4. Соціально-економічний розвиток країни наприкінці XX — на початку XXI ст.

Економіка Канади в 90-ті рр. розвивалася динамічно і стабільно. Зросли продуктивність праці, ефективність виробництва, обсяг експорту, і, що особливо важливо, господарче пожвавлення не супроводжується зростанням інфляції: ціни вже декілька років залишаються практично стабільними.

Це привело до збільшення прибутків населення. Неухильно і значними темпами збільшується кількість робочих місць. До 1996 р. рівень безробіття вперше за багато років пощастило збити нижче 10-процентної позначки, що має чимале політичне і психологічне значення.

Слід відзначити й високу ефективність канадського сільського господарства. Тих, хто гадає, буцім Канада — переважно сільськогосподарська країна, здивує така цифра: фермерське населення разом із членами родин фермерів становить менше 4% жителів Канади — близько 1 млн. душ. При цьому в країні щорічно виробляється майже 50 млн. т зерна, більше половини якого надходить на експорт.

Канада впродовж останніх десятиріч посідає значне місце у світовому товаристві й провадить виважений самостійний зовнішньополітичний курс.

Після розвалу СРСР Канада з розумінням поставилася до прагнення колишніх республік СРСР здобути міжнародне визнання. Вона першою із західних держав вже на другий день після референдуму 1 грудня 1991 р. визнала суверенітет України і встановила з нею дипломатичні відносини в повному обсязі.

5. Українці в Канаді

Масове переселення українців до Канади розпочалося наприкінці XIX ст., коли канадський уряд активно стимулював великомасштабну еміграцію з Центральної, Південної та Східної Європи. Першими переселенцями з України стали Іван Пилипів і Василь Жленяк, які 7 вересня 1891 р. прибули з с. Небилів (Галичина) до Канади.

Після Другої світової війни розпочалась остання велика хвиля української еміграції. З 1947 р. по 1955 р. близько 35 тис. українців приєдналися до своїх земляків у Канаді. Більшість, як і перше, походила з Галичини і Буковини, але була також значна група зі Східної України.

У 1989 р. українська етнічна група об'єднувала 1 млн. душ. Більшість осіб українського походження мешкали в провінціях Онтаріо, Альберта, Манітоба, Британська Колумбія.

Провідну роль серед канадських українців відіграє уніатська церква. Існує також українська протестантська громада.

Найважливішими організаціями культурного розвитку українців у Канаді є різноманітні фундації. Найбільша з них — Українська фундація ім. Тараса Шевченка, заснована у Вінніпезі 1936 р. Деякі українці обіймали важливі посади в урядових кабінетах, серед них -— Роман Гнатишин родом із провінції Саскачеван, який став генерал-губернатором Канади, Іван Сопінко, призначений членом Верховного суду країни.

У країні видається чимало українських газет і журналів. Серед них — "Український голос", "Новий шлях", "Життя і слово", "Батьківщина" та ін.

Взаємний обмін делегаціями відбувається між містами-побратимами Вінніпегом і Львовом, Ванкувером та Одесою.

Українська діаспора продовжує відігравати велику роль у суспільно-політичному й культурному житті Канади.