Історична довідка

Мова програмування Pascal була розроблена у 1968-1971 р. Ніклаусом Віртом у Цюрихському Інституті інформатики (Швейцарія). Первісна мета розробки мови диктувалася необхідністю інструмента “для навчання програмуванню як систематичній дисципліні". Однак незабаром виявилася надзвичайна ефективність мови Pascal у найрізноманітніших додатках, від рішення невеликих задач чисельного характеру до розробки складних програмних систем - компіляторів, баз даних, операційних систем і т.п. До нашого часу Pascal належить до групи найбільш поширених і популярних у світі мов програмування. Існують численні реалізації мови практично для всіх машинних архітектур; розроблені десятки діалектів і проблемно-орієнтованих розширень мови Pascal; навчання програмуванню і науково-технічні публікації в значній мірі базуються на цій мові.

Характеристика й особливості мови

Існує ряд об'єктивних причин, що обумовили видатний успіх мови Pascal. Серед них у першу чергу необхідно вказати наступні:

1. Мова в природній і елегантній формі відбиває найважливіші сучасні концепції технології розробки програм: розвита система типів, орієнтація на принципи структурного програмування, підтримка процесу покрокової розробки.

2. Завдяки своїй компактності, концептуальній цілісності й ортогональності понять, а також удалому первісному опису, запропонованому автором мови, Pascal виявився дуже легкий для вивчення й освоєння. На противагу громіздким багатотомним описам таких мов, як PL/I, Cobol, FORTRAN, досить повний опис мови Pascal займає близько 30 сторінок тексту, а його синтаксичні правила можна розмістити на одній сторінці.

3. Незважаючи на відносну простоту мови, Pascal виявився придатний для дуже широкого спектра додатків, у тому числі для розробки дуже великих і складних програм, наприклад, операційних систем.

4. Pascal досить технологичіний для реалізації практично для усіх, у тому числі і нетрадиційних, машинних архітектур. Стверджується, що розробка Pascal-транслятора "майже не перевищує по трудомісткості гарну дипломну роботу випускника вузу". Завдяки цьому для багатьох ЕОМ існує кілька різних реалізацій мови, що відбивають ті чи інші практичні потреби програмістів.

Мова Pascal стандартизована в багатьох країнах. У 1983 році був прийнятий міжнародний стандарт (ISO 7185:1983).

Розглянемо основні особливості мови Pascal.

1. Pascal є традиційною алгоритмічною мовою програмування, що продовжує лінію Algol-60. Це означає, що програма мовою Pascal являє собою спеціально організовану послідовність кроків по перетворенню даних, що приводить до розв’язку деякої задачі. Це відрізняє Pascal від так званих непроцедурних мов типу Prolog, власне кажучи, що представляють собою формалізми для запису початкових умов деякої задачі і синтезуючих рішення за допомогою убудованих механізмів логічного висновку.

2. Мова Pascal містить зручні засоби для представлення даних. Розвита система типів дозволяє адекватно описувати даннні, що обробляються, і конструювати структури даних довільної складності. Pascal є типізованою мовою, що означає фіксацію типів змінних при їх описі, а також строгий контроль перетворень типів і контроль доступу до даних відповідно до їхнього типу (як на етапі компіляції, так і при виконанні програм).

3. Набір операторів мови Pascal відбиває принципи структурного програмування і дозволяє записувати досить складні алгоритми в компактній і елегантній формі.

4. Pascal є процедурною мовою з традиційною блоковою структурою і статично визначеними областями дії імен. Процедурний механізм поєднує у собі простоту реалізації і використання і гнучкі засоби параметризації.

5. Синтаксис мови досить нескладний. Програми записуються у вільному форматі, що дозволяє зробити їх наочними і зручними для вивчення.