- •Поняття конституційного права
- •Наука конституційного права зарубіжних держав (предмет, методи, джерела)
- •2. Держава як конст.-правовий інститут у зарубіжних країнах
- •3. Предмет конституційного права у зарубіжних державах.
- •Джерела конституційного права.
- •5. Співвідношення понять „конституційне право” „державне право” у конституційному праві зарубіжних держав.
- •6. Види джерел конституційного права у державах з англосаксонською правовою системою
- •7. Види джерел конституці-го права у країнах арабського світу
- •8. Конституційне закріплення (особливості конст розвитку) ісламу у зарубіжних країнах.
- •9. Допоміжні органи та установи при главі держави
- •10. Конституційні закони як джерела конституційного права у зарубіжних країнах
- •11.Органічні закони як джерела конст. Права у зарубіжних країнах.
- •12. Конституційно-правове регулювання релігійних відносин і статусу церков у зарубіжних державах
- •13. Правове регулювання лобізму у зарубіжних державах
- •14. Поняття і зміст конституції у зарубіжних країнах
- •15. Форма та структура конституцій зарубіжних держав
- •16. Способи прийняття конституцій зарубіжних країн та внесення до них змін
- •17. Особливості структури конституції франції
- •18. Структура конституції великобританії
- •19. Зміст та структура конституції сша
- •20. Класифікаційна характеристика конституції польської республіки
- •21. Класифікаційна характеристика конституції фрн
- •22. Моделі організації конституційного контролю у зарубіжних країнах
- •23. Європейська модель конституційного контролю
- •24. Поняття та види конституційного контролю
- •25. Органи конституційного контролю у франції
- •26. Дострокове припинення повноважень парламентів
- •27. Парламентська відповідальність урядів у зарубіжних державах
- •28. Законодавчий процес у зарубіжних країнах
- •29. Парламентський (депутатський) індемнітет у зарубіжних країнах
- •30. Конституційно-правовий статус депутата парламенту у зарубіжних країнах
- •31. Види представницького мандату у зарубіжних країнах
- •32.Особливості здійснення судової функції парламентами зарубіжних держав
- •33. Поняття, та особливості структура парламентів та їх палат у зарубіжних країнах
- •34. Конституційно-правовий статус парламенту великобританії. Структура
- •35. Особливості конституційно-правового статусу палати лордів. Функції
- •36. Особливості конституційно-правового статусу палати громад
- •37. Конституційно-правовий статус парламенту Франції. Структура
- •38. Конституційно-правовий статус парламенту фрн.
- •39. Особливості конституційно-правового статусу бундесрату
- •40. Конституційно-правовий статус парламенту (сенату) сша. Формування. Структура
- •41. Конституційно-правовий статус парламенту рф
- •42. Конституційно-правовий статус парламенту польської республіки. Структура
- •43. Конституційно-правовий статус глави держави (президента) в умовах республіканської форми правління.
- •44. Юридична форма глови держави у Зарубіжних країнах
- •45. Особливості конституційного статусу глави держави в арабських республіках
- •46. Конституційно-правовий статус глави держави у Великобританії
- •47. Конституційно-правовий статус глави держави у Франції
- •48. Конституційно-правовий статус глави держави у фрн. Порядок обрання
- •49. Конституційно-правовий статус глави держави у сша. Порядок обрання
- •50. Конституційно-правовий статус глави держави у польській республіці.
- •51. Конституційно-правовий статус глави держави у рф
- •52. Система органів виконавчої влади зарубіжних держав
- •53. Конституційна відповідальність урядів
- •54. Конституційно-правовий статус глави уряду в умовах республіканської форми правління.
- •55. Способи формування урядів зарубіжних країн
- •56. Склад і структура урядів зарубіжних держав
- •57. Конституційно-правовий статус уряду великобританії. Склад структура
- •58. Конституційно-правовий статус уряду франції.
- •59. Структура виконавчої влади франції
- •60. Конституційно-правовий статус уряду фрн. Склад структура
- •61. „Конструктивний” вотум недовіри уряду фрн
- •62. Конституційно-правовий статус уряду Польської Республіки
- •63. Види судових систем у зарубіжних країнах
- •64. Поняття, функції і структура судової влади у зарубіжних державах
- •65. Конституційні засади судової влади великобританії
- •66. Конституційні засади організації судової влади франції
- •67. Конституційні засади організації судової влади фрн
- •68. Конституційні засади організації судової влади в сша
- •69. Конституційні засади судової влади Польської Республіки
- •70. Організація публічної влади в землях фрн
- •71. Організація публічної влади в штатах сша
- •72. Види партійних систем у зарубіжних країнах
- •73. Види політичних партій у зарубіжних державах
- •74.Поняття та зміст виборчого права у зарубіжних державах
- •75. Види виборів у зарубіжних країнах
- •76. Види виборчих систем у зарубіжних державах
- •77. Мажоритарна виборча система: поняття, види, політико-правові особливості застосування
- •78. Мажоритарно-пропорційна (змішана, нетипова) виборча система: зміст, особливості застосування
- •79. Пропорційна виборча система: поняття, види, політико-правові особливості застосування
- •80. Поняття та види виборчих цензів
- •81. Види референдумів у зарубіжних країнах
- •82.Виборча система великобританії.
- •83. Загальна характеристика виборчої системи Польщі
- •84. Виборче право і виборчі системи рф.
- •85.Виборча система сполучених штатів америки.
- •86.Виборча система франції.
- •87. Виборча система німеччини.
- •88.Поняття та види унітарних держав (наведіть приклади)
- •89.Моделі територіальної організації влади (місцевого самоврядування) у зарубіжних державах
- •90.Поняття та види федерації у зарубіжних державах
- •91. Конституційні засади територіального устрою і місцевого самоврядування польської республіки
- •92. Види та статус суб’єктів федерації у рф.Конституційні основи територіального устрою росії
- •93. Конституційні засади адміністративно-територіального устрою земель та місцевого самоврядування у фрн
- •94. Конституційні засади місцевого самоврядування у великобританії
- •95. Конституційні засади місцевого самоврядування у сша
- •96. Конст засади адміністративно-територіального устрою франції
- •97. Особливості розмежування компетенції між федерацією і штатами в сша
- •98. Особливості розмежування компетенції між федерацією та землями у фрн
- •99. Види монархічної форми правління в сучасних державах
- •100. Види політичних режимів.
- •101. Види республіканської форми правління в сучасних державах
- •102. Правове становище монарха, Політико правова природа монархічної форми правління.
- •103. Конституційно-правовий статус глави держави в умовах республіканської форми правління
- •104. Характерні риси дуалістичної монархії як сучасної форми правління зарубіжних держав
- •105. Характерні риси змішаної республіки як сучасної форми правління зарубіжних держав
- •106. Характерні риси парламентської монархії як сучасної форми правління зарубіжних держав
- •107. Характерні риси президентської республіки як сучасної форми правління зарубіжних держав.
- •108. Форми правління держав арабського світу
- •109. Концепції закріплення прав людини і громадянина в конституційному праві зарубіжних держав
- •110. Правовий статус особи в країнах арабського світу
- •111. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах
- •112. Способи припинення громадянства у зарубіжних державах
- •113. Конституційно-правовий статус особи у франції
- •114. Конституційно-правовий статус особи у фрн
59. Структура виконавчої влади франції
Одним із найбільш складних питань сучасної французької держави і до сьогодні є розподіл повноважень між президентом, що обирається загальним голосуванням, і прем'єр-міністром, який теоретично спирається на більшість у національних зборах. Саме сучасний французький досвід сприяв виникненню і поширенню змішаної республіканської форми державного правління.
Уряд — колегіальний орган, що здійснює поряд або разом з Президентом Республіки виконавчу владу. У Конституції розділ про уряд розміщено одразу після розділу про Президента і перед розділом про парламент, що вже саме по собі свідчить про те значення, яке надавали цьому інституту автори Конституції.
Уряд Франції має своєрідну структуру. Він виступає у формі Ради міністрів, що об'єднує усіх його членів під головуванням Президента. Засідання у разі відсутності Президента іменуються Радою кабінету. Як уже зазначалося, Прем'єр-міністр може головувати в Раді міністрів тільки за спеціальним повноваженням Президента і за визначеним порядком денним.
60. Конституційно-правовий статус уряду фрн. Склад структура
Федеральний уряд, "кабінет", складається з федерального канцлера і федеральних міністрів. Федеральний канцлер у межах федерального уряду і по відношенню до федеральних міністрів займає самостійну, вищу посаду. Він голосує у федеральному кабінеті. Лише він один має право на утворення кабінету: він обирає міністрів і робить федеральному президентові зобов'язуючу його пропозицію щодо їх призначення чи звільнення.
Сильна позиція канцлера базується передусім на його директивній компетенції: він визначає директиви урядової політики. У політичній практиці канцлер повинен в межах урядових коаліцій враховувати також домовленості з партнером по коаліції. Небезпідставно німецьку урядову систему називають "канцлерською демократією", оскільки Федеральний канцлер є єдиним членом кабінету, що обирається парламентом, і лише він один відповідає перед ним. Ця відповідальність може виявитися у "конструктивному вотумі недовіри". Це повинно протидіяти тому, щоб опозиційні групи, які одностайні лише у відхиленні уряду, але не щодо альтернативної програми, не могли скинути уряд.
Фактично повноваження уряду дуже широкі. Уряд здійснює усі функції з управління державою і має міцні позиції у законодавчій сфері. Урядові належить право законодавчої ініціативи, при цьому його законопроекти мають пріоритет у разі відхилення такого законопроекту Бундестагом. Президент за пропозицією уряду і за згодою Бундесрату може об'явити стан "законодавчої необхідності", і тоді для прийняття цього законопроекту досить схвалення Бундесрату.
61. „Конструктивний” вотум недовіри уряду фрн
В Німеччині уряд несе відповідальність лише перед нижньою Палатою –Бундестагом. Це пояснюється тим, що верхня або взагалі не обирається, або формується шляхом непрямих виборів. Парламентська відповідальність уряду реалізується шляхом вираження йому вотуму недовіри або відмови у довірі. Вотум недовіри є механізмом, що використовується членами парламенту для зміни складу уряду, який втратив підтримку більшості. Для того, щоб не допустити зловживань цим правом, часто закріплюються різноманітні додаткові обмеження.
Для того, щоб запобігти неможливості формування нового уряду після винесення вотуму недовіри попередньому, використовується спеціальний конституційно-правовий механізм конструктивного вотуму. Він є найбільш впливовим джерелом влади канцлера. Закон, за яким Прем’єр-Міністра знімають шляхом винесення вотуму недовіри. В Федеративній Республіці, такий вотум має бути “конструктивним” у тому сенсі, що канцлер може бути звільнений тільки тоді, коли Бундестаг, одночасно з голосуванням, обирає нового канцлера.
Такий конституційний пункт підсилює владу канцлера щонайменше вдвічі. По-перше, це означає, що канцлер може з більшою легкістю розв’язувати конфлікти між представниками уряду, і це не буде загрожувати посту канцлера. По-друге, це змушує оппозицію представляти конкретні та обгрунтовані альтернативні пропозиції уряду, та запобігає проведенню їх опозиційної політики без визначеної мети, заради її самої.
