11. Деклараційна, педагогічна і адвокатська журналістика.

Деклараційна журналістика

Нормальним вважається, коли працівники ЗМІ повідомляють про факти, залишаючись при цьому, наскільки це можливо, нейтральними. Вони доводять до відома своєї аудиторії те, що роблять політичні діячі. Це і є деклараційна журналістика (журналістика повідомлень). її негативною стороною є «журналістика сторонньої людини», мета якої — передавати «об'єктивну і-цію». При цьому працівник ЗМІ виконує тут роль стороннього передавача інформації.

Педагогічна журналістика

Ще з доби просвіти, з XVIII ст., існує думка, що журналістика має виконувати функцію освіти та виховання людей. У цьому випадку роль працівників ЗМІ полягає у виконанні функції просвітянина, вчителя. Передусім йдеться про науковий стан речей у світі, котрий, зрозуміло, потрібно пояснювати. Необхідно спростити комплексні взаємозв'язки. Це скорочення комплексності, коли переплетіння фактів є дуже складним, повинна передусім вирішувати наукова журналістика. Небезпека полягає у тому, що кожна концепція, котра виступає на сторінках преси із вказувальними орієнтирами, може перетворитися на менторську журналістику.

Адвокатська журналістика

Іноді журналістика повинна заступатися за будь-яку партію, передусім, тоді, коли відома кричуща несправедливість та коли обмежується постачання інформацією соціальних груп населення. Така адвокатська журналістика походить від авторів соціальних репортажів у Англії в XIX ст. Таким був «шалений репортер» Егон Ервін Кіш, що працював у Празі. Адвокатська журналістика хоче формувати солідарність у суспільстві. Тут роль працівників ЗМІ полягає у виконанні функції захисника громадських прав. Правда, тут існує небезпека набуття працівниками ЗМІ місіонерських звичок.

12. Поняття інформації.

Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді;

У деяких посібниках давнього строку видання зустрічається твердження про те, що вже саме слово «інформація», мовляв, говорить за себе: інформувати — значить повідомляти. Однак треба більш чітко уявляти собі співвідношення професійного журналістського терміну з поняттєвим апаратом інших наук. Поняття інформації по-різному розглядають у теоретичних дисциплінах, що мають з ним справу: у математиці й лінгвістиці, біології і соціології тощо.

Спочатку інформація сприймалась у науці як повідомлення, що передається людьми. Із середини XX ст. вона описується як загальнонаукове поняття, що включає в себе обмін відомостями між людьми, людиною й автоматом, автоматом і автоматом, обмін сигналами у тваринному і рослинному світах, передачу ознак від клітини до клітини, від організму до організму. Людині властива підвищена увага до виробництва і переробки інформації. У сучасному суспільстві розробляються спеціальні наукові дисципліни з різних аспектів інформаційного процесу (теорія інформації, кібернетика та ін.), яким присвячені розвідки вітчизняних і зарубіжних учених.

Існує кілька підходів до аналізу інформації, зокрема статистичний і смисловий. У першому випадку головним є не стільки зміст фактів, скільки кількість сигналів, знаків. Для журналістики вимір обсягу повідомлень і збільшення об'ємності каналу масової інформації має важливе практичне значення. Наприклад, оптичне волокно має здатність передавати в тисячу разів більше розмов, ніж мідні дроти, а промінь лазера несе в собі мільйони телефонних діалогів одночасно. Але статистичний підхід не може бути головним при оцінці публіцистичних творів. Адже він «урівнює» газетний аркуш і перфострічку обчислювальної машини, добірку заміток і проблемну статтю тощо.

Людина оцінює, насамперед, зміст усього того, що відбувається в оточуючій її дійсності. Змістова інформація складає основу спілкування між людьми: обмін ідеями, досвідом, емоціями, результатами інтелектуальної діяльності.