28)4. Основні тенденції сучасного міжнародного поділу праці

Безперервно розвиваючись, МПП набув певних тенденцій та особливостей. До них належать такі: 1. У світовому господарстві зберігається і навіть поглиблюється розрив між промислово розвинутими країнами і країнами і країнами, що розвиваються. На розвинуті країни припадає близько 25% населення і 80% сукупного національного продукту. Країни, що розвиваються у світовому господарстві є, в основному, постачальниками сировини і споживачами готової продукції. Але останнім часом встановлюється нова галузева спрямованість країн, що розвиваються. 2. Основним в МПП став внутрішньогалузевий поділ праці на основі предметної, а особливо по детальної та технологічної спеціалізації. 3. Внаслідок нерівномірності соціально-економічного розвитку продовжуються зміни в розстановці політичних і економічних сил в групі промислово розвинутих країн, насамперед між 3-ма основними центрами – США, Японією і Західною Європою. Це викликає необхідність частої перебудови в системі МПП. 4. Змінилася участь в МПП колишніх країн соціалістичного табору. Відбувається переорієнтація їхніх економік та залучення їх до участі у МПП на іншій основі. 5. Постійно зростає роль ТНК у міжнародному економічному обміні та МПП. ТНК контролюють майже половину світового промислового виробництва та світової торгівлі. 6. Посилюються інтеграційні процеси, інтеграціоналізація господарської діяльності. Відзначається тенденція до об’єднання зусиль провідних країн для колективного регулювання та зменшення наслідків економічних та валютних потрясінь. Зростає роль міжнародних організацій – МВФ, МИРР тощо. 7. На МПП періодично впливають структурні кризи, дисбаланси в міжнародній торгівлі. Так, енергетична криза 70-х років викликала необхідність переходу на енергоощадні типи виробництв, що привело до змін в структурі й навіть географічному розподілі світової торгівлі, а також в експортній спеціалізації багатьох країн. 8. Зростає об’єктивна необхідність в докорінній перебудові МПП та МЕВ в цілому. Вони не можуть розвиватись стихійно, тому, що це може призвести до непередбачених наслідків.

29) 43.Особливості міжнародної торгівлі послугами.

Основна відмінність торгівлі послугами від торгівлі товарами, з якої витікають особливості міжнародної торгівлі послугами, в тому, що послуги не мають властивості накопичуватися. Обсяг ринку послуг складає приблизно 25% світового товарного обігу, причому темп росту даного сектору світової економіки значно перевищує темп росту світового товарного обігу. Також торгівлі послугами впливає на зайнятість населення національної економіки в значно більшому ступені, ніж товарний ринок. Послуги — товар специфічний. їх особливість як товару полягає в:

—невидимості; —нерозривності процесу виробництва і реалізації; —розриві у часі між фактом купівлі-продажу та фактом її споживання; —як правило, неможливості накопичення, зберігання і транспортування; —невідчутності на дотик; —високому ступені індивідуалізації залежно від вимог споживача; —територіальній розрізненості їх виробника та споживача;

—отриманні мультиплікаційного ефекту.

У зв´язку з цим, міжнародна торгівля послугами порівняно з торгівлею товарами має такі особливості:

—торгівля переважно здійснюється на прямих контактах між виробниками послуг і їх споживачами;

—її регулювання здійснюється не на кордоні, а всередині країни відповідними положеннями внутрішнього законодавства;

—велика залежність обсягу послуг і їх вартості від складності та наукомісткості товарів;

—значно більша захищеність державою виробництва і реалізації послуг, ніж сфери матеріального виробництва і торгівлі;

—послуги, що надходять в особисте споживання (туризм, освіта, культура тощо), не можуть бути задіяні у господарському обороті;

- ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу.