- •Тема. Друга світова війна
- •Початок війни. Події 1939 р. – червня 1941 р.
- •Причини, характер і періодизація Другої світової війни.
- •Другу світову війну переділяють на такі періоди:
- •2. Напад Німеччини на Польщу
- •3. Вступ Червоної армії в Західну Україну та Західну Білорусь і приєднання їх до срср
- •4. Входження до складу Радянського Союзу Північної Буковини, Бессарабії, Латвії, Литви та Естонії
- •Радянсько-фінська війна
- •Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії
- •7. Розгром Франції
- •Агресія на Балканах
- •План "Барбаросса"
- •2. Напад Німеччини на срср
- •3. Створення антигітлерівської коаліції
- •4. Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті
- •5. Напад Японії на Перл-Гарбор і початок бойових дій на Тихому океані
- •6. Війна в Північній Африці
- •Перебіг війни у 1943 р.
- •1. Сталінградська битва, її наслідки та значення
- •2. Розгром німецьких військ на Орловсько-Курській дузі
- •Висадження англо-американських військ на Сицилії
- •Капітуляція Італії
- •5. Тегеранська конференція, її рішення та значення
- •Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух опору
- •1. Нацистський "новий порядок" у Європі
- •2. Холокост
- •3. Рух Опору, його політична орієнтація та форми боротьби
- •1. Наступальні операції Червоної армії
- •2. Визволення території срср, перенесення воєнних дій у Центральну і Східну Європу
- •3. Відкриття другого фронту в Європі
- •Завершення та підсумки війни
- •1. Кримська (Ялтинська) конференція
- •2. Воєнна поразка і капітуляція Німеччини
- •3. Берлінська (Потсдамська) конференція та її рішення
- •4. Розгром Японії
- •5. Підсумки, наслідки та наука Другої світової війни
- •Порівняльна таблиця підсумків і наслідків Першої та Другої світових воєн
- •Світ після другої світової війни
- •1. Зміни у світі внаслідок другої світової війни
- •2. Створення оон
- •3. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини
- •4. Формування військово-політичних блоків
- •Виникнення і розгортання "холодної війни" 40-60-х pp.
- •Міжнародні відносини в 70 — першій половині 80-X pp.
- •3. Перехід від конфронтації до співробітництва
- •4. Нова роль центрально - і східноєвропейських держав на міжнародній арені
- •5. Внесок України в поліпшення загальної атмосфери безпеки у світі
- •Міжнародні відносини початку XXI ст.
- •Тема. Американський континент: сша, Канада та Латинська Америка (1945-початок ххі ст.)
- •1. Зміцнення міжнародного статусу сша внаслідок Другої світової війни
- •2. Особливості економічного розвитку
- •3. Наростання консервативних тенденцій у внутрішньополітичному житті
- •1. Внутрішня та зовнішня політика адміністрації Дж. Кеннеді та л. Джонсона
- •2. Загострення внутрішньополітичної боротьби у 70-ті рр. "Уотергейтська справа"
- •3. Другий етап науково-технічної революції
- •1. "Рейганоміка"
- •2. Політичний курс Клінтона
- •3. Економічне піднесення наприкінці XX— на початку XXI ст.
- •4. Зростання ролі сша у міжнародних відносинах після розпаду срср і комуністичного блоку
- •5. Українсько-американські відносини на початку XXI ст.
- •1. Становище країни після Другої світової війни
- •2. Проблема Квебеку
- •3. Конституційна реформа 1982 р.
- •4. Соціально-економічний розвиток країни наприкінці XX — на початку XXI ст.
- •5. Українці в Канаді
- •Країни латинської америки
- •1. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону в повоєнний час
- •Кубинська революція 1959 р.
- •Ліквідація військово-диктаторських режимів і відновлення конституційного ладу в ряді країн регіону
- •4. Українці в країнах регіону
- •Країни Латинської Америки у 40-90-х роках. Інтеграційні процеси
Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух опору
1. Нацистський "новий порядок" у Європі
Німеччина та її союзники встановили на загарбаних територіях "новий порядок" — режим нещадного терору й насильства. Сенс "нового порядку" зводився до ліквідації незалежності й суверенітету, всіх демократичних і соціальних здобутків поневолених країн, безмежної економічної експлуатації та свавілля окупантів.
Нацистська окупаційна політика була детально розроблена паралельно з планами ведення війни. Зокрема, існував план "Ост", прийнятий 25 травня 1940 р. Цим планом передбачалися колонізація Радянського Союзу і країн Східної Європи, знищення мільйонів людей, перетворення жителів цих країн на рабів. Згодом виникла ідея вислати зі Східної Європи 46—51 млн. осіб, а найкращі землі заселити німецькими колоністами.
Встановлення "нового порядку" на окупованих землях передбачало проведення адміністративних реформ.
Польщу було перетворено на німецьке генерал-губернаторство, Чехію та Югославію розчленовано, судетські землі приєднано до рейху, Богемію і Моравію перетворено на "протекторат", Словаччину проголошено "незалежною державою", Грецію переділено на три зони окупації—німецьку, італійську і болгарську. У Данії, Норвегії, Бельгії, Нідерландах окупанти поставили до влади маріонеткові уряди. Люксембург було долучено до складу Німеччини.
В особливому становищі перебувала Франція. Окупанти зберегли у "вільній" зоні її уряд, який провадив політику співробітництва з ними. Окупована частина була підпорядкована німецькій адміністрації.
Після нападу на СРСР частину окупованої радянської території (у тому числі й тилові райони груп армій) гітлерівське керівництво передало під управління воєнного командування, а іншу — підпорядкувало "східному міністерству" на чолі з Розенбергом і переділило на два рейхскомісаріати: "Остланд" (Прибалтика та більша частина Білорусі) та "Україна". Західноукраїнські землі було приєднано до Польського генерал-губернаторства. Буковину й частину Південно-Східної України (Чернівецька, Одеська, Ізмаїльська, частина районів Вінницької, Миколаївської та Херсонської областей) було об'єднано у "дистрикт Трансністрія" та передано Румунії.
Економіку всіх поневолених країн було поставлено на службу загарбникам. Мільйони жителів Європи примусово вигнали на працю до Німеччини. Лише з СРСР на примусові роботи до рейху було вивезено близько 5 млн. юнаків і дівчат. Промисловість працювала на замовлення окупантів. Сільське господарство постачало їх продовольством, робоча сила використовувалася на будівництві воєнних об'єктів.
Для утримання населення в покорі широко використовувалася система заручництва і масових екзекуцій. Символом цієї політики було повне знищення жителів сіл Орадур у Франції, Лідице в Чехо-Словаччині, Хатинь у Білорусі. За роки окупації в республіках Прибалтики, в Білорусі, Україні, Російській Федерації гітлерівці знищили понад 10 млн. чоловіків, жінок, дітей. Нацистський режим демонстрував усьому світові свою антилюдську сутність.