Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції. Ладиченко.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
690.69 Кб
Скачать

4. Входження до складу Радянського Союзу Північної Буковини, Бессарабії, Латвії, Литви та Естонії

У 1940 р. ускладнилися відносини й із сусідньою Румунією. Користуючись тим, що головні сили вермахту перебували на заході, радянські війська у червні зайняли територію Бессарабії та Північної Буковини. На цих землях мешкало здебільшого українське населення. Уряд Румунії, не маючи підтримки з боку Німеччини, віддав наказ своїм військам залишити означені в ультиматумі території. Там було встановлено радянську владу. Північна Буковина і придунайські українські землі ввійшли до складу УРСР. Законодавче закріплення нових територій у складі СРСР відбулося способом утворення нової союзної республіки - Молдавської РСР - і розподілу території Бессарабії між МРСР та УРСР.

Восени 1939 р. радянське керівництво накинуло урядам країн Прибалтики "договори про взаємну допомогу" на умовах використання СРСР їхніх військово-морських баз. За цими "договорами" десятки тисяч радянських військовослужбовців розміщувались у Прибалтійських державах. Спираючись на свої збройні сили та місцевих комуністів, сталінське керівництво влітку 1940 р. фактично примусило уряди Латвії, Литви та Естонії утворити коаліційні уряди, які контролювалися Москвою та Комінтерном. На виборах кандидати до найвищих органів влади республік висувалися лише компартіями та робітничими організаціями. Внаслідок таких виборів обрані сейми Латвії та Литви, Державна рада Естонії проголосили входження цих країн до СРСР на правах союзних республік. 3-6 серпня 1940 р. VII сесія Верховної Ради СРСР прийняла постанову про входження проголошених ЛитРСР, ЛатвРСР, ЕРСР до складу Радянського Союзу.

Вступ військ Червоної армії до Західної Білорусі, Західної України, Литви, Латвії, Естонії, Північної Буковини, Бессарабії, здійснювача примусовими засобами радянізація не вирішили численних проблем західних територій, але породили масу нових проблем, конфліктів і трагедій, які мусили випробувати на собі наступні покоління.

  1. Радянсько-фінська війна

Фінляндія була частиною Російської імперії, хоча й мала автономію. Вона дістала незалежність із рук більшовицьких керівників у грудні 1917 р. В. Ленін наївно сподівався, що на знак подяки фіни встановлять у себе радянську владу. Але того не сталося. Фінляндія у 20-30-ті рр. була незалежною суверенною державою, проводила самостійний зовнішньополітичний курс і мала досить прохолодні стосунки зі своїм великим сусідом. Протягом 1938 р. радянське керівництво вело переговори з Фінляндією про можливість укладення угоди про взаємодопомогу. Але фінська сторона не виявляла активності.

У жовтні 1939 р. СРСР запропонував Фінляндії здати йому в оренду строком на 30 років порт Ганко, віддати півострів Рибачий, що контролює підходи до Мурманська, відсунути радянсько-фінський кордон на північ від Ленінграда на декілька десятків кілометрів в обмін на територію в Карелії. Ці пропозиції також не знайшли підтримки з боку Фінляндії.

Сталін був ображений тим, що якась маленька країна йде проти його волі. Радянське керівництво взяло курс на збройне вирішення проблеми. Скориставшись із прикордонного інциденту ЗО листопада 1939 р., СРСР розпочав війну проти Фінляндії, яка тривала 105 днів. Ця "мала війна" стала безславною для СРСР. У бойових діях з боку СРСР взяло участь 960 тис. бійців, з боку Фінляндії - 400 тис. У період з листопада 1939 р. по лютий 1940 р. стратегічна ініціатива належала фінам, радянські війська зазнавали тяжких поразок. Лише в лютому 1940 р. ціною величезних втрат радянські війська спромоглися перейти в наступ, прорвати оборону фінів, штурмом оволодіти Виборгом.

Війна затягнулась, і обидві сторони прагнули миру. У березні 1940 р. було підписано радянсько-фінську мирну угоду, за якою СРСР отримав півострів Ганко для створення військово-морської бази; встановлювалася Нова лінія радянсько-фінського кордону по лінії 1809 р.

Війна проти Фінляндії підірвала міжнародний престиж СРСР:

  • його було виключено з Ліги Націй як країну-агресора (грудень 1939 р.);

  • зросла зневіра в СРСР як у боєздатному союзникові з боку Великої Британії, Франції та їхніх союзників у Європі;

  • війна показала Німеччині слабкість радянської воєнної машини.

Ця "мала війна" коштувала радянському народові великої крові: 70 тис. вояків загинули та пропали безвісти, 176 тис. були поранені та обморожені (тоді як фінська сторона втратила загиблими 23 тис. вояків, поранених нараховувалося 44 тис.). На відміну від Прибалтійських держав, Фінляндія залишилася незалежною.