6.Критерії ефективності

Абсолютизування техніко-економічних показників при оцінці ефективності виховного впливу ЗМІ неодмінно призводить до недооцінки психологічних результатів, значення яких відіграє винятково важливу роль у визначенні життєвої позиції людини.

Результати діяльності засобів масової інформації виявляються в двох параметрах, а саме — у свідомості і поведінці як великих соціальних груп, так і окремих людей. Відповідно до цього право-мірно говорити про два рівня, дві форми ефективності — духовну і практичну, а, отже, про дві групи її критеріїв і показників.

Зрозуміло, духовну і практичну, сказати б, поведінську, фор-ми ефективності можна розділяти тільки умовно. У дійсності вони взаємопроникають, доповнюють і обумовлюють одна одну.

Отже, за основу систематизації критеріїв ефективності правомірно взяти найважливіші властивості свідомості і поведінки як великих соціальних груп, так і особистості з точки зору знань, пізнавальної активності, почуттів, світогляду (переконань), трудової і громадсько-політичної діяльності, моральності. Критерії повинні всебічно характеризувати свідомість і вчинки людей.

Про ефективність діяльності засобів масової інформації і, значить, про її критерії і показники правомірно говорити тільки з позицій змін у способі думок і почуттів людей, характері їх практичної діяльності. Кожному критерію властива індивідуальна визначеність. Не знаючи меж критерію ефективності ЗМІ, не можна судити про її сутність. Поняття межі включає всебічну характеристику: просторову, часову, кількісну та якісну, що дозволяє виді-лити загальні і специфічні критерії, а також розкрити структуру кожного з них зокрема.

Загальні критерії ефективності виражають переважно сукупні результати діяльності преси, телебачення і радіо за порівняно тривалий проміжок часу.

Специфічні критерії свідчать про окремі досягнення разових заходів. Неоднакові, наприклад, критерії ефективності пропаганди світоглядних і технічних знань. Окремий ефект — це лише фрагмент загального впливу ЗМІ.

Слід також мати на увазі, що одна справа, коли з'ясовується ефективність на рівні всього с-ва, інша — коли вона оцінюється на рівні особистості (читача, слухача, глядача). У першому випадку уваги заслуговують насамперед такі явища, як громадська думка, суспільний настрій. У другому — поряд з оцінкою соц. активності людини важливо встановити, як преса впливає на формування її мораль-них якостей.

Провідним критерієм духовної сфери ефективності ЗМІ є переконання. Переконання — органічна єдність результатів раціонального пізнання об'єктивної дійсності та емоційно-оцінного ставлення до неї.

На основі наукового світогляду, виробленої переконаності складається той моральний ідеал, той образ, згідно з яким особистість вивіряє свою думку і характер поведінки. Ідеал, концентруючи в собі все краще, що є в дійсності, передбачає майбутнє і ніби випереджає життя, відображає тенденції його розвитку.

З'ясування морального ідеалу людини — необхідна передумова об'єктивної оцінки ефективності.

Щодо всього с-ва чи окремого колективу ефективність виявляється в інтелектуально-психологічних явищах, що визначають спрямованість суспільної свідомості.

Найважливіші показники цього критерію ефективності — стан громадської думки, суспільний і особистий настрій, суспільні емоції.

Практичні критерії ефективності — це зворотний бік духовної форми ефективності. Дієвість впливу саме і досягає своєї найвищої точки, коли моральні норми, прогресивні ідеї, стаючи глибокими переконаннями, знаходять свій вияв у конкретній ситуації в формі дій, вчинків. Про людину судять не по її словах, а по її ділах.

Духовний і практичний ефекти завжди знаходяться в єдності, являють собою єдине ціле.

У рамках практичної форми ефективності впливу ЗМІ її критеріями є: на рівні особистості — трудова і громадсько-політична активність, моральність поведінки в побуті, в сфері спілкування; на рівні окремого колективу чи с-ва в цілому — суспіль-но-політична і трудова активність людей.

Критерій «трудова активність», як і всі інші критерії ефективності, виражається сукупністю показників. їх характер завжди визначається змістом безпосередньої практичної діяльності людей. У кожному конкретному випадку набір показників ефективності в рамках критерію, що розглядається, значний.

Моральність поведінки — це критерій, який характеризує відповідність вчинків людей принципам прийнятій у суспільстві моралі, їх повсякденну поведінку в різних сферах суспільного і особистого життя.

Завдання ЗМІ полягає, зокрема, в тому, щоб, спираючись на особисті інтереси людей, піднімати їх на рівень суспільних інтересів.

Категорія соц. активності являє собою таке поняття, яке охоплює всі якості свідомості і поведінки людей. Вона виявляється не тільки в тому, що робить або зробила людина на користь с-ва, айв тому, як вона готується до того, щоб принести найбільшу користь. Соц. діяльність людей виявляється у різних сферах життя с-ва: матеріально-виробничій, політичній, духовній, сімейно-побутовій. У кожній з них людина виступає в неоднакових ролях. Різний також ступінь суспільно корисної спрямованості та інтенсивності її діяльності.

При оцінці ефективності з позицій критерію соц. активності слід мати на увазі не тільки те, що людина реально дає с-ву в даний час, але і як це співвідноситься з тим, що вона може практично дати. Мова йде про ставлення людей до покладених на них обов'язків, про їх соціальну відповідальність.