30) 38. Парадокс Леонтьєва та його пояснення

Парадокс Леонтьева: теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера - Оліна не підтверджується на практиці: праценасичені країни експортують капіталомістку продукцію, тоді як капіталонасичені - працемістку.

Численні емпіричні тести як підтверджували, так і заперечували теорію Хекшера — Оліна.

Парадокс Леонтьева не відповідав на численні запитання, а багато інших тестів, враховуючи кваліфікаційний склад робочої сили й інші фактори та охоплюючи великі групи країн, підтвердили справедливість теорії Хекшера - Оліна.

Парадокс Леонтьева застерігає від прямолінійного використання теорії Хекшера - Оліна у практиці міжнародної торгівлі.

31) 67.Поняття світової валютної системи та її основні елементи

Світова валютна система — це закріплена міжурядовими угодами форма організації валютних відносин. Основними її завданнями є сприяння міжнародному валютному співробітництву та зростання міжнародної торгівлі, стабілізація валютно-обмінних операцій, створення системи багатосторонніх розрахунків та усунення валютних перешкод у міжнародній торгівлі.

Структуру світової валютної  системи складають:

—міжнародні засоби обігу та платежу (золото, національні валюти, міжнародні або композитивні гроші тощо);—міжнародна валютна ліквідність — це спроможність переміщення валютних ресурсів, що забезпечують гарантію вчасної оплати зобов´язань у міжнародній сфері;—узаконений режим валютних курсів і паритетів (валютний паритет — це законодавчо встановлене співвідношення між двома валютами, яке є основою валютного курсу);—уніфіковані форми і правила міжнародних розрахунків;—умови конвертованості валют;—валютні ринки;—міжнародні валютно-фінансові організації.

З часу формування (друга половина XIX ст.) світова валютна система видозмінювалась. Зміна валютної системи базується на тому, який актив визнається резервним, тобто за допомогою якого активу можна регулювати дисбаланси в міжнародних розрахунках.

Елементами світової та регіональних валютних систем є: — назви міжнародних платіжних засобів; — режим обміну валют (валютні паритети, валютні курси, умови конвертації валюти); — механізм забезпечення валютно-платіжними засобами міжнародних потреб обігу товарів і послуг; — регламентація та уніфікація форм міжнародних розрахунків; — режим міжнародних валютних ринків; — міжнародні організаційні інститути та законодавство, які забезпечують функціонування валютних інструментів; — статус міждержавних інститутів, які регулюють валютні відносини, а також мережа міжнародних і національних банківських установ, які здійснюють міжнародні розрахунки та кредитні операції.

32) 23. Порівняльний аналіз впливу імпортного мита і квоти на економіку малої країни. Графічні моделі

Здавалося б, мито, квоти, "добровільні" обмеження чинять практично однаковий вплив на добробут споживачів та країни в цілому. Але це не так, порівняльний аналіз впливу мита і квоти, особливо у довгостроковому періоді, показує, що мито має певні переваги над імпортними квотами з точ­ки зору впливу на добробут споживачів.

Частково це пояснюють тим, що іноземні виробники, прагнучи зменшити негативний вплив мита на обсяги свого продажу, будуть намагатися зменшити витрати виробництва, що стимулює впровадження інновацій, призводить до зниження цін. В результаті у виграші будуть національні споживачі, які зможуть купувати більше товарів за нижчими цінами. Квота не стимулює іноземних виробників до зниження витрат, оскільки економія на витратах не призведе до розширення імпорту. В умовах економічного зростання, коли зростає внутрішній попит на імпортні товари, негативний вплив квот стає ще більшим порівняно з негативним впливом мита.

Припустимо, що в умовах вільної торгівлі рівновага між попитом на імпорт та його пропонуванням встановлюється в точці Е (рис. 2.6.). Запровадження мита і квоти дають однаковий результат. Рівновага зміщується в точку Е₁, рівноважна ціна зростає до Р₁. А рівноважна кількість імпорту скорочується до Q₁.

При зростанні попиту до Dі₁ та мит­ному тарифі рівновага зміщується в точку Е_t, рівноважна ціна зростає до Р_t, але зростає й рівноважна кількість імпорту до Q_t. Запровадження квоти у випадку зростання попиту призведе лише до зрос­тання ціни(Р_k), причому значно більшого, ніж у випадку введення мита.

0тже, в умовах економічного зростання вплив квоти на добробут споживачів є більш негативним, ніж вплив митного тарифу: споживачі отриму­ють менше імпортних товарів, а змушені платити за них більше.