Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
описові по алфавіту.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
1.13 Mб
Скачать

65) 8. Торгові і неторгові товари: суть та відмінності

У міжнародній економіці товар трактується як уся сукупність матеріальних і нематеріальних предметів, пропонованих для продажу.  Торгові товари - товари, що можуть пересуватися між різними країнами. Неторгові товари - товари, що споживаються в тій же країні, де і зроблені, і не переміщаються між країнами. головні різниці між цими товарами полягають у наступному: 1. Ціни на торгові товари визначаються співвідношенням попиту та пропозиції на світовому ринку і знаходяться під впливом попиту та пропозиції на них і усередині країни, і за рубежем. Ціни на неторгові товари визначаються співвідношенням попиту та пропозиції на національному ринку. Коливання цін на такі товари в інших країнах значення не мають. 2. Підтримка балансу внутрішнього попиту та пропозиції на торгові товари не так важливо, як для неторгові товарів, оскільки недолік внутрішнього попиту може бути завжди компенсований збільшенням попиту з-за кордону, а недолік внутрішньої пропозиції - збільшенням постачань іноземних товарів. Для неторгових товарів підтримка внутрішнього балансу попиту та пропозиції критично важливо. При його порушенні виникають серйозні соціально-економічні диспропорції. 3. Динаміка і найчастіше рівень внутрішніх цін на торгові товари ідуть за динамікою і рівнем цін в інших країнах. Внутрішні ціни на неторгові товари можуть істотно відрізнятися від цін інших країн, а зміна може не приводити до зміни закордонних цін на такі ж товари.

Найбільш типовим прикладом товарів що не торгуються є послуги. Клієнтура таких закладів, як перукарня, хімчистка, пральня, як правило, живе неподалік, а приїжджати з-за кордону, щоб почистити костюм, сенсу не має. Послуги по оренді житла - теж звичайно товар що не торгується. Чи є товар таким що торгується чи таким що не торгується залежить також від транспортних витрат на його переміщення за рубіж і торгові бар'єри, що існують на цьому шляху. Якщо ціна товару на одиницю ваги висока, то практично завжди цей товар є торгові (Н., золото).

66) 5. Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалі­зації і кооперування виробництва

МПП нерозривно пов’язаний з міжнародною спеціалізацією і кооперуванням виробництва, які є формами його прояву і його елементами. Під міжнародною спеціалізацією виробництва (МСВ) розуміють таку форму поділу праці між країнами, за якої концентрація однорідного виробництва збільшується на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремленні) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби. МСВ розвивається в 2-х напрямках – виробничому і територіальному. Виробничий напрямок передбачає міжгалузеву та внутрішньогалузеву спеціалізацію, а також спеціалізацію окремих підприємств, компаній та об’єднань. У територіальному напрямку виділяють спеціалізацію окремих країн, груп країн та регіонів на виробництві певних видів продукції та їх частин для світового ринку. Основними формами прояву МСВ є предметна, подетальна (по вузлова) та технологічна (постадійна) спеціалізації. Перша з них передбачає спеціалізацію підприємств різних країн на виробництві та експорті повністю закінченого і готового до споживання виробу. Подетальна спеціалізація базується на кооперації виробників різних країн у випуску вузлів та деталей, а технологічна – на здійсненні окремих стадій технологічних процесів виробництва товарів у межах єдиного технологічного процесу. Другим елементом у МПП є міжнародне виробниче кооперування, тобто об’єднання зусиль виробників декількох країн у випуску видів товарів для світового ринку. У міжнародній практиці виділяють 3 основні форми кооперування: (здійснення спільних програм; договірна спеціалізація; створення спільних підприємств.