
- •1. Причини формування світового господарства.
- •2. Сутність та структура економічної системи.
- •3. Критерії класифікації країн у системі світового господарства.
- •4. Загальна характеристика країн з розвиненою економікою.
- •5. Країни з перехідною економікою та їх місце в системі світового господарства.
- •6. Загальна характеристика краън, що розвиваються.
- •7. Загальні закономірності та тенденції розвитку світового господарства.
- •8. Макроекономічні моделі розвитку провідних країн світу.
- •9. Ринкова модель управління в країнах з перехідною економікою.
- •10. Китайська модель ринкової економіки.
- •12. Фактори, що впливають на вибір моделі розвитку країн
- •14. Економічний потенціал та динаміка зростання провідних країн світу
- •13. Загальна характеристика країн оеср
- •Питома вага зайнятих у сфері послуг у країнах-лідерах
- •16. Господорський механізм та його реалізація в првідних країнах .
- •17. Роль та значення оеср у системі світового господарства.
- •18. Соціально-економічні проблеми та шляхи їх подолання.
- •19. Причини та наслідки поглиблення трансатлантичного співробітництва між сша і Західною Європою.
- •20. Роль та місце країн Північної Америки у світовій економіці.
- •21. Загальна характеристика сша.
- •22. Особливості економічного розвитку сша у хХст.
- •23. Сучасна макроекономічна модель розвитку.
- •24. Структура економіки сша та тенденції її розвитку.
- •25. Загальна економіко-географічна характеристика Канади.
- •26. Сучасний стан та перспективи економ. Розвитку Канади
- •27. Сутність та тенденції розвитку кр. Зх. Європи.
- •28.Передумови виникнення та основні етапи розвитку епроп. Економ. Інтеграції.
- •29.Загал. Х-ка та структура єс.
- •30. Сучасний стан та тенденції економ. Розвитку кр. Єс.
- •32. Розширення єс та його соц.-ек. Наслідки.
- •31. Структурні зміни в економіці єс та їх наслідки.
- •35. Економічний потенціал Японії та динаміка її зростання.
- •34. Загальна характеристика Японії.
- •33. Місце та роль єс у світовому господарстві.
- •36.Особливості економічного розвитку Японії у повоєнний період.
- •37. Економічна модель розвитку Японії.
- •39. Місце та роль Японії у світовій економіці
- •40. Економічні ознаки нових індустріальних країн
- •41.Структура та загальна характеристика нових індустріальних країн.
- •42. Економічна модель та особливості розвитку нік.
- •43.Фактори економічного зростання нік.
- •44. Вплив валютно-фінансової кризи 1990-х років на економічне становище нік.
- •46.Тенденції розвитку нових індустріальних країн у ххі ст..
- •47.Загальна характеристика та ознаки країн з перехідною економікою.
- •48.Структура та економічний рівень розвитку країн Центральної та Східної Європи.
- •51.Економічна криза в країнах Центральної та Східної Європи та шляхи її подолання.
- •52. Нерівномірність соц.-ек. Розвитку країн Центр.Та Сх Європи на поч .Ххі ст.
- •53. Зовнішньоекономічна політика країн Центр. Та Сх Європи.
- •54. Історико-економічна характеристика Росії
- •55. Економічний потенціал Росії та його використання.
- •56. Роль та місце Росії у світовому співтоваристві.
- •57. Економічні реформи Росії у період переходу до ринкових відносин.
- •58. Соціально-економічні проблеми Росії на межі століть та перспективи їх подолання.
- •59.Росія в системі міжнародного поділу праці.
- •60. Вплив валютно-фінансової кризи на економіку Росії.
- •62.Загальна характеристика та особливості розвитку країн, що розвиваються.
- •63.Еконічний потенціал країн, що розвиваються.
- •64.Місце країн, що розвиваються у світі.
- •65.Соціально-економічні проблеми країн, що розвиваються та шляхи їх подолання.
- •66. Економічні перетворення та перспективи піднесення країн, що розвиваються.
- •67. Економіко-географічна характеристика країн Центральної Азії.
- •68. Економічний потенціал країн Центральної Азії та його використання.
- •69. Особливості економічних реформ в країнах Центральної Азії.
- •70. Соціально-економічна криза в країнах Центральної Азії у 90-ті роки хх ст.
- •71. Чинники стабілізації економічного розвитку країн Центральної Азії.
- •72. Місце та роль Центральної Азії у світовому господарстві.
- •73. Загальна характеристика Китаю.
- •74. Економічний потенціал Китаю та його використання.
- •75. Макроекономічна модель розвитку Китаю.
- •76. Джерела піднесення та механізм перетворення економічної системи Китаю.
- •77. Зовнішньоекономічні зв'язки Китаю та їх роль у економічному піднесенні.
- •78. Місце та роль Китаю у системі світового господарства.
- •79. Економіко-географічна характеристика країн Близького та Середнього Сходу.
- •80. Ресурсний потенціал країн Близького та Середнього Сходу.
- •81.Структурні зрушення в економіці країн Близького та Середнього Сходу у 1970-1990-ті рр.
- •83. Місце країн Близького та Середнього Сходу у світовому господарстві.
- •85. Основні форми економічного співробітництва України з іншими країнами
- •86. Структура та динаміка зовнішньо-економічних відносин України з країнами єс.
- •87. Стан та перспективи розвитку економічних відносин України з країнами снд.
- •88. Місце та роль України в Чорноморській економічній інтеграції.
- •89. Стан та перспективи співробітництва України і сша.
- •90. Основні форми економічного співробітництва України з іншими країнами
19. Причини та наслідки поглиблення трансатлантичного співробітництва між сша і Західною Європою.
Розвиток продуктивних сил країн неминуче веде їх до виходу на зовнішній ринок, до зростання міжнародних зв'язків і взаємоперепле-тення національних економік, сприяє інтернаціоналізації господарського життя. На певному його етапі зближуються національні економічні й політичні структури групи країн, формуються форми взаємодії між ними на основі економічної інтеграції.
Міжнародна економічна інтеграція є. вищою формою інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємо-пристосування всіх структур національних господарств.
Економічна інтеграція суттєво відрізняється від економічного співробітництва країн. На етапі економічної інтеграції:
а) формується міжнародний господарський комплекс зі своєю структурою та органами управління. Спільні умови господарської діяльності визначаються і погоджуються всередині кожної країни, на міждержавному та наддержавному рівнях;
б) зрост.ає можливість об'єднання різноманітних ресурсів для спільного вирішення соціально-економічних проблем;
в) основою інтеграційної діяльності є не зовнішньоторговельний обмін, а взаємодія в галузі виробництва, науки, причому на пільгових порівняно з іншими країнами умовах;
г) інтеграційне співробітництво має комплексний і довготривалий характер.
Сьогодні у світі нараховується близько 20 економічних угруповань. Серед них можна виділити: в Західній Європі — Європейський Союз (ЄС) і Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ); у Північній Америці — Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (НАФТА); в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні — Тихоокеанське економічне співтовариство (АТЕС).
До Першої світової війни Сполучені Штати дотримувалися певного нейтралітету щодо європейських політичних справ, дотримуючись "політики ізоляціонізму". Із вступом США (в 1917 р.) у війну їх політичні орієнтири змінилися. Посилюється їх економічне проникнення в Європу, міцніють зв'язки між американськими та європейськими монополіями. США відігравали активну роль в антигітлерівській коаліції, й після закінчення Другої світової війни вони стали беззаперечним політичним лідером всього Західного світу. Організаційно їх лідерство виявилося у створенні НАТО, згодом ОЕСР, де авторитет США беззаперечний. Слід мати на увазі, що американський народ має переважно європейське коріння; за культурою й конфесійне США тяжіють до Західної Європи. З іншого боку, європейці сприймають американців як споріднений народ, і це полегшує економічне, політичне й культурне проникнення США до країн Європи, на відміну від країн Азії (особливо Японії й Китаю) та Африки. В економічному плані США та Європейський Союз виступають на міжнародних ринках, з одного боку, як конкуренти, але з іншого боку, — як партнери, що спільно діють у складних ситуаціях.
20. Роль та місце країн Північної Америки у світовій економіці.
Місце і роль Північної Америки в системі світогосгіодарських зв'язків визначається цілою низкою факторів. Звичайно ж, у першу чергу йдеться про економічний і науково-технічний потенціал США і Канади — цих двох членів найбільш престижного і впливового клубу «Велика сімка», що вже протягом досить тривалого часу встановлює «правила гри» у світовому господарстві. Крім того, США попри всі кризові потрясіння більш.ніж століття не знають собі рівних в економічному змаганні, в технологічному оволодінні, у здатності максимально ефективно використовувати досягнення науково-технічного прогресу. Присутність США у будь-якому куточку Земної кулі, поширення їхніх інтересів на всі регіони світу є свідченням політичної, економічної та військової могутності, що робить цю країну найбільш впливовою силою сучасного світу.
Зазначені характеристики, а також унікальне географічне розташування дають можливість США посідати важливі стратегічні й тактичні позиції в євроатлантичних структурах, активно співробітничати з Європейським Союзом і взагалі почувати себе «європейською державою». Такою ж активною є їхня участь в інтеграційних процесах, що відбуваються в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, де представлені також інтереси Мексики й Канади.
Вплив США на світові процеси значно посилюється з виникненням на території Північної Америки міжнародного економічного об'єднання. Північноамериканська економічна інтеграція
зумовлена глобальними змінами в системі світових господарських зв'язків, що набули характеру стійкої планетарної тенденції. Вона є продуктом прогресуючого процесу інтернаціоналізації господарського життя, взаємопроникнення і взаємопереплетення національних економік, значна частина яких перетворилася в потужні продуктивні сили, що переросли можливості внутрішнього сукупного попиту й активно шукають нових ринків (товарів, послуг, капіталів, новітніх технологій) за межами власних державних кордонів.
Північноамериканська економічна інтеграція є також результатом входження світового господарства в якісно новий етап розвитку, на якому зовнішньоекономічні зв'язки втрачають свою допоміжну відносно політики роль і перетворюються на самостійний, навіть вирішальний фактор існування (точніше — виживання) світового співтовариства.