- •1) 72. Валютна політика та її вплив на міжнародну торгівлю
- •2) 71. Валютні курси та їх вплив на Міжнародну торгівлю
- •3) 24. Вплив добровільного обмеження експорту на економіку малої країни. Графічна модель
- •4) 22.Вплив імпортної квоти на економіку малої країни
- •5)74.Вплив міжнародних кредитів і міжурядових позик на міжнародну економіку
- •6) 21.Вплив тарифної квоти на економіку малої країни.Графічна модель.
- •7) 44.Вплив транспортних витрат на міжнародну торгівлю товарами. Графічна модель
- •8) 27. Економічний аналіз впливу внутрішніх та експортних субсидій на малу країну. Графічний аналіз
- •9) 42.Економічний зміст та класифікація послуг
- •10) 66. Економічні наслідки інтеграції країн
- •11) 61. Економічні наслідки міграції для країн експортерів та імпортерів робочої сили. Графічна модель
- •12) 55. Економічні наслідки прямих закордонних інвестицій для країн-економічних партнерів. Графічна модель
- •14) 65. Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості
- •15) 68. Етапи становлення світової валютної системи
- •16) 7. Історія становлення світового ринку та його сучасні характерні риси
- •17) 17 Класифікація інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •18)45.Класифікація та характеристика інструментів державного регулювання міжнародної торгівлі послугами.
- •19) 50. Методи зрівноваження платіжного балансу
- •20) 2. Методологія та структура курсу „Міжнароднаекономіка”
- •21) 78. Міжнародна передача технології та її регулювання
- •22) 62. Міжнародне регулювання міграційних процесів
- •23) 79. Міжнародне технічне сприяння
- •24) 73.Міжнародний кредит: його форми та роль в міжнародній економіці
- •25) 9. Міжнародний рух товарів, як ознака світового ринку. Графічне зображення
- •26) 60.Наслідки міжнародної трудової міграції для країн імміграції та еміграції
- •27) 20 Нетарифні інструменти регулювання
- •28)4. Основні тенденції сучасного міжнародного поділу праці
- •29) 43.Особливості міжнародної торгівлі послугами.
- •30) 38. Парадокс Леонтьєва та його пояснення
- •31) 67.Поняття світової валютної системи та її основні елементи
- •32) 23. Порівняльний аналіз впливу імпортного мита і квоти на економіку малої країни. Графічні моделі
- •33) 1.Предмет курсу “Міжнароднаекономіка”
- •34) 53.Причини та динаміка міжнародного руху капіталу
- •35) 6. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці
- •36) 49.Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій містить групу статей пб, які показують міжнародний рух капіталу, за допомогою якого фінансуються експорт та імпорт товарів і послуг.
- •37) 48.Рахунок поточних операцій
- •38) 11. Структура світового господарства і його суперечності
- •39) 75.Роль міжнародних валютно-кредитних та фінансових організацій у міжнародній економіці
- •40) 12. Роль міжнародних економічних відносин у вирішенні глобальних економічних проблем світового господарства
- •41) 76 Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями
- •42) 56. Стан іноземного інвестування в Україні
- •43) 47.Структура платіжного балансу.
- •44) 64. Суть і головні передумови міжнародної економічної інтеграції
- •45) 57. Суть і сучасні особливості міжнародної трудової міграції
- •46) 46.Суть платіжного балансу та джерела інформації для його складання
- •47) 77. Суть та особливості міжнародних науково-технічних відносин
- •48) 13. Суть та показники світової торгівлі
- •49) 3. Суть та фактори міжнародного поділу праці
- •50) 26. Суть та характеристика впливу фінансових інструментів торговельної політики.
- •51) 10. Сучасне світове господарство: суть та характерні риси
- •52) 54. Сучасні особливості переміщення капіталу через державні кордони
- •53) 32. Теоретична модель міжнародної торгівлі "ціни-золото-потоки" д. Х'юма
- •54) 31. Теорії міжнародної торгівлі: меркантилізм та неомеркантилізм
- •55) 51.Теорії платіжного балансу
- •56) 33. Теорія абсолютних переваг у міжнародній торгівлі
- •57) 37. Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва
- •58) 39. Теорія життєвого циклу товару
- •59) 41.Теорія конкурентних переваг.
- •60) 40. Теорія подібності країн
- •61) 34. Теорія порівняльних переваг у міжнародній торгівлі
- •62) 35. Теорія розміру країни у міжнародній торгівлі
- •63) 36. Теорія співвідношення факторів виробництва
- •64) 14 Типи зовнішньоторговельної політики держав
- •65) 8. Торгові і неторгові товари: суть та відмінності
- •66) 5. Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва
- •67) 28.Характеристика валютно-кредитних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •68) 18. Характеристика митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами.(19-вплив експортного мита)
- •69) 25. Характеристика впливу на економіку вимог про вміст місцевих компонентів. Графічна модель.
- •70) 29.Характеристика впливу правових інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами.
- •71) 69.Характеристика європейської валютної системи.
- •72) 30.Характеристика зовнішньої торгівлі України.
- •73) 70. Характеристика міжнародних валютних ринків .
- •74) 59. Характеристика основних світових ринків і експортерів робочої сили
- •75) 58.Характеристика причин міжнародної трудової міграції
- •76) 63.Характеристика трудової міграції з України
- •77) 52.Характеристика форм міжнародного переміщення капіталу
- •За характером використання коштів:
41) 76 Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями
Україна використовує позики міжнародних фінансових організацій — МВФ, СБ, МБРР, ЄБРР та кредити окремих держав і їх угруповань.
Найбільше іноземних кредитів залучається в результаті співробітництва з МВФ. Надання позичок МВФ розпочалося у 1994 р. і на початок жовтня 1999 р. Україна отримала від МВФ 3,241 млрд. дол. США. Кредити було виділено на економічну трансформацію та досягнення макроекономічної фінансової стабілізації в Україні. У 1999 р. Україна використала 635 млн. дол. США кредитів МВФ.
Другим за розмірами наданих кредитів Україні є МБРР. Станом на 1 березня 1999 р. їх надано на суму 2,587 млрд. дол. США, або 32,8 % від усіх позичок МФО. З них понад 70 % було спрямовано на покриття дефіциту платіжного балансу країни та державного бюджету.
Розширюється співробітництво між Україною та ЄБРР. Центральне місце серед кредитів цієї організації належить позикам на розвиток приватних малих і середніх підприємств. ЄБРР надає під погоджені проекти кредит, який становить значну частку їхньої вартості. Зокрема у вартості розширення в Україні мережі Євробачення частка ЄБРР становить 48,5 %, у вартості реконструкції аеропорту "Бориспіль" — 34,5 %.
Останнім часом започатковане співробітництво України з МФК (інвестиційним банком Світового банку для країн, що розвиваються) переважно з надання технічної допомоги приватним фірмам.
Покладається велика надія на активну кредитну діяльність в Україні ЧБТР — новоутвореної установи в регіональному об´єднанні ЧЕС, яка передбачає кредитування розвитку національних економік країн-членів через інвестиційні проекти.
Не залишаються поза увагою і кредити окремих держав та їх угруповань. Це перш за все кредити держав — постачальниць енергоносіїв (зокрема Туркменистан і Росія) та кредити ЄС. У 1999 р. кредити ЄС становили 61 млн. дол. США.
Залучення іноземних кредитів є нормальною світовою економічною практикою. Міжнародні фінансові організації надають кредити певного призначення, що випливає із принципів і мети їхньої діяльності та взаємних домовленостей між країнами. Добре, коли ці кредити використовуються для розвитку економіки країн або точно за призначенням. В іншому разі це може призвести до закабалення країни (адже кредити потрібно повертати), втрати національної, а можливо і політичної самостійності.
В умовах подолання негативних наслідків світової фінансово-економічної кризи та необхідності відновлення економічного зростання співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями (МФО) спрямовується на залучення додаткових фінансових ресурсів для реформування національної економіки, реалізацію пріоритетних системних та інвестиційних проектів. У сучасній системі міжнародних відносин ресурси МФО, за умови їх ефективного використання, є важливим джерелом ресурсного забезпечення реалізації пріоритетних проектів та завдань соціального та економічного розвитку, інструментом інституційних перетворень та міжнародної інтеграції
42) 56. Стан іноземного інвестування в Україні
Економіка України має гостру потребу у прямих іноземних інвестиціях. За останні роки українська держава значно підвищила свою інвестиційну активність. Свідченням цього є: підписання угоди про сприяння і взаємний захист інвестицій із понад 70 країнами світу, укладення більше ніж 50 міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковання Вашингтонської конвенції 1965 року про порядок вирішення інвестиційних суперечок міждержавами та іноземними суб'єктами господарювання, вступ України у 2008 р. у СОТ.
Завдяки вжитим заходам приріст іноземних інвестицій в Україну, починаючи з 2005 р., становив понад 20 %. Однак світова фінансова криза, яка почалась у 2008 р., зруйнувала надії вітчизняних підприємців на отримання фінансових надходжень з-за кордону.
Протягом 2010 року іноземні інвестори вклали в економіку України 44708,0 млн. дол. США. За даними Державного комітету статистики України до основних країн- інвесторів належать: Кіпр, Німеччина, Нідерланди .
Основними напрямами вкладання іноземних інвестицій є промисловість, де зосереджено 23,0% загального обсягу прямих інвестицій в Україну, у т.ч. переробної . та добувної,у фінансових установах акумульовано 8106,1 млн. дол. (21,0%) прямих інвестицій.
У нашій країні існує ряд проблем, які перешкоджають ефективному залученню іноземних інвестицій: відсутність відповідного інвестиційного клімату; недосконалість ринкового механізму; нестабільність політичної ситуації; низький рівень ділової та професійних кваліфікації підприємців; відсутність зацікавлених партнерів; нестача привабливих інвестиційних проектів; недосконалість податкової системи; відсутність дієвої системи страхування інвестицій; надвисокий рівень інфляції.
Отже, залучення іноземних інвестицій є важливим для економічного розвитку України. Вирішення проблем, які перешкоджають ефективному залученню іноземних інвестицій, сприятиме покращенню інвестиційного клімату країни та сприятиме покращенню її економічного становища.