- •1. Причини формування світового господарства.
- •2. Сутність та структура економічної системи.
- •3. Критерії класифікації країн у системі світового господарства.
- •4. Загальна характеристика країн з розвиненою економікою.
- •5. Країни з перехідною економікою та їх місце в системі світового господарства.
- •6. Загальна характеристика краън, що розвиваються.
- •7. Загальні закономірності та тенденції розвитку світового господарства.
- •8. Макроекономічні моделі розвитку провідних країн світу.
- •9. Ринкова модель управління в країнах з перехідною економікою.
- •10. Китайська модель ринкової економіки.
- •12. Фактори, що впливають на вибір моделі розвитку країн
- •14. Економічний потенціал та динаміка зростання провідних країн світу
- •13. Загальна характеристика країн оеср
- •Питома вага зайнятих у сфері послуг у країнах-лідерах
- •16. Господорський механізм та його реалізація в првідних країнах .
- •17. Роль та значення оеср у системі світового господарства.
- •18. Соціально-економічні проблеми та шляхи їх подолання.
- •19. Причини та наслідки поглиблення трансатлантичного співробітництва між сша і Західною Європою.
- •20. Роль та місце країн Північної Америки у світовій економіці.
- •21. Загальна характеристика сша.
- •22. Особливості економічного розвитку сша у хХст.
- •23. Сучасна макроекономічна модель розвитку.
- •24. Структура економіки сша та тенденції її розвитку.
- •25. Загальна економіко-географічна характеристика Канади.
- •26. Сучасний стан та перспективи економ. Розвитку Канади
- •27. Сутність та тенденції розвитку кр. Зх. Європи.
- •28.Передумови виникнення та основні етапи розвитку епроп. Економ. Інтеграції.
- •29.Загал. Х-ка та структура єс.
- •30. Сучасний стан та тенденції економ. Розвитку кр. Єс.
- •32. Розширення єс та його соц.-ек. Наслідки.
- •31. Структурні зміни в економіці єс та їх наслідки.
- •35. Економічний потенціал Японії та динаміка її зростання.
- •34. Загальна характеристика Японії.
- •33. Місце та роль єс у світовому господарстві.
- •36.Особливості економічного розвитку Японії у повоєнний період.
- •37. Економічна модель розвитку Японії.
- •39. Місце та роль Японії у світовій економіці
- •40. Економічні ознаки нових індустріальних країн
- •41.Структура та загальна характеристика нових індустріальних країн.
- •42. Економічна модель та особливості розвитку нік.
- •43.Фактори економічного зростання нік.
- •44. Вплив валютно-фінансової кризи 1990-х років на економічне становище нік.
- •46.Тенденції розвитку нових індустріальних країн у ххі ст..
- •47.Загальна характеристика та ознаки країн з перехідною економікою.
- •48.Структура та економічний рівень розвитку країн Центральної та Східної Європи.
- •51.Економічна криза в країнах Центральної та Східної Європи та шляхи її подолання.
- •52. Нерівномірність соц.-ек. Розвитку країн Центр.Та Сх Європи на поч .Ххі ст.
- •53. Зовнішньоекономічна політика країн Центр. Та Сх Європи.
- •54. Історико-економічна характеристика Росії
- •55. Економічний потенціал Росії та його використання.
- •56. Роль та місце Росії у світовому співтоваристві.
- •57. Економічні реформи Росії у період переходу до ринкових відносин.
- •58. Соціально-економічні проблеми Росії на межі століть та перспективи їх подолання.
- •59.Росія в системі міжнародного поділу праці.
- •60. Вплив валютно-фінансової кризи на економіку Росії.
- •62.Загальна характеристика та особливості розвитку країн, що розвиваються.
- •63.Еконічний потенціал країн, що розвиваються.
- •64.Місце країн, що розвиваються у світі.
- •65.Соціально-економічні проблеми країн, що розвиваються та шляхи їх подолання.
- •66. Економічні перетворення та перспективи піднесення країн, що розвиваються.
- •67. Економіко-географічна характеристика країн Центральної Азії.
- •68. Економічний потенціал країн Центральної Азії та його використання.
- •69. Особливості економічних реформ в країнах Центральної Азії.
- •70. Соціально-економічна криза в країнах Центральної Азії у 90-ті роки хх ст.
- •71. Чинники стабілізації економічного розвитку країн Центральної Азії.
- •72. Місце та роль Центральної Азії у світовому господарстві.
- •73. Загальна характеристика Китаю.
- •74. Економічний потенціал Китаю та його використання.
- •75. Макроекономічна модель розвитку Китаю.
- •76. Джерела піднесення та механізм перетворення економічної системи Китаю.
- •77. Зовнішньоекономічні зв'язки Китаю та їх роль у економічному піднесенні.
- •78. Місце та роль Китаю у системі світового господарства.
- •79. Економіко-географічна характеристика країн Близького та Середнього Сходу.
- •80. Ресурсний потенціал країн Близького та Середнього Сходу.
- •81.Структурні зрушення в економіці країн Близького та Середнього Сходу у 1970-1990-ті рр.
- •83. Місце країн Близького та Середнього Сходу у світовому господарстві.
- •85. Основні форми економічного співробітництва України з іншими країнами
- •86. Структура та динаміка зовнішньо-економічних відносин України з країнами єс.
- •87. Стан та перспективи розвитку економічних відносин України з країнами снд.
- •88. Місце та роль України в Чорноморській економічній інтеграції.
- •89. Стан та перспективи співробітництва України і сша.
- •90. Основні форми економічного співробітництва України з іншими країнами
73. Загальна характеристика Китаю.
Площа – 9.6 млн км².
Населення – 1.5 млрд чол.
Обсяг річного ВВП – 1.1 трлн. дол.
Китай – найбільший в світі виробник зерна, нафти, газу, кам’яного вугілля. Країна має надпотужний економічний потенціал. Країна має значний земельний фонд, великі запаси корисних копалин, потужні гідроресурси, а також великі можливості освоєння ресурсів капіталу. Китай посідає одне з перших місць у світі за запасами багатьох корисних копалин. Наявні практично всі основні мінеральні ресурси.
Важная черта экономического развития КНР - его пространственная неравномерность. В стране сложились четыре экономические зоны, отличающиеся друг от друга разной ресурсной базой, хозяйственным механизмом, темпами роста и достигнутым уровнем развития.
Первую зону образуют несколько, главным образом приморских провинций, центрального подчинения: Это - наиболее экономически развитый регион. Его отличают экспортная ориентация, самые высокоразвитые по условиям Китая сельское хозяйство и частное предпринимательство. Именно в эту зону идет основной поток иностранного капитала.
Вторую зону составляют провинции с благоприятными природными условиями, высокой плотностью населения, развитым сельским хозяйством. Удачное географическое положение, современные транспортные артерии, традиционные отрасли промышленности, близость к центрам бурного экономического роста способствуют их динамичному развитию. Они начинают постепенно расширять экспортоориентированные производства.
Третья зона примечательна тем, что народное хозяйства провинций и автономных районов определяют добывающие, оборонные и традиционные отрасли промышленности. Их развитие в основном осталось экстенсивным, импортозамещающим.
Четвертую зону, занимающую большую часть территории страны представляют по преимуществу окраины и слаборазвитые районы проживания национальных меньшинств с низкой плотностью населения и примитивной инфраструктурой. Сложные климатические условия, дефицит в ряде из них пресной воды, выступают серьезными ограничителями ускорения темпов социально-экономического развития. Многие районы зоны богаты природными ресурсами. Провозглашена политика природных ресурсов районов, для чего оказалось необходимым повысить их общий уровень экономического и культурного развития. Сколь успешным будет данный курс - покажет время.
Многие провинции, автономные районы и города центрального подчинения демонстрируют высокую динамику экономического развития. Одновременно растет территориальная экономическая дифференциация. Более чем 14-кратный разрыв в размерах ВВП между наименее и наиболее развитыми регионами сочетается с внушительными различиями в ВВП между крупными административными районами отдельных зон, даже в пределах каждого отдельно взятого региона.
Страна оказалась перед сложной дилеммой: каким образом обеспечить выравнивание уровней социально-экономического развития, чтобы ускорить интеграционные процессы и формирование общенационального рынка. Сложность ситуации усугубляет то, что отдельные регионы существенно отличаются друг от друга по ресурсному потенциалу. О чем бы ни шла речь - о трудовых ресурсах или их качестве, полезных ископаемых, пахотных площадях или запасах пресной воды, климатических условиях, уровне развития техники и технологий или финансовых возможностях -положение в регионах оказывается почти несопоставимым.