- •1. Передісторія україни: археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства.
- •2. Трипільська культура на українських землях.
- •3. Перші етноси на території України
- •4. Антична колонізація Північного Причорномор’я.
- •5. Основні слов'янські етнополітичні угрупування. Державність у східних слов'ян. Антська держава.
- •6. Велике переселення народів.
- •7. Перші слов’янські державні утворення на території України.
- •8. Східнослов’янські союзи племен: іх розселення та процес об’єднання навколо Києва.
- •9. Передумови утворення Київської Русі. Теорії походження держави.
- •10. Основні етапи розвитку Київської Русі.
- •12. Політичний устрій Київської Русі.
- •13. Утвердження християнства в Київській Русі та його значення у розвитку давньоруського суспільства.
- •14. Русь і кочовий степ: етапи та особливості відносин.
- •15. Причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •16. Галицько-Волинське князівство: особливості історичного розвитку.
- •17. Київське, Чернігівське та Переяславське князівства.
- •18. Монгольське завоювання земель Русі. Причини та наслідки.
- •19. Входження українських земель до Великого князівства Литовського.
- •20. Основні тенденції соціально-економічного, політичного та релегійного життя на українських землях у складі великого князівства Литовського.
- •21. Польсько-литовські унії та їх наслідки для укр. Народу.
- •22. Берестейська унія: зміст та наслідки.
- •23. Виникнення та еволюція українського козацтва до середини 17 ст.
- •24. Запорозька Січ суспільно-політичний устрій та військова організація
- •25. Козацько-селянські повстання кінця першої половини 17 ст.
- •27. Зовнішня політика б. Хмельницького.
- •27. Причини національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
- •28. Національно-визвольна боротьба під проводом Хмельницького. Причини, етапи та наслідки.
- •29. Козацько-гетьманська держава: соціальна структура, політика, адміністративний устрій.
- •30. Переясловсько-Московський договір 1654р. Причини, умови та політико-правове значення.
- •31, 32. Період «Руїни»: причини, суть, наслідки.
- •33. Правобережна україна та західно-українські землі під владою Пльші в другій половині 18 ст. Семен Палій.
- •34. Національно-культурний рух українців в кінці 16-першій по половині 17 ст.
- •35. Україна в умовах північної війни. Іван Мазепа.
- •36. Конституція Орлика 1710 р.
- •37. «Українська» політика Петра I.
- •38. Ліквідація Запорожської Січі і подальша доля українського козацтва.
- •39. Реформи гетьмана Кирила Розумовського та причини його відставки.
- •40. Гайдамацькі рухи. Коліївщина (Соціальні та національні аспекти).
- •41. Геополітичні зміни в східній європі та їх наслідки для України наприкінці 18 ст.
- •42. Український автономістський рух.
- •43. Національне відродження у наддніпрянській Україні в 19ст. Причини та основні наслідки.
- •44. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •45. Соціально-економічні та політико-правові реформи в Австрії та Росії у19 ст.Та їх наслідки для українського народу.
- •48. Феномен т.Г.Шевченка в українській історії.
- •49. Політизація українського громадського й національного руху.
- •50. Україна в роки Першої світової війни.
- •52. Зовнішня політика уцр.
- •53. Українська держава часів гетьманату Павла Скоропадського.
- •54. Західно-українські народні республіки, відношення між унр та зунр вроки 19-20 ст.
- •55. Культурно-освітня робота центральної Ради і гетьманського уряду.
- •56. Внутрішня та зовнішня політика Директорії.
- •57. Боротьба за українську державність 1917-1920 рр.
- •58.Утвердження радянської влади в Україні, її соціально-економічна та національна політика.
- •59. Завершення нового поділу українських земель на початку 20х зз. 20ст. Проблема їх політичної проавосуб»єктивності.
- •60. Входження Радянської України до союзних держав в срср, проблеми політичної правосуб”єктності України.
- •61.Україна в умовах неп.
- •62. Національно-культурне відродження в Україні.
- •64. Західноукраїнські землі в 20-30 р. 20 ст.
- •65. Політика соціального штурму в Україні в кінці 20-х на початку 30-х років.
- •66. Колективізація українського села і її особливості, і методи збійснення, соціальні та демографічні раслідки.
- •67. Причини та наслідок голодомору 32-33 рр.
- •68. Інтегральний націоналізм як суспільно-політичне явище української історії: теорія та політика.
- •69. Возз’єднання українських земель та «радянізація» західноукраїнських земель.
- •70.Українське питання напередодні та початку II світової війни.
- •71. Німецькофашистський окупаційний режимв Україні. Всенародний рух опору окупаційному режиму.
- •72. Діяльність оун упа під час та після закінчення іі св. Війни.
- •73. Внесок українського народу в перемогу над фашизмом.
- •74. Західноукраїнські землі у повоєнні роки. Операція «Вісла».
- •75.Ідеологічний наступ сталінізму на культурно-національну сферу суспільного життя України в повоєнний період.
- •76. Відбудова і дальший розвиток народного господарства урср у воєнний період 1945 – 1955 рр.
- •77. Спроби десталінізації суспільного життя в україні в умовах хрущовської відлиги.
- •78. Політична опозиція в Україні 60-80рр. 20 ст.
- •79. Наростання кризових явищ у сусп. Економ. Житті урср в 70-80.
- •80. Україна в умовах демократизації рад. Суспільства.
- •81. Перебудовчий курс Горбачова і Україна.
- •82. Історичні обставини та основні віхи здобуття незалежності України на початку 90-х р. 20 ст.
- •83. Формування багатопартійності в Україні.
- •84. Зовнішня політика України після проголошення незалежності 90рр. 20ст.
- •86, 88. Соціально-економічний розвиток України після проголошення незалежності.
60. Входження Радянської України до союзних держав в срср, проблеми політичної правосуб”єктності України.
В умовах приходу до влади у національних республіках більшовиків ними було взято курс на утворення єдиної соціалістичної держави. Такий курс був обумовлений рядом факторів. Серед об'єктивних можна виділити: існування єдиної транспортної системи, існування традиційних еко¬номічних зв'язків між регіонами Росії, слабкість національних грошей. Серед суб'єктивних факторів слід відзначити: політичну диктатуру більшовиків у національних республіках, програмною метою яких був курс на світову соціалістичну революцію, зовнішню загрозу.
Шлях до створення єдиної союзної держави розпочався влітку 1919 р., коли були об'єднані найголовніші наркомати РРФСР та інших республік, що утворились на території колишньої Російської імперії. Наприкінці грудня 1920 р. між УСРР та РРФСР було підписано угоду про воєнний та господарський союз, за якою об’єднувались 7 наркоматів. Об'єднані наркомати входили до складу РНК РРФСР і мали в РНК УСРР своїх уповноважених. Центр відав зовнішніми відносинами, армією, флотом, засобами зв’язку, транспортом. Аналогічні угоди було укладено між РФ та іншими республіками. Це оз¬начало, що формально незалежні республіки фактично ввійшли до складу РФ на правах автономій. 11 березня 1922 р. ряд лідерів ЦК КП(б)У поставили питання про необхідність розмежування прав та функцій між органами влади РРФСР та УСРР. У липні 1922 р. республіки Закавказзя також поставили ці питання. В серпні 1922 р. ЦК РКП(б) утворив комісію на чолі з В.Куйбишевим по підго¬товці проекту федеративного договору. У серпні 1922 р. підготовлено документ, в якому висловлювалася сталінська ідея ліквідації самостійності республік. Раковський та Скрипник схилялися до ідеї конфедерації. Протягом жовтня 1922 р. члени партійно-державного керівництва УСРР провели заходи щодо популяризації ідеї утворення союзної федерації серед населення республіки. 10-14 грудня 1922 р. у Харкові відбувся VII Всеукраїнський з'їзд Рад, який обговорив проекти Дек¬ларації Про утворення СРСР, проект Конституції, затвердив повноваження української делегації на з'їзд Рад в Москві.
23-27 грудня 1922 р. проходив Всеросійський з'їзд Рад (десятий). У його роботі взяли участь делегації республік. На з'їзді було вперше запропоновано назву нової держави — Союз Радянських Соціалістичних Республік. З0 грудня 1922 р. відбулося урочисте підписання проектів, а об_11 годині розпочав роботу 1 Всесоюзний з'їзд Рад. З доповіддю виступив Й.Сталін, який запро¬понував підписати ці документи.
З'їзд обрав ВЦВК, в якому делегати від республік були представ¬лені пропорційно до кількості населення, було обрано Президію ВЦВК. У січні 1923 р. було утворено Конституційну комісію на чолі з М.Калініним. Дискусії з приводу тексту кон¬ституції тривали на XII з'їзді РКП(б) (квітень 1923 р.) і закінчилися поразкою Х.Раковського й М.Бухаріна та перемогою Сталіна і його прибічників.
Що до правосуб»єктності то:
У січні 1924 р. відбулося конституційне оформлення СРСР. За радянської конституції Україна отримала чітко окреслену національно-територіальну цілісність із власним адміністративним центром та апаратом, але утворення СРСР на федеративних засадах керівництво РКП(б), вихо¬дячи з власної партійної програми, розглядало як одну з перехідних форм до повної єдності радянських республік. Тому з кінця 20-х років розпочався наступ сталінського керівництва на ті залишки суверенітету, що мали союзні республіки.
Отже на основі правового документу - конституції СРСР Україна була визнана автономним національно-територіальним суб’єктом державності. Тому подальші дії Росії відносно України носили антиправовий характер.
Прийнята в 1929 р. Конституція УРСР мала затверджуватись вищим орга¬ном союзної влади. Таким чином, суверенітет республіки було зведено нанівець.