Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори по ЕЗК.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
670.21 Кб
Скачать

5. Країни з перехідною економікою та їх місце в системі світового господарства.

До країн з перехідної економікою належать більшість колишніх соціалістичних країн, що здійснюють перехід від соціалістичних методів господарювання до ринкових. Це – колишні союзні республіки СРСР (Україна, Росія, Білорусь, Молдавія, Естонія, Грузія, Арменія, Казахстан). Колишні соціалістичі країни європи (Польша, Чехія, Словаччина, Угорщина, Боснія, Герцоговина), Азіатські країни (Китай, Монголія, Вєтнам, Корейська Демократична Республіка). За географічною ознакою і за особливостями соціально економічних перетворень країни з перехідною економікою можна поділити на три групи. Перша - Країни Центральної та Східної Європи, Балтії. Друга – країни СНД. Третя - Китай, Вєтнам.

6. Загальна характеристика краън, що розвиваються.

Країни, що розвиваються, поділяються на:

  • нафтоекспортні (ОПЕК)

  • Нові Індустріальні країни(НІК)

  • Країни значного потенціалу

  • Сировинні придатки та бананові республіки.

В данний час країни, що розвиваються зосередили 79% населення світу, 37% світового ВВП, на них припадає 41% світового експорту, 34% світового промислового і 68% сільськогосподарського виробництва. Чітко просліджується тенденція постійного росту питомої ваги економіки цих країн у світовому промисловому виробництві (у 50 рр 15%, 2000 рр - 34%). ВВП на душу населення в середньому по країнам 3800 дол. При цьому на 6 найбільших країн (Мексика, Пакістан, Індія, Бразилія, Аргентина, Індонезія) припадає 35 % населення, 27 % світового експорту, 21 % ВВП країн, що розвиваються. До цієї групи країн відносяться: Ангола, Авганістан, Алжир, Аргентина, Мадагаскар, Нікерагуа.

7. Загальні закономірності та тенденції розвитку світового господарства.

Для сучасного періоду міжнародного економічного розвитку характерне широке залучення країн в міжнародні взаємозвязки. Це повязане з тим, що маштаби сучасного виробництва переросли національні рамки. У міжнародних маштабах переміщуються не лише товари, а й фактори виробництва, насамперед капітал та робоча сила. Охопленою сферою стала не лише сфера обігу, а й сфера виробництва. Для нормального підтримання і розвитку національного виробництва стає необхідною взаємодія з іншими країнами. Посилюється інтернаціоналізація виробництва й усього господарського життя, що стало основою формування світового господарства.

Характерними рисами сучасного світового господарства є:

  • розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва (вивезення-ввзення капіталу, робочої сили і технологій).

  • На цій основі зростаютьміжнародні форми виробництва на підприємствах розташованих у деяких країнах, насамперед у рамках ТНК.

  • Економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів та факторів виробництва на двухсторонній основі.

  • Виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних обєктів.

Основною рисою формування нової системи світового господарства стає не суперечливість а тенденція до співробітництва та взаєморозуміння, зближуються економічні рівні розвитку різних країн.

Інтернаціоналізація виробництв під дією НТР. Створюють таку ситуацію, коли країнам вже не вигідно виробляти всі товари на своїй території. Інтегруючись у світове господарство країни прагнуть знайти там свій сегмент ринку. Дослідження закономірностей формування міждержавних звязків дає змогу зробити висновок про те, що прагнення до створення єдиного планетарного ринку капіталів, товарів та послуг, економічне зближення та обєднання у єдиний господарський комплекс – є головною тенденцією розвитку світового господарства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]