- •1.Поняття «культура» як духовного та суспільного феномену. Структура культури
- •2. Українська культура як духовний та суспільний феномен. Її сутність, характерні риси і ознаки
- •4.Предмет історії української культури. Проаналізуйте головні періоди на шляху її розвитку
- •5. Джерельна база та методологічні засади вивчення історії української культури.
- •6.Світовата і національна культура, їх сутність, характерні риси та ознаки
- •7.Українська культура як складова та невід’ємна частина світової культури. Передумови її виникнення та джерела формування
- •Зовнішні:
- •Внутрішні:
- •8.Етногенез українського народу як нової історичної спільноти. Охарактеризуйте головні періоди становлення українського етносу
- •9.Проаналізуйте міграційну та автохтонну теорії походження українського народу
- •10.Матеріальна і духовна культура східнослов’янських племен дохристиянської Русі
- •11. Трипільська культура 4-2 тис. До н.Е.
- •14.Запровадження християнства та його вплив на культуру Київської Русі
- •15.Розвиток писемності та освіти. Охарактеризуйте літературні пам’ятки Київської Русі
- •16.Проаналізуйте визначні пам’ятки архітектури Київської Русі
- •18.Літописання Київської Русі в контексті духовної культури
- •19.Повість временних літ
- •20. Проаналізуйте літ. Пам’ятку Київської Русі «Слово о полку Ігоревім»
- •21.Здобутки матеріальної та духовної культури Галицько-Волинської Русі
- •22.Український Ренесанс у духовній культурі , його особливості та періодизація
- •24.Діяльність культурно-просвітницьких осередків на ниві духовної культури України у добу Ренесансу
- •25.Поширення ідей раннього гуманізму в Україні у добу Ренесансу
- •27/29. Розвиток освіти і наукових знань в Україні в добу Ренесансу. Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл
- •28. Львівська братська школа та її внесок у духовну культуру України
- •30.Церковна та культурно-просвітницька діяльність Петра Могили. Могилянська доба в історії української культури.
- •32.Архітектура і образотворче мистецтво України доби Ренесансу
- •33. «Золотий вік» Львівського архітектурного Ренесансу
- •34. Музична культура і театральне мистецтво доби Ренесансу
- •37. Києво-Могилянська академія
- •41. Українське бароко в літературі, архітектурі та обр. Мист.
- •43.Генезис та періодизація нац.-культурного відродження в Україні наприкінці 18-почт 20ст.
- •45.Зародження національної ідеї у дворянський період національно-культурного відродження. Аналіз праці «Історія Русів»
- •47. Суспільно-політична діяльність Кирило-Мефодіївського братства
- •48. Культурно-просвітницька діяльність громадівських організацій в Україні у 60-70-тих роках хіх ст.
- •49.Модерністський період національно-культурного відродження в Україні,особливості,риси.
- •50. Юліан Бачинський та м.Міхновський – виразники укр. Нац. Ідеї
- •51. Національно-культурне відродження в Галичині в хіх- на початку хх ст. Аналіз основних періодів відродження.
- •52. Культурно-просвітницька діяльність «Руської Трійці» на ниві духовної культури Галичини. Зміст альманаху «Русалка Дністровая».
- •53. Охарактеризуйте схеми національно-культурного відродження в Україні на основі праць м. Гроха, р. Шпор люка та і. Лисяка-Рудницького
- •55. Творчий внесок Івана Франка в духовну культуру укр. Народу
- •56. Архітектура і образотворче ми-во Укр. XIX ст. (класицизм і модерн)
- •59. Театр. Мистецтво України 19ст. Діяльність провідних акторів.
- •61. Періодизація духовної культури України хх століття, головні тенденції в її розвитку
- •63.Здобутки української культури на шляху її національно-культурного відродження (1917-1933рр)
- •64. «Розстріляне відродження» 20-30 років та його трагічні наслідки
- •67. Лесь Курбас – видатний діяч украънського театрального мистецтва
- •68. Суспільно-політична та культурно-просвітницька діяльність «шістдесятників»
- •70.Художня культура України 20 століття: тенденції розвитку, досягнення.
- •72. Театральне мистецтво України xXст. Кіномистецтво
- •73.Соціокультурна ситуація в Україні наприкінці 20- початку 21 ст.
24.Діяльність культурно-просвітницьких осередків на ниві духовної культури України у добу Ренесансу
В умовах, коли Люблінська унія 1569 р. призвела до погіршення становища православної церкви в Україні, турботу про освіту та збереження культурних традицій взяла на себе маєтне міщанство. Під тиском католицької пропаганди українська громадськість активно мобілізувала зусилля на утвердження своєї самобутності, щоб не загубитися у вирі тих віянь, якими загрожували контакти з Європою.
Найвагомішим виявився внесок у справу відродження української культурної самобутності Острозького культурно-освітнього осередку. До вченого гуртка, заснованого 1576 р. князем Костянтином Острозьким, входили люди різного походження — греки, поляки, білоруси. Тут працювали Кирило Лукаріс, Ян Лятос, Андрій Римша, Симон Пекалід, Никифор Парасхез, а також українські діячі — Герасим і Мелетій Смотрицькі, Клирик Острозький, Василь Суразький, Христофор Філалет, Дем'ян Наливайко. До осередку, крім ученого гуртка, належала колегія — перша спроба створення школи вищого типу в східних слов'ян, а також друкарня, де працював Іван Федоров. Із діяльністю Острозького осередку пов'язаний важливий етап у розвитку української духовної культури. Намагаючись зберегти культурну ідентичність, діячі осередку перекладали Священні тексти і публікували власні твори слов'янською мовою, відстоювали православний релігійний обряд, започаткували полемічну літературу. Вони вивчали і переосмислювали передусім духовну спадщину Київської Русі, надбання греко-візан-тійської книжності, а також літературу, пов'язану з другим південнослов'янським впливом.
Традицію Острозького осередка гідно продовжив учений гурток Києво-Печерської Лаври, який появою завдячує енергійному ченцеві Єлисієві Плетенецькому. Син дяка Хоми з Рогатина, вихованець Львівського братства, здібний політик і громадський діяч посів у 1599 р. посаду архімандрита Києво-Печерської лаври і розгорнув тут бурхливу діяльність. Скориставшись підтримкою козаків, Є.Плетенецький повернув Лаврі великі земельні володіння, відібрані Сигизмундом Августом, розгорнув торгівлю та виробництво для збагачення лаврської скарбниці: організував на території Лаври майстерні, ярмарки, виробництво пива, горілки, чималі прибутки давали шинки, фінансові операції. На виручені гроші Є.Плетенецький викупив у Балабанів друкарню, заснував фабрику паперу в Радомишлі. Підготувавши міцну матеріальну базу, архімандрит скликав до Лаври учених людей з усієї України, які освіченістю й ерудицією могли спричинитися до розвитку української культури, мови, створення книг і книгодрукування. Ці вчені знали по кілька мов, мали досвід полеміки, розумілися на видавничій справі. До його гуртка належали Захарія Ко-пистенський, Лаврентій Зизаній, Памва Беринда, Тарасій Земка, Олександр Митура, Гаврило Дорофієвич, Иосиф Кирилович та ін. У роботі гуртка брав участь і майбутній митрополит Йов Борецький.
Діячі Лаврського осередку, перейнявши практику діяльності католицьких монаших орденів, мали на меті оволодіти досягненнями західноєвропейської культури на основі вітчизняних культурних традицій —.синтезу духовних надбань культури Заходу і Сходу.