6) 21.Вплив тарифної квоти на економіку малої країни.Графічна модель.

Тарифні квоти — встановлення кількості товару, яка дозволена до ввезення чи вивезення за особливою, більш низькою ставкою тарифу протягом певного періоду часу. Ці квоти частіше відносять до категорії кількісних нетарифних обмежень, хоча вони мають безпосереднє відношення до мит. Їх економічний зміст може бути різним залежно від величини тарифу. Якщо наступна ставка тарифу не є такою, що забороняє, то тарифні квоти дещо ослабляють результат введення тарифу. Якщо ж ставка тарифу є такою, що забороняє, то тарифна квота набуває змісту звичайної квоти. Держави — члени ЄС, наприклад, застосовують тарифні квоти стосовно деяких овочів, сиру, казеїну.

Тарифна квота в різновидом митних тарифів, ставки яких залежать від обсягу імпорту товарів: імпорт в межах визнаної кількості оподатковується за базовою ставкою тарифу, при перевищенні визначеної кількості імпорт оподатковується за вищою ставкою тарифу.

Розглянемо вплив митного тарифу на економіку малої країни. Припустимо, що в умовах автаркії виробництво товару описується кривою пропонування S_n, а внутрішній попит на цей товар кривою D_n. Рівновага встановлюється в точці Е, якій відповідає внутрішня рівноважна ціна й рівноважний обсяг вітчизняного виробництва (рис. 2.3.)

В умовах вільної торгівлі країна виявляє, що світова ціна цього товару є нижчою за рівноважну вітчизняну. Оскільки світовий ринок (іноземні імпортери) може поста­вити за світовою ціною (P_w) будь-яку кількість цього товару, крива світового пропону­вання (S_w) відповідає абсолютно еластичному пропонуванню.

В умовах вільної торгівлі, точ­ка рівноваги зміщується від Е до Е₁. Обсяг попиту на товар становить Q₁, тоді як вітчизняне пропонування за світовою ціною є значно меншим (Q₂). Решту пропонування заповнює імпорт, величина якого дорівнює Q₁ – Q₂. Отже, результатом відкриття економіки й вільної торгівлі є падіння ціни товару до рівня світової, зростання внутрішнього споживання та скорочення вітчизняного виробництва даного товару. Від вільної торгівлі виграють вітчизняні споживачі, ос­кільки купують більше товару за нижчою ціною, імпортери розширюють обсяг продажу товару, програють вітчизняні виробники, оскільки тільки незнач­на їх частина спроможна виробляти за світовою ціною. Звичайно, що вітчизняні виробники, які постраждали від вільної торгівлі, будуть вимагати митного захисту.

Припустимо, що уряд застосовує митний тариф (t), що призводить до зростання внутрішньої ціни (Р_w+t), але не впливає на рівень світової ці­ни. Крива пропонування внаслідок введення тарифу зміщується у положення S_w+t. Зауважте, що у разі застосування специфічного мита ціна стано­витиме P_w+t, а в разі застосування адвалерного мита вона становитиме P_w(1+t). Рівновага зміщується з точки Е₁ в точку Е₂. В результаті зростання ціни споживання скорочується до Q₄, вітчизняне виробництво товару зростає до Q₃, а обсяг імпорту скорочується до Q₃ – Q₄. Від запровадження ввізного мита виграють вітчизняні виробники та державний бюджет, а програють споживачі й імпортери. Імпортне мито призводить до перерозподілу доходів від споживачів на користь державного бюджету та виробників у галузях, які конкурують з імпортом. Доведемо це, проаналізувавши зміни у надлишках виробників та споживачів.

В умовах вільної торгівлі надлишок споживачів - мірило їхнього добробуту - відповідає площі трикутника, утвореного кривою попиту та кривою пропонування S_w. Введення митного тарифу скорочує цю площу внаслідок зміщення кривої пропонування до S_w+t. Втрата надлишку споживача відповідає площі сегментів a+b+c+d (рис. 2.3).