- •1. Передісторія україни: археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства.
- •2. Трипільська культура на українських землях.
- •3. Перші етноси на території України
- •4. Антична колонізація Північного Причорномор’я.
- •5. Основні слов'янські етнополітичні угрупування. Державність у східних слов'ян. Антська держава.
- •6. Велике переселення народів.
- •7. Перші слов’янські державні утворення на території України.
- •8. Східнослов’янські союзи племен: іх розселення та процес об’єднання навколо Києва.
- •9. Передумови утворення Київської Русі. Теорії походження держави.
- •10. Основні етапи розвитку Київської Русі.
- •12. Політичний устрій Київської Русі.
- •13. Утвердження християнства в Київській Русі та його значення у розвитку давньоруського суспільства.
- •14. Русь і кочовий степ: етапи та особливості відносин.
- •15. Причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •16. Галицько-Волинське князівство: особливості історичного розвитку.
- •17. Київське, Чернігівське та Переяславське князівства.
- •18. Монгольське завоювання земель Русі. Причини та наслідки.
- •19. Входження українських земель до Великого князівства Литовського.
- •20. Основні тенденції соціально-економічного, політичного та релегійного життя на українських землях у складі великого князівства Литовського.
- •21. Польсько-литовські унії та їх наслідки для укр. Народу.
- •22. Берестейська унія: зміст та наслідки.
- •23. Виникнення та еволюція українського козацтва до середини 17 ст.
- •24. Запорозька Січ суспільно-політичний устрій та військова організація
- •25. Козацько-селянські повстання кінця першої половини 17 ст.
- •27. Зовнішня політика б. Хмельницького.
- •27. Причини національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
- •28. Національно-визвольна боротьба під проводом Хмельницького. Причини, етапи та наслідки.
- •29. Козацько-гетьманська держава: соціальна структура, політика, адміністративний устрій.
- •30. Переясловсько-Московський договір 1654р. Причини, умови та політико-правове значення.
- •31, 32. Період «Руїни»: причини, суть, наслідки.
- •33. Правобережна україна та західно-українські землі під владою Пльші в другій половині 18 ст. Семен Палій.
- •34. Національно-культурний рух українців в кінці 16-першій по половині 17 ст.
- •35. Україна в умовах північної війни. Іван Мазепа.
- •36. Конституція Орлика 1710 р.
- •37. «Українська» політика Петра I.
- •38. Ліквідація Запорожської Січі і подальша доля українського козацтва.
- •39. Реформи гетьмана Кирила Розумовського та причини його відставки.
- •40. Гайдамацькі рухи. Коліївщина (Соціальні та національні аспекти).
- •41. Геополітичні зміни в східній європі та їх наслідки для України наприкінці 18 ст.
- •42. Український автономістський рух.
- •43. Національне відродження у наддніпрянській Україні в 19ст. Причини та основні наслідки.
- •44. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •45. Соціально-економічні та політико-правові реформи в Австрії та Росії у19 ст.Та їх наслідки для українського народу.
- •48. Феномен т.Г.Шевченка в українській історії.
- •49. Політизація українського громадського й національного руху.
- •50. Україна в роки Першої світової війни.
- •52. Зовнішня політика уцр.
- •53. Українська держава часів гетьманату Павла Скоропадського.
- •54. Західно-українські народні республіки, відношення між унр та зунр вроки 19-20 ст.
- •55. Культурно-освітня робота центральної Ради і гетьманського уряду.
- •56. Внутрішня та зовнішня політика Директорії.
- •57. Боротьба за українську державність 1917-1920 рр.
- •58.Утвердження радянської влади в Україні, її соціально-економічна та національна політика.
- •59. Завершення нового поділу українських земель на початку 20х зз. 20ст. Проблема їх політичної проавосуб»єктивності.
- •60. Входження Радянської України до союзних держав в срср, проблеми політичної правосуб”єктності України.
- •61.Україна в умовах неп.
- •62. Національно-культурне відродження в Україні.
- •64. Західноукраїнські землі в 20-30 р. 20 ст.
- •65. Політика соціального штурму в Україні в кінці 20-х на початку 30-х років.
- •66. Колективізація українського села і її особливості, і методи збійснення, соціальні та демографічні раслідки.
- •67. Причини та наслідок голодомору 32-33 рр.
- •68. Інтегральний націоналізм як суспільно-політичне явище української історії: теорія та політика.
- •69. Возз’єднання українських земель та «радянізація» західноукраїнських земель.
- •70.Українське питання напередодні та початку II світової війни.
- •71. Німецькофашистський окупаційний режимв Україні. Всенародний рух опору окупаційному режиму.
- •72. Діяльність оун упа під час та після закінчення іі св. Війни.
- •73. Внесок українського народу в перемогу над фашизмом.
- •74. Західноукраїнські землі у повоєнні роки. Операція «Вісла».
- •75.Ідеологічний наступ сталінізму на культурно-національну сферу суспільного життя України в повоєнний період.
- •76. Відбудова і дальший розвиток народного господарства урср у воєнний період 1945 – 1955 рр.
- •77. Спроби десталінізації суспільного життя в україні в умовах хрущовської відлиги.
- •78. Політична опозиція в Україні 60-80рр. 20 ст.
- •79. Наростання кризових явищ у сусп. Економ. Житті урср в 70-80.
- •80. Україна в умовах демократизації рад. Суспільства.
- •81. Перебудовчий курс Горбачова і Україна.
- •82. Історичні обставини та основні віхи здобуття незалежності України на початку 90-х р. 20 ст.
- •83. Формування багатопартійності в Україні.
- •84. Зовнішня політика України після проголошення незалежності 90рр. 20ст.
- •86, 88. Соціально-економічний розвиток України після проголошення незалежності.
77. Спроби десталінізації суспільного життя в україні в умовах хрущовської відлиги.
25 лютого 1956 року на закритому засіданні ХХ зїзду КПРС у Москві перший секретар ЦК партії М.Хрущов виголошував таємну доповідь, присвячену культові особи Сталіна. Вона викликала шокову реакцію в залі. Перед делегатами поставав новий образ Сталіна – жорсткого, малокомпетентного тирана, котрий послідовно створював свій культ, безжалісно знищуючи опонентів і вчорашніх соратників. Жорсткій критиці була піддана центральна фігура офіційно насаджуваної десятиліттями системи канонізованих цінностей, ідол десятків мільйонів людей, символ єдності й могутності радянської системи. Цей момент можна вважати точкою відліку ланцюгової реакції звільнення радянського суспільства від деяких найбільш одіозних, зовнішніх рис, що гальмували його розвиток навіть на шляху, накресленому офіційною комуністичною доктриною, процесу часткової лібералізації деяких сфер життя суспільства, передусім духовної. Ці часи дістали назву “відлига”.
Розгорнулась “десталінізація по вертикалі”: автоматичне шаблонне засудження “культу особи” всіма партійними та ідеологічними структурами. Цей процес ішов в Україні повільніше, ніж у центрі. Із запізненням у пресі стали зявлятися статті в “дусі рішень ХХ зїзду”. Тон і зміст критики були стриманішими. Зміни торкалися переважно сфери культурного життя.
Десталінізація стала ковтком свіжого повітря для творчої інтелегенції. Українська культура збагатилася новими творами Гончара, Стельмаха, Тютюнника, поетичними збірками Рильського, Сосюри, кіносценаріямиДовженка. Побачили світ перші збірки поезійПавличка, Костенко, Драча, Симоненка. Склалося покоління шестидесятників, людей з антитоталітарним мисленням.
Непослідовність і непевність десталінізації найнаочніше виявилися в процесі політичної, юридичної та громадянської реабілітації жертв репресій сталінізму. На кінець 50–х рр. органами КДБ й прокуратури республіки було переглянуто справи майже 5,5 млн. чоловік, які перебували на обліку репресивних органів. З цього обліку знято (фактично реабілітовано) 58% осіб. Ці цифри свідчать про жахливий масштаб репресій і одночасно - про обмеженість процесу реабілітації. Поза законом залишились більшість жертв репресій 20-х –початку 30-х рр., діячі ОУН-УПА та інші. Найкричущим парадоксом “відлиги” було те, що процес реабілітації жертв сталінських репресій супроводжувався новими політичними репресіями. На ХХІ з’їзді КПРС (січень 1959) Хрущов заявив, що в СРСР немає фактів притягнення до судової відповідальності за політичні злочини. Це було брехнею.Національне питання й надалі залишалося однією з найдражливіших проблем суспільно-політичного життя республіки. З одного боку, певна ідеологічна лібералізація сприяла більш відкритому обговоренню деяких проблем, наприклад, мовної. В 1963 р. в Києві відбулася конфедерація з питань культури української мови. Дедалі частіше висловлювалося незадоволення провінціалізацією укріїнської культури і науки. Тому в другій половині 50-х – першій половині 60-х рр. було розпочато видання фундаментальних наукових праць, покликаних підвищити престиж української науки й культури.
Проте всі ці заходи, які, до речі, здійснювались цілком у рамках офіційної ідеології, значною мірою нівелювалися іншими. Зокрема, в 1958 р. був ухвалений загальносоюзний закон про звязок школи з життям, в результаті якого украйнська мова і література ставали в Україні непристижними предметами.