- •Тема. Друга світова війна
- •Початок війни. Події 1939 р. – червня 1941 р.
- •Причини, характер і періодизація Другої світової війни.
- •Другу світову війну переділяють на такі періоди:
- •2. Напад Німеччини на Польщу
- •3. Вступ Червоної армії в Західну Україну та Західну Білорусь і приєднання їх до срср
- •4. Входження до складу Радянського Союзу Північної Буковини, Бессарабії, Латвії, Литви та Естонії
- •Радянсько-фінська війна
- •Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії
- •7. Розгром Франції
- •Агресія на Балканах
- •План "Барбаросса"
- •2. Напад Німеччини на срср
- •3. Створення антигітлерівської коаліції
- •4. Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті
- •5. Напад Японії на Перл-Гарбор і початок бойових дій на Тихому океані
- •6. Війна в Північній Африці
- •Перебіг війни у 1943 р.
- •1. Сталінградська битва, її наслідки та значення
- •2. Розгром німецьких військ на Орловсько-Курській дузі
- •Висадження англо-американських військ на Сицилії
- •Капітуляція Італії
- •5. Тегеранська конференція, її рішення та значення
- •Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух опору
- •1. Нацистський "новий порядок" у Європі
- •2. Холокост
- •3. Рух Опору, його політична орієнтація та форми боротьби
- •1. Наступальні операції Червоної армії
- •2. Визволення території срср, перенесення воєнних дій у Центральну і Східну Європу
- •3. Відкриття другого фронту в Європі
- •Завершення та підсумки війни
- •1. Кримська (Ялтинська) конференція
- •2. Воєнна поразка і капітуляція Німеччини
- •3. Берлінська (Потсдамська) конференція та її рішення
- •4. Розгром Японії
- •5. Підсумки, наслідки та наука Другої світової війни
- •Порівняльна таблиця підсумків і наслідків Першої та Другої світових воєн
- •Світ після другої світової війни
- •1. Зміни у світі внаслідок другої світової війни
- •2. Створення оон
- •3. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини
- •4. Формування військово-політичних блоків
- •Виникнення і розгортання "холодної війни" 40-60-х pp.
- •Міжнародні відносини в 70 — першій половині 80-X pp.
- •3. Перехід від конфронтації до співробітництва
- •4. Нова роль центрально - і східноєвропейських держав на міжнародній арені
- •5. Внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки у світі
- •Міжнародні відносини початку XXI ст.
- •Тема. Американський континент: сша, Канада та Латинська Америка (1945-початок ххі ст.)
- •1. Зміцнення міжнародного статусу сша внаслідок Другої світової війни
- •2. Особливості економічного розвитку
- •3. Наростання консервативних тенденцій у внутрішньополітичному житті
- •1. Внутрішня та зовнішня політика адміністрації Дж. Кеннеді та л. Джонсона
- •2. Загострення внутрішньополітичної боротьби у 70-ті рр. "Уотергейтська справа"
- •3. Другий етап науково-технічної революції
- •1. "Рейганоміка"
- •2. Політичний курс Клінтона
- •3. Економічне піднесення наприкінці XX— на початку XXI ст.
- •4. Зростання ролі сша у міжнародних відносинах після розпаду срср і комуністичного блоку
- •5. Українсько-американські відносини на початку XXI ст.
- •1. Становище країни після Другої світової війни
- •2. Проблема Квебеку
- •3. Конституційна реформа 1982 р.
- •4. Соціально-економічний розвиток країни наприкінці XX — на початку XXI ст.
- •5. Українці в Канаді
- •Країни латинської америки
- •1. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону в повоєнний час
- •Кубинська революція 1959 р.
- •Ліквідація військово-диктаторських режимів і відновлення конституційного ладу в ряді країн регіону
- •4. Українці в країнах регіону
- •Країни Латинської Америки у 40-90-х роках. Інтеграційні процеси
Перебіг війни у 1943 р.
1. Сталінградська битва, її наслідки та значення
Після поразок радянських військ навесні 1942 р. противник повністю перехопив стратегічну ініціативу і розпочав великомасштабний наступ на півдні. 23 серпня німецькі війська, прорвавши радянську оборону, вийшли до р. Волги. З 12 вересня бої точилися вже у самому Сталінграді. Оборону міста здійснювали частини 62-ї (командувач генерал В.Чуйков), 64-ї (командувач генерал М. Шумилов) армій. Оборонний період у перебігу Сталінградської битви тривав до 18 листопада 1942 р. Ворог так і не спромігся взяти місто. І головна причина цього — героїзм і патріотизм радянських воїнів. Коли точилися бої за місто, генштаб розпочав готування наступальної операції під Сталінградом. Операція "Уран" складалася з двох основних етапів: на першому передбачалося прорвати оборону противника, створити міцне зовнішнє кільце оточення; на другому — знищити оточеного противника, якщо він не прийме ультиматуму про здачу. Для здійснення операції залучалися сили трьох фронтів: Південно-Західного (генерал М. Ватутін), Донського (генерал К. Рокоссовський), Сталінградського (генерал А. Єременко). Наступальна операція радянських військ під Сталінградом тривала з 19 листопада 1942 р. по 2 лютого 1943 р. Війська Червоної армії, з'єднавшись у районі с. Совєтського, оточили 330-Тисячне угруповання ворога на чолі з генерал-фельдмаршалом фон Паулюсом. Оточеним було висунуто ультиматум про здачу, якого вони відхилили." Спроба німецького командування організувати деблокацію оточених військ групою армій "Дон" під командуванням Манштейна виявилася безуспішною. 10 січня 1943 р. було розпочато операцію зі знищення оточеного угруповання ворога. Оточені частини було розколото на північну й південну групи і до 2 лютого повністю ліквідовано. Генерал-фельдмаршал Паулюс потрапив у полон із частиною свого штабу. Велика битва на Волзі завершилася перемогою радянських військ, у лавах яких громили ворога представники всіх національностей СРСР. Ворог у цій битві втратив 1,5 млн. вояків. У Німеччині було оголошено триденний траур. Наступ під Сталінградом переріс у загальний стратегічний наступ радянських військ, який тривав до кінця березня 1943 р Противника було відкинуто на 600—700 км, і він змушений був перевести на радянсько-німецький фронт частини із заходу. Хоча в напруженій боротьбі радянським військам довелося знову залишити Харків і Бєлгород, повернути втрачену стратегічну ініціативу німцям уже не судилося.
Отож, Сталінградська битва 17 липня 1942 р. — 2 лютого 1943 р. започаткувала докорінний злам у перебігу другої світової війни.
Значення цієї битви полягало також у тому, що:
Збройні сили СРСР захопили стратегічну ініціативу і не втрачали її до повного розгрому нацистської Німеччини;
Сталінградська битва створила сприятливі умови для розгортання наступу всіх фронтів на південно-західному напрямі, сприяла успішним діям радянських військ під Ленінградом, на Кавказі, на інших ділянках фронту;
розгром румунських та італійських армій зініціював внутрішньополітичну кризу в цих країнах;
перемога під Сталінградом активізувала рух Опору у країнах Європи;
Туреччина та Японія не наважилися розпочинати воєнні дії проти СРСР;
зріс міжнародний авторитет СРСР, зміцніла антигітлерівська коаліція.