- •1. Передісторія україни: археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства.
- •2. Трипільська культура на українських землях.
- •3. Перші етноси на території України
- •4. Антична колонізація Північного Причорномор’я.
- •5. Основні слов'янські етнополітичні угрупування. Державність у східних слов'ян. Антська держава.
- •6. Велике переселення народів.
- •7. Перші слов’янські державні утворення на території України.
- •8. Східнослов’янські союзи племен: іх розселення та процес об’єднання навколо Києва.
- •9. Передумови утворення Київської Русі. Теорії походження держави.
- •10. Основні етапи розвитку Київської Русі.
- •12. Політичний устрій Київської Русі.
- •13. Утвердження християнства в Київській Русі та його значення у розвитку давньоруського суспільства.
- •14. Русь і кочовий степ: етапи та особливості відносин.
- •15. Причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •16. Галицько-Волинське князівство: особливості історичного розвитку.
- •17. Київське, Чернігівське та Переяславське князівства.
- •18. Монгольське завоювання земель Русі. Причини та наслідки.
- •19. Входження українських земель до Великого князівства Литовського.
- •20. Основні тенденції соціально-економічного, політичного та релегійного життя на українських землях у складі великого князівства Литовського.
- •21. Польсько-литовські унії та їх наслідки для укр. Народу.
- •22. Берестейська унія: зміст та наслідки.
- •23. Виникнення та еволюція українського козацтва до середини 17 ст.
- •24. Запорозька Січ суспільно-політичний устрій та військова організація
- •25. Козацько-селянські повстання кінця першої половини 17 ст.
- •27. Зовнішня політика б. Хмельницького.
- •27. Причини національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
- •28. Національно-визвольна боротьба під проводом Хмельницького. Причини, етапи та наслідки.
- •29. Козацько-гетьманська держава: соціальна структура, політика, адміністративний устрій.
- •30. Переясловсько-Московський договір 1654р. Причини, умови та політико-правове значення.
- •31, 32. Період «Руїни»: причини, суть, наслідки.
- •33. Правобережна україна та західно-українські землі під владою Пльші в другій половині 18 ст. Семен Палій.
- •34. Національно-культурний рух українців в кінці 16-першій по половині 17 ст.
- •35. Україна в умовах північної війни. Іван Мазепа.
- •36. Конституція Орлика 1710 р.
- •37. «Українська» політика Петра I.
- •38. Ліквідація Запорожської Січі і подальша доля українського козацтва.
- •39. Реформи гетьмана Кирила Розумовського та причини його відставки.
- •40. Гайдамацькі рухи. Коліївщина (Соціальні та національні аспекти).
- •41. Геополітичні зміни в східній європі та їх наслідки для України наприкінці 18 ст.
- •42. Український автономістський рух.
- •43. Національне відродження у наддніпрянській Україні в 19ст. Причини та основні наслідки.
- •44. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •45. Соціально-економічні та політико-правові реформи в Австрії та Росії у19 ст.Та їх наслідки для українського народу.
- •48. Феномен т.Г.Шевченка в українській історії.
- •49. Політизація українського громадського й національного руху.
- •50. Україна в роки Першої світової війни.
- •52. Зовнішня політика уцр.
- •53. Українська держава часів гетьманату Павла Скоропадського.
- •54. Західно-українські народні республіки, відношення між унр та зунр вроки 19-20 ст.
- •55. Культурно-освітня робота центральної Ради і гетьманського уряду.
- •56. Внутрішня та зовнішня політика Директорії.
- •57. Боротьба за українську державність 1917-1920 рр.
- •58.Утвердження радянської влади в Україні, її соціально-економічна та національна політика.
- •59. Завершення нового поділу українських земель на початку 20х зз. 20ст. Проблема їх політичної проавосуб»єктивності.
- •60. Входження Радянської України до союзних держав в срср, проблеми політичної правосуб”єктності України.
- •61.Україна в умовах неп.
- •62. Національно-культурне відродження в Україні.
- •64. Західноукраїнські землі в 20-30 р. 20 ст.
- •65. Політика соціального штурму в Україні в кінці 20-х на початку 30-х років.
- •66. Колективізація українського села і її особливості, і методи збійснення, соціальні та демографічні раслідки.
- •67. Причини та наслідок голодомору 32-33 рр.
- •68. Інтегральний націоналізм як суспільно-політичне явище української історії: теорія та політика.
- •69. Возз’єднання українських земель та «радянізація» західноукраїнських земель.
- •70.Українське питання напередодні та початку II світової війни.
- •71. Німецькофашистський окупаційний режимв Україні. Всенародний рух опору окупаційному режиму.
- •72. Діяльність оун упа під час та після закінчення іі св. Війни.
- •73. Внесок українського народу в перемогу над фашизмом.
- •74. Західноукраїнські землі у повоєнні роки. Операція «Вісла».
- •75.Ідеологічний наступ сталінізму на культурно-національну сферу суспільного життя України в повоєнний період.
- •76. Відбудова і дальший розвиток народного господарства урср у воєнний період 1945 – 1955 рр.
- •77. Спроби десталінізації суспільного життя в україні в умовах хрущовської відлиги.
- •78. Політична опозиція в Україні 60-80рр. 20 ст.
- •79. Наростання кризових явищ у сусп. Економ. Житті урср в 70-80.
- •80. Україна в умовах демократизації рад. Суспільства.
- •81. Перебудовчий курс Горбачова і Україна.
- •82. Історичні обставини та основні віхи здобуття незалежності України на початку 90-х р. 20 ст.
- •83. Формування багатопартійності в Україні.
- •84. Зовнішня політика України після проголошення незалежності 90рр. 20ст.
- •86, 88. Соціально-економічний розвиток України після проголошення незалежності.
42. Український автономістський рух.
Українське дворянство, не дивлячись на поділ України на російську і австрійську окупаційні території намагалося боротися за відновлення автономії. Українці вимагали від царського уряду повернення гетьманства. В Україні зявляються патріотичні гуртки, що об’єднують однодумців, які плекали мрії про відновлення давнього ладу.
Серед найбільш патріотично налаштованих представників української громадськості вирізнялась постать Василя Капніста. У 80-х роках 18 ст. він був відомий як поет і користувався авторитетом серед дворянства Полтавщини. У 1782 р. Василя Капніста обрали головою дворянства Київського Намісництва, це друга постать після губернатора. За вільнодумство до існуючого ладу Капніста у Києві називали Василькою Пугачовим.
У 1783р. Капніст написав “Оду на рабство”, в якій виступив проти поневолення України російським царизмом. У 1787 р. Василь Капніст очолив групу аристократів-автономістів, яка розробила проект відновлення козацького війська. Але цей проект був провалений в Петербурзі земляком–українцем графом Олекандром Безбородьком.
Василь Капніст пішов на рішучий крок, встановивши безпосередні зв’язки з пруcським двором, вважаючи, що прусський уряд прагнув нової війни з Росією. У квітні 1791р Василь Капніст прибув до Берліна і домігся зустрічі з міністром закордонних справ Герцбергом. Він представився посланцем поневоленого російським урядом, доведеного до відчаю українького народу, і запитав, чи можна сподіватися на допомогу Прусії, якщо українці піднімуться на боротьбу з гнобителями. Та обіцянки від міністра він не добився.
Після війни 1812-1814 рр. посилилася реакція, що викликала в Україні нову хвилю боротьби за державність. Починають зароджуватись перші таємні організації - масонські ложі.
У 19 ст. масонські ложі набирають політичного характеру.
У 1817 – 1819 рр. такі організації виникли у Києві, Одесі, Полтаві , Житомирі, Камянець-Подільському. Найбільшого значення мала полтавська ложа під назвою “Любов до істини” (1818р), членами якої були Котляревський, Тарновський, Лукашевич. 182Х рр. в Україні з’являються таємні політичні гуртки, які використовують досвід масонських лож. Одним із перших був заснований у 1819 р. гурток “Малоросійське Таємне Товариство”. Головою його був Василь Лукашевич. Мета товариства – здобути незалежність України і з’єднати її з Польщею . Програмний доумент мав назву “Катехизис автономіста”.
Одним із центрів суспільно–політичного руху України після діяльності декабристів став Харківський університет (1805р). Там поширювались революційні ідеї декабристів, гуманістичні теорії утопічного соціалізму і природного права. У 1826 р. в Харківському університеті виник таємний політичний гурток. Тут читали і поширювали заборонені твори, самі писали революційні вірші та памфлети. Панівною була ідея повернення прав народові, що належать йому від природи. На початку 1827 р. царські власті викрили і розгромили цей гурток.
Другим центром поширення прогресивних ідей в Україні стала гімназія вищих наук, заснована у Ніжині 1820 року князем Безбородьком. Учні таємно видавали журнали і альманахи “Північна зірка”, “Метеор літератури ”, тощо. У гімназистів була своя таємна бібліотека вільного читання, якою відав гімназист Гоголь–Яновський, майбутній великий письменник. Вільнодумство було поширене і серед ніжинських професорів. У 1827 р. створено таємний гурток прогресивних професорів, який підтримували передові гімназисти : Гоголь, Прокопович, Висоцький та інші. Микола І наказав у 1830р професорів-вільнодумців позбавити посад і відправити на заслання. Діяльність перших гуртків мала велике значення в згуртуванні нового покоління борців проти самодержавно-кріпосницького ладу, але в ній помітні риси дворянської обмеженості, відсутність чітко визначеної організації та радикальної програми.