![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Суть управлінської праці як складової управлінської діяльності.
- •Логіка процесу управлінської праці.
- •Особливості управлінської праці.
- •4. Поняття менеджера та основні категорії менеджерів.
- •5.Специфіка праці основни категорій менеджерів.
- •6. Зміст діяльності менеджера
- •7. Управлінські ролі менеджера
- •2) Інформаційні ролі
- •3) Ролі, пов’язані з прийняттям рішень
- •8. Вимоги, які пред’являються до сучасного менеджера
- •9. Суть наукової орг.-ї праці на суч етапі
- •10. Завдання науокової орг.-ї праці
- •11. Основні принципи наукової організації праці
- •12. Напрямки наукової організації праці
- •1) Оплата і стимулювання праці
- •2) Розподіл і кооперація праці.
- •13. Зміст планування раціональної організації праці менеджера.
- •14. Суть поняття поділу і кооперування праці та основні види поділу та кооперування праці організації
- •15. Особливості розподілу функції між членами загального керівництва організації
- •16. Зміст розпорядчої діяльності менеджера
- •17. Типи комунікаційної поведінки керівників
- •18. Комунікативно-інформаційні аспекти розпорядчої діяльності менеджера
- •19. Роль планування особистої діяльності менеджера в сучасних умовах
- •20. Практичне значення планування особистої діяльності менеджера
- •21. Основні складові планування особистої діяльності менеджера
- •22. Основні вимоги щодо особистих цілей менеджера
- •23. Зміст процесу встановлення особистих цілей менеджера
- •24. Етапи здійснення процесу розробки плану особистої праці менеджера
- •25. Види використання планів діяльності менеджера
- •26. Основні правила панування робочого дня менеджера
- •27. Напрями раціоналізації витрат часу м-ра на регулярно повторювальні роботу, нерегулярні і непередбачені роботи
- •29. Методи здійсення вибору пріоритетних справ менеджера. Принцип Паретто
- •30. Методи здійсення вибору пріоритетних справ менеджера. Абв-аналіз, метод Ейзенхауера
- •31. Суть поняття делегування повноважень та переваги і недоліки цього методу з точки зору керівника організації
- •32. Організаційний діапазон виконання управлінських рішень, який формує метод делегування повноважень
- •33. Схема делегування повноважень
- •34. Ситуації доцільності використання менеджером делегування повноважень
- •Найбільш доцільно використовувати делегування у таких ситуаціях:
- •35. Переваги реалізації принципу делегування повноважень в організації
- •36. Функції і напрями діяльності керівника, які не підлягають делегуванню
- •Не підлягають делегуванню такі функції і напрямки діяльності керівника, як:
- •37. Умови делегування повноважень
- •38. Напрями здійснення практичної реалізації принципу делегування повноважень в організації
- •39. Фактори, що перешкоджають активному делегуванню повноважень в організацї
- •40. Суть та особливості делегування відповідальності в організації
- •41.Суть та роль нормування управлінської праці в сучасних умовах.
- •42. Вимоги до нормування управлінської праці
- •43. Суть та особливості застосування методів нормування управлінської праці
- •44. Суть і значення обліку та аналізу робочого часу менеджера
- •45. Принципи обліку робочого часу менеджера
- •46. Методи аналізу робочого часу менеджера
- •47.Суть та значення поняття діагностика часу
- •48. Основні причини втрат часу в діяльності менеджера.
- •49. Суть організації робочого місця менеджера
- •50. Вимоги, що пред’являються до організації робочого місця менеджера
- •51.Суть планування робочого місця менеджера
- •52. Напрямки використання технічних засобів управління в організації
- •53. Суть та обґрунтування необхідності створення автоматизованого робочого місця менеджера.
- •54. Ділова нарада (засідання, збори) як форма колективної роботи: суть, класифікація, процедура підготовки і проведення, підведення підсумків, позитивні та негативні сторони.
- •55. Особливості ділових контактів менеджера
- •56. Ділові переговори як форма ділових контактів менеджера: суть, класифікація, процедура підготовки і проведення, підведення підсумків, позитивні та негативні сторони.
- •57. Прийом відвідувачів менеджером: поняття, процедура та значення.
- •58.Техніка контактів менеджера з підлеглими.
- •59. Основні напрямки взаємодії керівника і секретаря-референта
- •60. Етикет ділових контактів менеджера
- •61.Законодавче визначення поняття “інформація” та вимоги до інформації, що забезпечують її роль в управл.Діяльності.
- •62. Законодавче визначення поняття та класифікація галузей інформації
- •64. Законодавче і за стандартизоване визначення поняття “документ” та вимоги до документа, що забезпечують його юридичну повно важність.
- •Поняття організаційно-розпорядчої документації.
- •69.Класифікація організаційно-розпорядчих документів.
- •74.Поняття реквізита документа та класифікація.
- •75.Поняття формуляра зразка організаційно розпорядчих документів.Склад реквізитів.
- •76.Понняття та склад реквізитів бланків документів.
- •77. Поняття виду документу статут, основні вимоги його складання оформленя та процедура набуття легітивності
- •78.Поняття виду докумнта положення.
- •80 Розпорядчі документи
- •81 Постанова
- •90 Номенклатура справ
56. Ділові переговори як форма ділових контактів менеджера: суть, класифікація, процедура підготовки і проведення, підведення підсумків, позитивні та негативні сторони.
Переговори - це засіб, взаємозв’язок між людьми, призначені для досягнення угоди, коли обидві сторони мають співпадаючі або протилежні інтереси.
Переговори призначені, в основному, для того, щоб за допомогою взаємного обміну думками (у формі різних пропозицій за рішенням поставленої на обговорення проблеми) одержати угоду, що відповідає інтересам обох сторін і досягти результатів, які б влаштували усіх його учасників.
4 етапи переговорів: 1. Підготовка 2. Проведення перегов, 3. Вирішення проблем, 4. Підведення підсумків.
1.Успіх переговорів цілком залежить від того, наскільки добре до них підготуватися. В процесі підготовки переговорів мають бути вивчені наступні питання: мета переговорів; партнер по переговорам;предмет переговорів; ситуація та умови переговорів; присутні на переговорах; організація переговорів.
2.У практиці менеджменту при проведенні ділових переговорів використовуються наступні основні методи: варіаційний метод; метод інтеграції; метод зрівноважування; компромісний метод.
3. Якщо хід переговорів був позитивним, то на їхній завершальній стадії необхідно резюмувати, коротко повторити основні положення, які розглядалися в процесі переговорів, і, що особливо важливо, характеристику тих позитивних моментів, по яких досягнута згода сторін. При негативному результаті переговорів необхідно зберегти суб’єктивний контакт із партнером по переговорам. У даному випадку акцентується увага не на предметі переговорів, а на особистих аспектах, що дозволяють зберегти ділові контакти у майбутньому.
4. Переговори можна вважати завершеними, якщо ретельно і відповідально проаналізовані їхні результати, коли прийняті необхідні міри для їхньої реалізації, зроблені певні висновки для підготовки наступних переговорів. Аналіз підсумків переговорів має наступні цілі:
порівняння цілей переговорів з їхніми результатами;
визначення мір і дій, що випливають з результатів переговорів;
ділові, особисті й організаційні висновки для майбутніх переговорів або продовження тих, що проводилися.
57. Прийом відвідувачів менеджером: поняття, процедура та значення.
При прийомі відвідувача менеджеру слід дотримуватися наступних рекомендацій:
не займайтеся одночасно іншими справами;
вислухайте його до кінця і не переривайте; в разі потреби допоможіть викласти думку; дайте зрозуміти, що ви настроєні доброзичливо;
намагайтеся не робити записів, коли він викладає сутність свого прохання, вислухавши відвідувача, задайте йому питання, що стосуються суті справи, і робіть при цьому замітки;
свою відповідь не починайте з вказівок на недоліки і суперечності, з критики; починати треба з того, що найбільше цікавить співрозмовника, у чому найбільш вірогідна згода;
не говоріть про те, в чому ви не впевнені;
якщо проблема, яка турбує відвідувача, виходить за межі вашої компетенції, направте його у відповідну організацію або до потрібного йому працівника, намагайтеся відмовляти тактовно, проте твердо щодо будь-яких прохань або вимог, які не відповідають вашим цілям і завданням;
чітко сформулюйте причину відмови; співрозмовник повинен зрозуміти, чому його прохання не може бути виконане; в разі потреби вибачтесь, що не змогли йому допомогти;
не відмовляйтесь від якось сказаних слів і відданих наказів, якими би неприємними наслідками це не загрожувало; зізнайтесь у помилці, якщо її припустили, не шукайте винних і тим більше не придумуйте їх; зізнайтеся, якщо неправі, - все це лише сприятиме зростанню вашого авторитету, поваги до вас;
не допускайте нетактовності і тим більше грубості щодо себе, своєї організації, предмету розмови, колег; використовуйте у цьому випадку фрази типу “Вибачте, ви спокійніше можете говорити?”, “Прошу вас у такому тоні зі мною не розмовляти”, “Мене це не цікавить”, “Прошу вас утриматися від подібних оцінок” та ін.