика інструментів державного регулювання міжнародної торгівлі послугами.
- •19) 50. Методи зрівноваження платіжного балансу
- •20) 2. Методологія та структура курсу „Міжнароднаекономіка”
- •21) 78. Міжнародна передача технології та її регулювання
- •22) 62. Міжнародне регулювання міграційних процесів
- •23) 79. Міжнародне технічне сприяння
- •24) 73.Міжнародний кредит: його форми та роль в міжнародній економіці
- •25) 9. Міжнародний рух товарів, як ознака світового ринку. Графічне зображення
- •26) 60.Наслідки міжнародної трудової міграції для країн імміграції та еміграції
- •27) 20 Нетарифні інструменти регулювання
- •28)4. Основні тенденції сучасного міжнародного поділу праці
- •29) 43.Особливості міжнародної торгівлі послугами.
- •30) 38. Парадокс Леонтьєва та його пояснення
- •31) 67.Поняття світової валютної системи та її основні елементи
- •32) 23. Порівняльний аналіз впливу імпортного мита і квоти на економіку малої країни. Графічні моделі
- •33) 1.Предмет курсу “Міжнароднаекономіка”
- •34) 53.Причини та динаміка міжнародного руху капіталу
- •35) 6. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці
- •36) 49.Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій містить групу статей пб, які показують міжнародний рух капіталу, за допомогою якого фінансуються експорт та імпорт товарів і послуг.
- •37) 48.Рахунок поточних операцій
- •38) 11. Структура світового господарства і його суперечності
- •39) 75.Роль міжнародних валютно-кредитних та фінансових організацій у міжнародній економіці
- •40) 12. Роль міжнародних економічних відносин у вирішенні глобальних економічних проблем світового господарства
- •41) 76 Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями
- •42) 56. Стан іноземного інвестування в Україні
- •43) 47.Структура платіжного балансу.
- •44) 64. Суть і головні передумови міжнародної економічної інтеграції
- •45) 57. Суть і сучасні особливості міжнародної трудової міграції
- •46) 46.Суть платіжного балансу та джерела інформації для його складання
- •47) 77. Суть та особливості міжнародних науково-технічних відносин
- •48) 13. Суть та показники світової торгівлі
- •49) 3. Суть та фактори міжнародного поділу праці
- •50) 26. Суть та характеристика впливу фінансових інструментів торговельної політики.
- •51) 10. Сучасне світове господарство: суть та характерні риси
- •52) 54. Сучасні особливості переміщення капіталу через державні кордони
- •53) 32. Теоретична модель міжнародної торгівлі "ціни-золото-потоки" д. Х'юма
- •54) 31. Теорії міжнародної торгівлі: меркантилізм та неомеркантилізм
- •55) 51.Теорії платіжного балансу
- •56) 33. Теорія абсолютних переваг у міжнародній торгівлі
- •57) 37. Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва
- •58) 39. Теорія життєвого циклу товару
- •59) 41.Теорія конкурентних переваг.
- •60) 40. Теорія подібності країн
- •61) 34. Теорія порівняльних переваг у міжнародній торгівлі
- •62) 35. Теорія розміру країни у міжнародній торгівлі
- •63) 36. Теорія співвідношення факторів виробництва
- •64) 14 Типи зовнішньоторговельної політики держав
- •65) 8. Торгові і неторгові товари: суть та відмінності
- •66) 5. Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва
- •67) 28.Характеристика валютно-кредитних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •68) 18. Характеристика митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами.(19-вплив експортного мита)
- •69) 25. Характеристика впливу на економіку вимог про вміст місцевих компонентів. Графічна модель.
- •70) 29.Характеристика впливу правових інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами.
- •71) 69.Характеристика європейської валютної системи.
- •72) 30.Характеристика зовнішньої торгівлі України.
- •73) 70. Характеристика міжнародних валютних ринків .
- •74) 59. Характеристика основних світових ринків і експортерів робочої сили
- •75) 58.Характеристика причин міжнародної трудової міграції
- •76) 63.Характеристика трудової міграції з України
- •77) 52.Характеристика форм міжнародного переміщення капіталу
- •За характером використання коштів:
11) 61. Економічні наслідки міграції для країн експортерів та імпортерів робочої сили. Графічна модель
Міждержавні переміщення робочої сили можуть мати різні економічні наслідки та призводити до виникнення досить складних проблем у країнах-експортерах та країнах-імпортерах робочої сили.
Для аналізу економічних наслідків міжнародної міграції робочої сили скористаємося простою економічною схемою імміграції, зображеною на рис. 1 та зробимо такі припущення:
1) головною та єдиною причиною міжнародної міграції є різний рівень середньої реальної заробітної плати у різних країнах;
2) у світі є дві країни: країна 1 з низькими доходами та трудовими ресурсами у розмірі ОС, яка є експортером робочої сили; країна 2 з високими доходами та трудовими ресурсами у розмірі О'С', яка є імпортером робочої сили;
3) прямі D1 та D2 показують попит на робочу силу відповідно у країні 1 та країні 2;
4) якщо міжнародної трудової міграції не існує, то обидві країни використовують весь наявний у них запас трудових ресурсів всередині країн та забезпечують середній рівень реальної зарплати у розмірі відповідно Р та Р';
5) міжнародна міграція не веде ні до яких витрат;
6) у жодній з країн закони не перешкоджають міжнародній міграції.
Рис.1 Проста економічна схема імміграції: а – країна 1; б – країна 2
Оскільки середня реальна заробітна плата у двох країнах різна і обмеження на вільне міжнародне переміщення робочої сили в них відсутні, робітники з країни 1 будуть емігрувати в країну 2 доти, доки заробітна плата в обох країнах не встановиться на однаковому рівні Рm. Кількість робітників-емігрантів із країни 1 в країну 2 у такому випадку буде дорівнювати FC (C'F').
Еміграція робочої сили із країни 1 буде мати такі наслідки для її економіки:
1) середній рівень реальної заробітної плати зросте з Р до Рm;
2) обсяг національного продукту (сума граничного продукту, створеного робочою силою у грошовому виразі) зменшиться з ОАВС до OADF;
3) загальний фонд заробітної плати (ставки заробітної плати, помножені на кількість працівників) зміниться з ОРВС до OPmDF;
4)дохід бізнесу (підприємців), який дорівнює різниці обсягу національного продукту та загального фонду заробітної плати, зменшиться з РАВ до РmAD.
Імміграція робочої сили у країну 2 буде мати такі наслідки для її економіки:
1)середній рівень реальної заробітної плати впаде з Р' до Р;
2)обсяг національного продукту збільшиться з О'А'В'С до O'A'D'F';
3)загальний фонд заробітної плати зміниться з О'Р'В'С до O'Pm D'F';
4) дохід бізнесу (підприємців) збільшиться з Р'А'В' до PmA'D'.
12) 55. Економічні наслідки прямих закордонних інвестицій для країн-економічних партнерів. Графічна модель
● на відміну від іноземних позик і кредитів ПІІ не стають тягарем зовнішнього боргу, а сприяють його погашенню;
● імпорт прямих підприємницьких капіталів збільшує в країні виробничі потужності;
● вони є джерелом нових технологій та передових методів управління і маркетингу, сприяють розвитку національної науково-дослідної бази;
● сприяють здійсненню більш ефективної приватизації і реструктуризації економіки, створюють додаткові робочі місця, при цьому збільшуючи реальні доходи працівників;
● у країні збільшуються бюджетні надходження у вигляді податків на діяльність міжнародних спільних підприємств;
● імпорт прямих інвестицій стимулює конкуренцію і пов'язані з нею позитивні явища (підрив позицій місцевих монополій, зниження цін та підвищення якості продукції, що заміщує як імпорт, так і застарілі вироби місцевого виробництва);
● прямі іноземні інвестиції забезпечують найбільш ефективну інтеграцію національної економіки у світову.
На сьогодні вже добре відомі позитивні наслідки прямого інвестування для країн-економічних партнерів. Це і відновлення на основі "Плану Маршалла" економіки ФРН, здійснення технологічного прориву Тайванем та Південною Кореєю, пожвавлення умов економічного зростання постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи.
Недоліки ПІІ: усунення з ринку вітчизняних виробників і постачальників; зниження загального рівня добробуту населення та трансферт прибутків на користь іноземного інвестора, що зумовлено надмірними дер-жавними пільгами на користь інвестора ; сувора експлуатація місцевих сировинних ресурсів; збільшення залежності країни від іноземного капіталу; постачання(збут) неякісних, недосконалих і морально застарілих ресурсів і активів; модифікація структури економіки та їх пристосування до інтересів інвестора; погіршення платіжного балансу; деформація культури підприємництва.На основі досвіду багатьох держав світу доведено, що ПІІ є не лише засобом отримання доступу до зовнішніх джерел фінансування чи сучасних технологій або передового менеджменту, але й виступають чинником сталого економічного зростання країни, засобом забезпечення її конкурентоспроможності на світовому ринку.
13) 15-16 Економічні наслідки протекціоністської політики
Проведемо простий аналіз попиту та пропозиції для дослідження економічних наслідків введення захисних тарифів на який-не-будь товар X. Розглянемо три стадії моделі (рис. 1.5.1):
1)до початку торгівлі, коли товар продукується та споживається лише усередині країни;
2)за умови вільної торгівлі, коли імпорт товару з-за кордону нічим не обмежується;
3) після введення ім портного тарифу.
Рис. 1.5.1. Економічні наслідки введення протекціоністських (імпортних) мит
До початку торгівлі. Країна продукує та споживає товар X, у виробництві якого вона не має порівняльних переваг, у точці С. Лініями Dd та Sd показано внутрішні попит та пропозицію товару. За умови відсутності торгівлі внутрішня ціна та обсяги виробництва товару X відповідно становитимуть OPd та OQr
За умови вільної торгівлі. Країна відкрита для світової торгівлі і тому інші країни, які мають порівняльні переваги у виробництві товару X та домінують на світовому ринку, починають продавати свої товари X у цій країні за світовою ціною OPw, нижчою, ніж внутрішня ціна.
Оскільки світовий ринок може постачати у дану країну необмежену кількість товару X за ціною ОР , лінія пропозиції буде мати вигляд горизонтальної прямої Sd+w, яка покаже обсяг товару, доступний покупцям даної країни як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел. Попит дорівнює пропозиції в умовах вільної торгівлі у точці А, причому внутрішнє споживання становитиме OQ5, внутрішнє виробництво — OQv а різниця між цими двома значеннями — QQb — це обсяг імпорту. Отже, в результаті імпорту внутрішня ціна товару впала з рівня OPd до рівня ОРш, а місцеві виробники продають на Q1Q3 товару менше, ніж до початку торгівлі.
Після введення тарифу. Уряд для захисту національних виробників, які втрачають прибутки через наплив дешевих товарів з-за кордону, вводить імпортний тариф на кожну одиницю товару X, у розмірі PP. Цей крок призведе до зростання внутрішньої ціни з OPw до ОР і буде мати цілу низку наслідків. Крива сукупної пропозиції переміщається догори на значення введеного тарифу (t) на рівень Sd+w+l. За нового рівня пропозиції внутрішній попит дорівнює сукупній (внутрішній та зовнішній) пропозиції у точці В, у якій під захистом імпортного тарифу внутрішнє виробництво збільшується на Q1Q2, а внутрішнє споживання зменшується на Q4Q5. Імпорт скорочується з Q1Q5 до Q2Q4. Отже, в результаті введення тарифу зменшилося внутрішнє виробництво товару X, що, своєю чергою, призвело до скорочення імпорту.
До введення імпортних тарифів споживчий надлишок, тобто вигода від придбання товарів за ціною Pw, дорівнював площі трикутника ADPw, отже споживачі могли споживати товар у будь-яких кількостях, обмежених кривою сукупних внутрішньої та зовнішньої пропозиції і кривою внутрішнього попиту. Внаслідок того, що крива пропозиції Sd+w після оподаткування імпорту тарифом перемістилась догори на значення тарифу t, надлишок споживання обмежується лише трикутником BDPw+t. Скорочення споживчого надлишку дорівнює заштрихованій ділянці (а + b + с + d). Це те, що втрачають покупці внаслідок зменшення споживчого надлишку, або чисті загальні втрати споживача від введення імпортного тарифу.
Ці втрати частково компенсуються за рахунок вигоди, яку отримують від введення мита держава та вітчизняні виробники товару X. Держава акумулює у державному бюджеті додаткові доходи, отримані внаслідок обкладання імпорту митом. Ці доходи розраховуються як добуток розміру імпорту країни після введення тарифу та розміру мита, і графічно зображуються прямокутником с на рис. 1.5.1. Ці доходи від мита, за суттю, є перерозподілом доходу від споживача до держави і не впливають на економічний добробут держави: вона виграє те, що втрачає споживач. Доходи переміщаються із приватного сектора у державний.
Втрати споживчого надлишку, які дорівнюють сумі площ трикутників (b + d), нічим не компенсуються і є чистими втратами держави.
У цілому від введення імпортного мита отримують економічний ефект, що поділяють на дві групи:
1. Перерозподілювальні ефекти — ефект доходів та ефект переділу.
2. Ефекти втрати — ефект захисту та ефект споживання. Ефект доходів (revenue effect,) — це обсяг збільшення доходів державного бюджету внаслідок обкладання імпорту митом.
Ефект переділу (redistribution effect) — це перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, що конкурує з імпортом.
Ефект захисту (protective effect) — це економічні втрати країни внаслідок необхідності внутрішнього виробництва додаткової кількості товару при більших витратах під захистом тарифу.
Ефект споживання (consumption effect) — виникає внаслідок того, що скорочується споживання товару через зростання його ціни на внутрішньому ринку.