- •Суть управлінської праці як складової управлінської діяльності.
- •Логіка процесу управлінської праці.
- •Особливості управлінської праці.
- •4. Поняття менеджера та основні категорії менеджерів.
- •5.Специфіка праці основни категорій менеджерів.
- •6. Зміст діяльності менеджера
- •7. Управлінські ролі менеджера
- •2) Інформаційні ролі
- •3) Ролі, пов’язані з прийняттям рішень
- •8. Вимоги, які пред’являються до сучасного менеджера
- •9. Суть наукової орг.-ї праці на суч етапі
- •10. Завдання науокової орг.-ї праці
- •11. Основні принципи наукової організації праці
- •12. Напрямки наукової організації праці
- •1) Оплата і стимулювання праці
- •2) Розподіл і кооперація праці.
- •13. Зміст планування раціональної організації праці менеджера.
- •14. Суть поняття поділу і кооперування праці та основні види поділу та кооперування праці організації
- •15. Особливості розподілу функції між членами загального керівництва організації
- •16. Зміст розпорядчої діяльності менеджера
- •17. Типи комунікаційної поведінки керівників
- •18. Комунікативно-інформаційні аспекти розпорядчої діяльності менеджера
- •19. Роль планування особистої діяльності менеджера в сучасних умовах
- •20. Практичне значення планування особистої діяльності менеджера
- •21. Основні складові планування особистої діяльності менеджера
- •22. Основні вимоги щодо особистих цілей менеджера
- •23. Зміст процесу встановлення особистих цілей менеджера
- •24. Етапи здійснення процесу розробки плану особистої праці менеджера
- •25. Види використання планів діяльності менеджера
- •26. Основні правила панування робочого дня менеджера
- •27. Напрями раціоналізації витрат часу м-ра на регулярно повторювальні роботу, нерегулярні і непередбачені роботи
- •29. Методи здійсення вибору пріоритетних справ менеджера. Принцип Паретто
- •30. Методи здійсення вибору пріоритетних справ менеджера. Абв-аналіз, метод Ейзенхауера
- •31. Суть поняття делегування повноважень та переваги і недоліки цього методу з точки зору керівника організації
- •32. Організаційний діапазон виконання управлінських рішень, який формує метод делегування повноважень
- •33. Схема делегування повноважень
- •34. Ситуації доцільності використання менеджером делегування повноважень
- •Найбільш доцільно використовувати делегування у таких ситуаціях:
- •35. Переваги реалізації принципу делегування повноважень в організації
- •36. Функції і напрями діяльності керівника, які не підлягають делегуванню
- •Не підлягають делегуванню такі функції і напрямки діяльності керівника, як:
- •37. Умови делегування повноважень
- •38. Напрями здійснення практичної реалізації принципу делегування повноважень в організації
- •39. Фактори, що перешкоджають активному делегуванню повноважень в організацї
- •40. Суть та особливості делегування відповідальності в організації
- •41.Суть та роль нормування управлінської праці в сучасних умовах.
- •42. Вимоги до нормування управлінської праці
- •43. Суть та особливості застосування методів нормування управлінської праці
- •44. Суть і значення обліку та аналізу робочого часу менеджера
- •45. Принципи обліку робочого часу менеджера
- •46. Методи аналізу робочого часу менеджера
- •47.Суть та значення поняття діагностика часу
- •48. Основні причини втрат часу в діяльності менеджера.
- •49. Суть організації робочого місця менеджера
- •50. Вимоги, що пред’являються до організації робочого місця менеджера
- •51.Суть планування робочого місця менеджера
- •52. Напрямки використання технічних засобів управління в організації
- •53. Суть та обґрунтування необхідності створення автоматизованого робочого місця менеджера.
- •54. Ділова нарада (засідання, збори) як форма колективної роботи: суть, класифікація, процедура підготовки і проведення, підведення підсумків, позитивні та негативні сторони.
- •55. Особливості ділових контактів менеджера
- •56. Ділові переговори як форма ділових контактів менеджера: суть, класифікація, процедура підготовки і проведення, підведення підсумків, позитивні та негативні сторони.
- •57. Прийом відвідувачів менеджером: поняття, процедура та значення.
- •58.Техніка контактів менеджера з підлеглими.
- •59. Основні напрямки взаємодії керівника і секретаря-референта
- •60. Етикет ділових контактів менеджера
- •61.Законодавче визначення поняття “інформація” та вимоги до інформації, що забезпечують її роль в управл.Діяльності.
- •62. Законодавче визначення поняття та класифікація галузей інформації
- •64. Законодавче і за стандартизоване визначення поняття “документ” та вимоги до документа, що забезпечують його юридичну повно важність.
- •Поняття організаційно-розпорядчої документації.
- •69.Класифікація організаційно-розпорядчих документів.
- •74.Поняття реквізита документа та класифікація.
- •75.Поняття формуляра зразка організаційно розпорядчих документів.Склад реквізитів.
- •76.Понняття та склад реквізитів бланків документів.
- •77. Поняття виду документу статут, основні вимоги його складання оформленя та процедура набуття легітивності
- •78.Поняття виду докумнта положення.
- •80 Розпорядчі документи
- •81 Постанова
- •90 Номенклатура справ
4. Поняття менеджера та основні категорії менеджерів.
Менеджер - це людина, яка професійно здійснює управлінські функції. Поняття “менеджер” у сучасному розумінні - Менеджер - це керівник або фахівець, який займає постійну посаду, професійно здійснює упр-ф-ції і наділений повноваженнями з прийняття рішень з конкретних видів д-сті орг-ї в межах своєї компетенції.
У даний час використовується широке трактування терміну “менеджер” - і як керівника, і як працівника апарату управління, що займає постійну посаду і має повноваження в області прийняття рішень по конкретних видах діяльності організації. Термін “менеджер” вживається стосовно: до організатора конкретних видів робіт у рамках окремих підрозділів або програмно-цільових груп; до керівника організації у цілому або його підрозділів (відділень, відділів); до керівника стосовно підлеглих; до адміністратора будь-якого рівня.
Визначають 3 категорії менеджерів:
менеджери нижчого рівня управління (технічний рівень) -керівники, які займаються щоденними операціями та діями, що необхідні для забезпечення ефективної роботи підприємства;
менеджери середнього рівня управління (управлінський рівень): зайняті управлінням і координацією у межах організації. Вони узгоджують різноманітні форми діяльності та зусилля різних підрозділів організації;
менеджери вищого рівня управління (інституціональний рівень): зайняті, в основному, розробкою довгострокових перспективних планів, встановленням цілей, адаптацією організації до різного роду змін, управлінням відносинами між організацією та зовнішнім середовищем.
Між менеджмерами 3х категорій розподіляються стратегічні (СЗ), тактичні (ТЗ) та оперативні задачі управління (03).
М-ри вищого рівня: СЗ 60%, тЗ 25%, ОЗ 15%.
М-ри середнього рівня 25%, 50%, 25% відповідно.
М-ри нижчого рівня: 10%, 25%, 65%.
5.Специфіка праці основни категорій менеджерів.
Менеджери вищого рівня –( СЗ 60%, тЗ 25%, ОЗ 15%) сама нечисленна, але найбільш впливова категорія. Вони визначають загальні напрямки функціонування і розвитку організації і її великих підрозділів, приймають ключові рішення щодо стратегії розвитку і поточних справ, наділені повноваженнями для придбання інших компаній, запуску нових виробничих потужностей, наймання працівників і т.п. Діяльність цих менеджерів характеризується масштабністю і складністю, пріоритетом стратегічної і перспективної діяльності, найбільш тісними зв’язками із зовнішнім середовищем, розмаїтістю прийнятих рішень, напруженим темпом роботи.
В останні роки в усьому світі спостерігається тенденція до зниження чисельності апарату менеджерів вищого рівня. Кожна компанія по-різному розуміє роль штаб-квартири, але найчастіше її фахівці виконують три головні функції: по-перше, збереження і підтримка цілісності компанії; по-друге, розробка ії політики, включаючи встановлення цілей і стратегії розвитку; по-третє, надання послуг, що дають компанії економію за рахунок зростання розмірів.
Менеджери середнього рівня(25%, 50%, 25% ) координують і контролюють роботу керівників низового рівня. У їхніх діях переважає рішення тактичних задач, що не виключає їхньої участі у розробці стратегічних проблем. Значну питому вагу в робочому часі цих менеджерів займає спілкування з менеджерами середнього (горизонтальна координація робіт) і низового рівня (вертикаль ієрархії управління).
У 80-і роки в закордонних компаніях спостерігалася тенденція різкого скорочення чисельності менеджерів середнього рівня, що пов’язувалося із широким використанням таких методів підвищення ефективності, як: зменшення розмірів (downsizing), використання плоских структур управління (delayering) і масова комп’ютеризація, що стосувалася, в першу чергу, робіт, виконуваних середніми менеджерами. Однак до початку 90-х років думка фахівців про роль менеджерів середнього рівня змінилася і їх знову стали наймати на роботу. Причина - розукрупнення компаній і виділення в їхньому складі самостійних одиниць із власним апаратом управління.
Менеджери низового рівня (10%, 25%, 65%)складають саму численну управлінську групу в організації. Вони відповідають за виконання виробничих завдань і використання ресурсів. їхня робота пов’язана з рішенням переважно тактичних і оперативних проблем. Вона характеризується розмаїтістю дій, що виконуються, частими переходами від однієї задачі до іншої, коротким тимчасовим періодом реалізації прийнятих рішень, постійним спілкуванням з безпосередніми виконавцями (працівниками).