27. Тенденції сучасних змі (монополізація, інтернаціоналізація, уніфікація, комерціалізація).

За професором Р. Блюмом, для сучасних ЗМІ характерні чотири тенденції. Це - монополізація, інтернаціоналізація, уніфікація та комерціалізація.

1) Монополізація. ЗМІ в плюралістичному суспільстві дуже мало залежать від держави. Але вони надзвичайно залежні від економіки. Реклама приходить, передусім, у великі ЗМІ - лідерів цього ринку, до тих, хто має велику кількість споживачів або високі тиражі. Це призводить до того, що в більшості міст та регіонів може вижити тільки одна газета. Конкуренція між ЗМІ зникає, утворюється все більше великих концернів, які оволодівають усім процесом виробництва: від виготовлення паперу до продажу їх вроздріб.

2) Інтернаціоналізація. Сучасна реальність ЗМІ позначена протиріччям локальної та міжнародної залежності. ЗМІ змушені постійно порушувати свої «географічні» кордони, завдяки чому велика кількість книг, журналів, художніх фільмів та радіопередач потрапляє в інші країни. Найбільш масовим це стало передусім з розвитком супутникового телебачення, завдяки якому люди у всьому світі можуть приймати в один і той же час однакові програми. Світ стає комунікативним селом, але це село залишається ментальним щодо усього світу.

3) Уніфікація. Різноманітні телевізійні канали та інші ЗМІ зараз усе менше відрізняються змістом та політичною позицією, а все більше - версткою та дизайном.

4) Комерціалізація. ЗМІ опинилися у вирі індустрії розваг. Але майже завжди були такі ЗМІ, що передусім займалися викриттями, поширенням сенсацій, скандалів та пліток, обливанням брудом, що більше розважає публіку, ніж інформує. Вже перші «acta diunra» в Стародавньому Римі поширювали поряд з урядовими повідомленнями так звані «soft News» (легкі для читання матеріали), а вже у XIX ст. масова преса у Франції, Америці, Англії, а пізніше і в Німеччині починає задовольняти потреби аудиторії у розвагах. Бульварні газети XX ст. лише покращили те, чому поклали початок їхні попередники у XIX ст. Однак ЗМІ по-справжньому поринули в індустрію розваг лише у 80-х зі створенням перших приватних телекомпаній. Домінуюча роль індустрії розваг призводить до аполітичності людей.

28. Дієвість і ефективність як різні типи результативності діяльності журналістики. Див. Питання 75

Дієвість — це особлива форма результативності, що визначається як конкретна участь журналістики в розв'язанні соціально-економічних, господарчих, культурних тощо завдань і вимірюється сукупністю прийнятих органами влади заходів за матеріалами журналістів. Під дієвістю преси розуміємо оперативну, безпосередню реакцію суспільних інститутів і посадових осіб на її виступи.

А відтак, дієвість не слід розглядати як властивість чи винахід лише радянської журналістики. У ній, як ні в якій іншій, існували закриті, табуйовані теми. Натомість історія журналістики наповнена прикладами дієвої участі письменників, публіцистів і журналістів у з'ясуванні й розв'язанні проблем життя.

Величезний вплив журналістики на всі боки життя с-ва може бути як позитивним, спрямованим на утвердження гуманістичних ідеалів, розв'язання назріваючих конфліктів, забезпечення гармонійного розвитку соціуму, так і негативним, таким, що призводить до загострення існуючих суперечностей, посилення дестабілізації і навіть до виникнення війн.

Величезне значення журналістики в суспільному житті накладає тягар щоденної моральної відповідальності на кожного представника цієї професії, зобов'язує його служити правді, а не особам, шукати істину, а не покровительства можновладців, і завжди пам'ятати про гуманізм як найважливішу засаду журналістики.

Ефективність – це форма результативності журналістики при її зверненні до масової аудиторії, міра задоволення потреб аудиторії в масовій інформації. Ефективність же – це результат, що збігається з намірами суб'єкта діяльності, засвідчує досягнення свідомо поставлених цілей у процесі створення та поширення інформації.

Поняття ефективності більш об'ємне й широке, ніж поняття дієвості. З ефективністю пов'язується передусім сталий вплив преси на людину й суспільство. Йдеться про результат, який не можна виміряти прийнятою державною установою ухвалою, а який пролягає в площині цілої суспільної свідомості й соц. практики і оцінка якого можлива з погляду історичного процесу.

Ефективність завжди передбачає цілепокладення і щоденний, постійний і наполегливий рух у напрямку досягнення визначеної мети. Вона і є мірою, ступенем досягнення визначених цілей на базі використання більших чи менших витрат (не лише матеріальних, але й духовних, творчих) засобів і ресурсів

Особливу ефективність мають щоденні газети (новинні програми ефірних органів масової інформації), що виконують величезну роботу, непосильну фундаментальним журналам і книгам. Журнали і книги позбавлені можливості систематичного, щоденного впливу, які складають силу газети.

Термін «дієвість» почав використовуватись в журналістиці значно раніше, ніж термін «ефективність». Під дієвістю преси слід мати на увазі оперативну, безпосередню реакцію соціальних інститутів і посадових осіб на її виступи (Москаленко).

1. Ефективність - міра задоволення потреб аудиторії в масовій інформації. Чинники впливовості журналістських матеріалів.

2. Ефективність - результати впливу на людину і суспільство, результати, які можна виміряти на рівні свідомості і практики, а також оцінити з точки зору суспільного процесу. (Москаленко)

Ефективність преси — поняття більш широке та ємке. Воно включає результати впливу преси на людину і суспільство, результати, які можна виміряти на рівні свідомості і практики, а також оцінити з точки зору суспільного процесу.

Таким чином, рівень ефективності засобів масової інформації та її конкретний вияв зумовлені, по-перше, характером завдань, мети, ідей, їх реальністю; по-друге, науковістю процесу поширення загальнолюдських цінностей; по-третє, ступенем прийняття або неприйняття, глибокого засвоєння людьми (аудиторією) тих же цінностей, втілення їх у практику, соціальну реальність. Останнє і є результатом впливу, який виступає в формі духовних і практичних ефектів.

Ефективність впливу преси, радіо і телебачення залежить від багатьох обставин : змісту, мети, яка поставлена, підготовленості кадрів, вибору засобів, форм і методів впливу, особливостей аудиторії і рівня, на якому здійснюється масово інформаційна діяльність, впливу зовнішніх умов, середовища як на ЗМІ, так і на аудиторію. (Москаленко)

Якщо поняття дійовості тяжіє більше до тактичних характеристик журналістики, то поняття ефективності - до стратегічних.

Поняття «ефективність», відповідно, можна застосовувати як щодо окремого журналістського тексту, так і до ЗМІ в цілому. Тому вважаємо за необхідне детальніше розглянути чинники ефективності медіа матеріалу зокрема та ЗМІ загалом.

Отже, на рівень ефективності окремого журналістського матеріалу впливають такі фактори:

• суспільна актуальність журналістських матеріалів; близькість, зв’язок з проблемами, які цікавлять аудиторію;

• ситуативність, тобто авторську ідею подають як висновок з роздумів над ситуаціями життя, з якими журналіст знайомить аудиторію;

• драматизм, складовими компонентами якого є драматизм самого життя, предмета відображення; драматизм побудови сюжету, що передбачає пошук цікавих епізодів, їх оригінальне поєднання; драматизм, як «пошук істини» автором; драматизм, як діалогічний виклад теми через запитання-відповідь;

• оригінальність, небанальність свідчень, новизна повідомлень;

• доступність, зрозумілість, простота викладу;

• оперативність, швидкість подачі новин.

Проте ефективність впливу ЗМІ залежить і від інших факторів:

1. соціально-правового (статус преси в суспільстві та підтримка ЗМІ з боку органів влади, с-ва, політичних організацій);

2. редакційно-творчого (планування і якість виконання матеріалів);

3. матеріально-технічного (забезпеченість редакцій, їх фінансовий стан);

4. організаційного (співробітництво з аудиторією у боротьбі за ефективність та редакційний контроль за нею).

Ефективність – не просто будь-який результат, а лише той, що збігається з наміром джерела інформації і свідчить про досягнення цілей, які ставилися перед інформацією в процесі її створення і поширення.

З’ясування мети впливу і є вихідною точкою аналізу ефективності. Мета – це серцевина діяльності ЗМІ, вона в кожній конкретній ситуації визначає зміст, вибір засобів, форм і методів впливу на свідомість і поведінку людей. Мета ефективна тільки у тому випадку, якщо вона максимально відповідає потребам і можливостям суспільного розвитку.

Ефективність діяльності ЗМІ завжди оцінюється з урахуванням поставленої мети. Ефективність є власне мірою, ступенем досягнення мети. Ефективність є формою результативності, в якій результат обов’язково збігається з намірами джерела інформації і свідчить про досягнення поставленої мети. Основним критерієм ефективності є відповідність здійсненого ЗМІ впливу поставленій меті.