- •1.Поняття «культура» як духовного та суспільного феномену. Структура культури
- •2. Українська культура як духовний та суспільний феномен. Її сутність, характерні риси і ознаки
- •4.Предмет історії української культури. Проаналізуйте головні періоди на шляху її розвитку
- •5. Джерельна база та методологічні засади вивчення історії української культури.
- •6.Світовата і національна культура, їх сутність, характерні риси та ознаки
- •7.Українська культура як складова та невід’ємна частина світової культури. Передумови її виникнення та джерела формування
- •Зовнішні:
- •Внутрішні:
- •8.Етногенез українського народу як нової історичної спільноти. Охарактеризуйте головні періоди становлення українського етносу
- •9.Проаналізуйте міграційну та автохтонну теорії походження українського народу
- •10.Матеріальна і духовна культура східнослов’янських племен дохристиянської Русі
- •11. Трипільська культура 4-2 тис. До н.Е.
- •14.Запровадження християнства та його вплив на культуру Київської Русі
- •15.Розвиток писемності та освіти. Охарактеризуйте літературні пам’ятки Київської Русі
- •16.Проаналізуйте визначні пам’ятки архітектури Київської Русі
- •18.Літописання Київської Русі в контексті духовної культури
- •19.Повість временних літ
- •20. Проаналізуйте літ. Пам’ятку Київської Русі «Слово о полку Ігоревім»
- •21.Здобутки матеріальної та духовної культури Галицько-Волинської Русі
- •22.Український Ренесанс у духовній культурі , його особливості та періодизація
- •24.Діяльність культурно-просвітницьких осередків на ниві духовної культури України у добу Ренесансу
- •25.Поширення ідей раннього гуманізму в Україні у добу Ренесансу
- •27/29. Розвиток освіти і наукових знань в Україні в добу Ренесансу. Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл
- •28. Львівська братська школа та її внесок у духовну культуру України
- •30.Церковна та культурно-просвітницька діяльність Петра Могили. Могилянська доба в історії української культури.
- •32.Архітектура і образотворче мистецтво України доби Ренесансу
- •33. «Золотий вік» Львівського архітектурного Ренесансу
- •34. Музична культура і театральне мистецтво доби Ренесансу
- •37. Києво-Могилянська академія
- •41. Українське бароко в літературі, архітектурі та обр. Мист.
- •43.Генезис та періодизація нац.-культурного відродження в Україні наприкінці 18-почт 20ст.
- •45.Зародження національної ідеї у дворянський період національно-культурного відродження. Аналіз праці «Історія Русів»
- •47. Суспільно-політична діяльність Кирило-Мефодіївського братства
- •48. Культурно-просвітницька діяльність громадівських організацій в Україні у 60-70-тих роках хіх ст.
- •49.Модерністський період національно-культурного відродження в Україні,особливості,риси.
- •50. Юліан Бачинський та м.Міхновський – виразники укр. Нац. Ідеї
- •51. Національно-культурне відродження в Галичині в хіх- на початку хх ст. Аналіз основних періодів відродження.
- •52. Культурно-просвітницька діяльність «Руської Трійці» на ниві духовної культури Галичини. Зміст альманаху «Русалка Дністровая».
- •53. Охарактеризуйте схеми національно-культурного відродження в Україні на основі праць м. Гроха, р. Шпор люка та і. Лисяка-Рудницького
- •55. Творчий внесок Івана Франка в духовну культуру укр. Народу
- •56. Архітектура і образотворче ми-во Укр. XIX ст. (класицизм і модерн)
- •59. Театр. Мистецтво України 19ст. Діяльність провідних акторів.
- •61. Періодизація духовної культури України хх століття, головні тенденції в її розвитку
- •63.Здобутки української культури на шляху її національно-культурного відродження (1917-1933рр)
- •64. «Розстріляне відродження» 20-30 років та його трагічні наслідки
- •67. Лесь Курбас – видатний діяч украънського театрального мистецтва
- •68. Суспільно-політична та культурно-просвітницька діяльність «шістдесятників»
- •70.Художня культура України 20 століття: тенденції розвитку, досягнення.
- •72. Театральне мистецтво України xXст. Кіномистецтво
- •73.Соціокультурна ситуація в Україні наприкінці 20- початку 21 ст.
50. Юліан Бачинський та м.Міхновський – виразники укр. Нац. Ідеї
Відсутність національної державності в українців наприкінці XIX-початку XX ст. зумовила те, що всі можливості політичного життя peaлізувалися через діяльність політичних партій І культурно-освітніх товариств. Прийнято вважати, що першою політичною партією на Наддніпрянській Україні була Революційна Українська партія (РУП). Вона виникла 1900 р. Один з її засновників Микола Міхновський у тому ж році видав у Львові брошуру (доповідь) "Самостійна Україна". Вона вирізнялася політичною безкомпромісністю як при оцінці становища в Україні, так і в питанні формулювання цілей українського національного руху. Головним джерелом усіх бід в Україні Міхновський називав політику російських царів. Основне гасло брошури — "Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ". М. Міхновський виділив також гасло: "Україна для українців!" Тобто книга "Самостійна Україна" виражала далекосяжну мету — повну самостійність України, закликала боротися за досягнення тієї мети всіма можливими способами, в тому числі за допомогою "оружжя"; відкидала І засуджувала помірковані підходи частини української Інтелігенції до питання боротьби за незалежність.
У 1902 р. Міхновський з небагатьма однодумцями вийшов із РУП і заснував Українську Народну Партію (УНП), що проголосила своєю метою боротьбу за незалежність України. Одночасно для неї написав Програму (1906 p.), своєрідний маніфест самостійників “Десять заповідей УНП” (1903 p.), що набув найбільшого поширення в Україні та за її межами. У цих та інших документах обстоювалася ідея самостійності української держави. Характерно, що радикалізм самостійників не схвалювали помірковані українські діячі. Всі тодішні авторитети були їхніми опонентами.
Ідеї М. Міхновського дістали широке втілення в державотворчій практиці УНР і сучасної незалежної України. Так, з Основного Закону М. Міхновського УНР, для прикладу, Україна запозичила в своїй Коституції ідею адміністративно-територіального поділу України на землі, скасування приватної власності на сільськогосподарські угіддя, станового поділу людей, недоторканності особи, її помешкання, листування, принципи судочинства, відсутності постійного війська і виконання його функції міліцейськими силами. Сучасна Україна, крім ряду названих положень, домоглася запозичення Основним Законом національних кольорів прапора, ідей президентської республіки тощо.
Головна заслуга М.Міхновського полягає в тому, що він не лише проголосив головні засади української націоналістичної ідеології, а й проводив активну різнобічну політичну діяльність, спрямовану на створення націоналістичних організацій. Так він став попередником організованого українського націоналізму. Національна ідея М.Міхновського надихала наступні покоління борців за незалежність Української держави.
Юліан Бачинський був прихильником соціалістичних ідей, одним із засновників соціал-демократичної партії Галичини. Однак соціалізм не означав для нього нехтування національними інтересами. У 1895 р. Юліан Бачинський — один із активних діячів Українсько-руської радикальної партії у праці "Україна irredenta" обґрунтовує потребу створення Української незалежної держави. Він доходить такого висновку: "Україна для себе! — От є і клич. Вільна, велика, незалежна, політично самостійна Україна — одна, нероздільна від Сяну по Кавказ! — От є і стяг". Книга привернула увагу широкої громадськості України, зокрема Галичини. В ній чітко і виразно прозвучала українська національна ідея.
У своїй праці Ю. Бачинський першим в українській суспільно-політичній думці висунув ідею політичної незалежності України. Політичну самостійність України він вважав за необхідну умову її економічного і культурного розвитку.
1918 Б. – чл. Української національної ради ЗУНР; 1919 – представник УНР у Вашингтоні. Працював у ред. «Української радянської енциклопедії». У листоп. 1934 заарештований. Загинув у концтаборі.
