20. Проаналізуйте літ. Пам’ятку Київської Русі «Слово о полку Ігоревім»

Цей твір є справжнім шедевром, створений невідомим автором близько 1187 р. За художнім рівнем цей твір не має аналогів у візантійській та європейській літературах. Важливим джерелом для цього твору стала усна народна творчість. Цей твір присвячений опису невдалого походу руських князів під проводом новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців 1185 р. Автор твору яскравими фарбами змальовує образи князів Ігоря, Романа, Мстислава, Всеволода, Святослава, Ярослава Осмомисла і закликає їх «вкласти в піхви мечі», помиритися між собою. За жанром – це слово-жаль з приводу страждань Руської землі, з приводу загибелі руської дружини. Великою тугою наповнений монолог Ярославни, який надихав багатьох письменників до створення неперевершених шедеврів у переспівах та перекладах цього уривку поеми. Багато дослідників вважають, що «Слово…» відображає опозиційні панівній офіційній ідеології пріоритети. Найбільшою загадкою залишається постать автора – вихідця з князівського середовища, полум’яного патріота, талановитої людини. Багато дослідників вважають що цим автором є рідний брат Ярославни, галицький князь-ізгой Володимир Ярославич, але остаточно встановити автора навряд чи коли-небудь вдасться. Брак відомостей про автора яскраво ілюструє рівень нашої історичної поінформованості про Давню Русь загалом і дає підстави вважати, що її культурне життя було значно багатшим і розвиненішим, ніж дають змогу судити про це вцілілі пам’ятки та відомості.

21.Здобутки матеріальної та духовної культури Галицько-Волинської Русі

Спадкоємицею духовної культури Київської Русі стало Галицько-Волинське князівство. Культура Галицько-Волинської Русі — одна з найяскравіших сторінок в історії української культури. Головні міста: Галич, Луцьк, Перемишль, Холм, Володимир-Волинський, Звенигород і Львів. Міста Г.-В. К. стали важливими центрами літо- і книго писання.

Галицько-Волинський літопис ХІІІ ст. – складався при дворі Данила Галицького, а потім Володимира Васильковича.

Пам’ятки писемності: Христонопільський Апостол; Бучацьке, Галицьке і Холмське Євангеліє.

У Володимирі-Волинському була складена перша редакція Кормової книги 0 збірник правових норм.

Пам’ятки архітектури: Миколаївська Хрестовокупольна церква; П’ятницька церква; Білокамінні храми у Перемишлі; церква Панталецмона у Галичі; Святоіванівський собор у Холмі.

Пам’ятки образотворчого мистецтва: ікона Юрій Змієборець, Архангел Михаїл з діянням.

Ремесла розвивалися в містах.

22.Український Ренесанс у духовній культурі , його особливості та періодизація

Епоха Ренесансу в історії духовної культури України є перехідною епохою від Середньовічної культури, яка була пронизана ідеяма християнства до культури Нового часу, характерними ознаками якої є:

• поширення ідей гуманізму;

• антропоцентризм Ренесансного мислення;

• пробудження інтересу до загальнолюдських цінностей, які притаманні світовій культурі.

Сам термін Ренесанс відноситься до західноєвропейської культури XV-XVI ст.

2 точки зору стосовно Українського Ренесансу:

1. відгомін Ренесансу Європейського;

2. період Ренесансу мав місце в Україні, проте в нього були свої особливості.

Особливості Українського Ренесансу:

1. яскраво виражений національний характер;

2. цей період співпадає з періодом Реформації;

3. Україна в добу Ренесансу не мала власної держави, а перебувала у складі Речі Посполитої;

4. в цей період було активне протистояння католицизму, яке супроводжувалося гострою полемікою між православними і католиками.

Періоди у розвитку Ренесансного гуманізму:

1. витоки Ренесансного гуманізму;

2. інтенсивна розробка ранніх гуманістичних ідей у переплетенні з Реформаційними ідеями;

3. комплекс розроблено весь комплекс гуманістичних ідей, але у меншому переплетенні з Реформаційними ідеями.

23.