- •1.Тенденції розвитку вітчизняної журналістики
- •2.Функція артикуляції, соціалізації…
- •3. Специфічні риси та умови журналістської діяльності див. Питання 79
- •4. Суспільство і соц. Інформація
- •5. Журналістика думки, власного погляду. Нова журналістика
- •6.Критерії ефективності
- •7. Організація діяльності друкованих змі стаття 6 зу «Про друковані змі»
- •8. Радіожурналістика у системі змі зу «Про телебачення і радіомовлення» дод. До питання 77
- •9. Професійна якість журналіста
- •10. Свобода преси у контексті історичного розвитку журналістики
- •11. Деклараційна, педагогічна і адвокатська журналістика.
- •12. Поняття інформації.
- •13. Сучасні тенденції розвитку вітчизняної преси.
- •14. Права та обов'язки журналістів відповідно до Закону України “ Про пресу ”.
- •15. Закон України "Про і-цію".
- •16. Результативність журналістської діяльності.
- •17. Форма власності у сфері журналістської діяльності.
- •18. Журналістика як система засобів масової інформації.
- •19. Структура інформаційної діяльності. Види передачі інформації в журналістиці.
- •20. Гуманізм як принцип журналістської діяльності.
- •21. Виникнення і становлення української журналістики.
- •22. Основні положення Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України».
- •23. Економічні аспекти права на комунікацію.
- •24. Джерела формування української журналістики.
- •25. Cоціальна відповідальність і професійна компетентність журналіста.
- •26. Галузі, види, джерела інформації та режим доступу до неї.
- •27. Тенденції сучасних змі (монополізація, інтернаціоналізація, уніфікація, комерціалізація).
- •28. Дієвість і ефективність як різні типи результативності діяльності журналістики. Див. Питання 75
- •29. Етичні принципи засобів масової інформації.
- •30. Зміст поняття «журналістика».
- •31. Європейська конвенція з прав людини (1950).
- •32. Етика як система моральних і творчих принципів журналістської діяльності.
- •33. Функції кореляції та реклами.
- •34. Специфічні особливості різних змі.
- •35. Роль тексту у підвищенні ефективності змі
- •36. Взаємодія політики, преси та влади на сучасному етапі див. Питання 80
- •37. Форми власності в сфері журналістської діяльності
- •38. Журналістика в системі сучасних інститутів
- •39. Поняття інформації як складової частини суспільних обов’язків і взаємодій
- •40. Преса і проблеми національного відродження
- •41. Закон “Про друковані засоби масової інформації (пресу) України”
- •42. Свобода слова і влада в Україні
- •43. Принципи журналістики.
- •44. Закон України «Про і-цію».
- •45. Журналістика в системі соціальних інститутів
- •46. Проблеми розуміння та реалізації свободи преси та журналістської діяльності.
- •47. Початок інформаційних обмінів у людському суспільстві. Усні і писемні форми інформації.
- •48. Журналістика і соціальні інститути с-ва.
- •49. Право громадян на і-цію - найістотніша ознака демократії.
- •50. Пражурналістські явища. Умови і чинники їх появи та зникнення.
- •51. Соціальні фактори, що впливають на розвиток змі.
- •52. Сучасні теорії свободи преси та журналістської діяльності.
- •53. Юридичні аспекти права на комунікацію.
- •54. Законодавча база преси.
- •55. Засоби масової інформації: демократія та захист прав людини
- •56. Система принципів сучасної журналістики.
- •57. Історичні закономірності виникнення і розвитку журналістики.
- •58. Журналістика інтерпретації та точна журналістика
- •59. Міжнародні кодекси професійної етики журналістів.
- •60. Правові основи функціонування журналістики.
- •61. Дієвість журналістики і шляхи її підвищення.
- •62. Функції обслуговування і розважання.
- •63. Визначення поняття “Засоби масової інформації”.
- •64. Сутність гуманістичної позиції журналістики.
- •65. Основні положення Закону України «Про доступ до публічної інформації»
- •66. Журналістика у системі економічних відносин с-ва
- •67. Політичні та соціальні причини щодо зародження та становлення української преси.
- •68. Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності.
- •69. Пошукова журналістика і журналістика розслідування.
- •70. Природні здібності, знання і майстерність журналіста
- •71. Проблеми мас-медіа.
- •72. Поняття дієвості і ефективності журналістської діяльності.
- •73. Основні норми професійної етики журналіста.
- •74. Актуалізація на сучасному етапі розвитку с-ва, принципів гуманізму, народності, правдивості журналістики.
- •75. Дієвість як результат безпосереднього організаційного впливу на різні соціальні інститути і посадових осіб
- •76. Характеристика основних видів інформаційної діяльності
- •77. Нові аспекти змісту і форми радіомовлення
- •78. Конкуренція в межах сучасної системи змі
- •79. Своєрідність літературної праці в журналістиці
- •80. Вплив економічної і політичної свободи на пресу
- •81. Телебачення в системі засобів масової інформації
- •82. Розважальна і спеціальна журналістика
- •2. Функція "сторожового собаки" (соц. Критики).
- •3. Ідеологічна функція журналістики.
- •4. Культурна (культуротвірна) функція журналістики.
- •5. Рекламна функція журналістики.
- •83. Журналістика сучасного періоду.
- •84. Основні види інформаційної діяльності.
- •85. Журналістика як галузь творчої діяльності.
- •86. Поняття “свободи преси” і “четверта влада” як відображення спеціального становища журналістики у суспільстві (сучасні світові концепції).
- •87. Функції журналістики.
- •88. Характеристика критеріїв цінності інформації.
- •89. Закон України «Про телебачення і радіомовлення»
- •90. Права та свободи журналістів в контексті Конституції України
6.Критерії ефективності
Абсолютизування техніко-економічних показників при оцінці ефективності виховного впливу ЗМІ неодмінно призводить до недооцінки психологічних результатів, значення яких відіграє винятково важливу роль у визначенні життєвої позиції людини.
Результати діяльності засобів масової інформації виявляються в двох параметрах, а саме — у свідомості і поведінці як великих соціальних груп, так і окремих людей. Відповідно до цього право-мірно говорити про два рівня, дві форми ефективності — духовну і практичну, а, отже, про дві групи її критеріїв і показників.
Зрозуміло, духовну і практичну, сказати б, поведінську, фор-ми ефективності можна розділяти тільки умовно. У дійсності вони взаємопроникають, доповнюють і обумовлюють одна одну.
Отже, за основу систематизації критеріїв ефективності правомірно взяти найважливіші властивості свідомості і поведінки як великих соціальних груп, так і особистості з точки зору знань, пізнавальної активності, почуттів, світогляду (переконань), трудової і громадсько-політичної діяльності, моральності. Критерії повинні всебічно характеризувати свідомість і вчинки людей.
Про ефективність діяльності засобів масової інформації і, значить, про її критерії і показники правомірно говорити тільки з позицій змін у способі думок і почуттів людей, характері їх практичної діяльності. Кожному критерію властива індивідуальна визначеність. Не знаючи меж критерію ефективності ЗМІ, не можна судити про її сутність. Поняття межі включає всебічну характеристику: просторову, часову, кількісну та якісну, що дозволяє виді-лити загальні і специфічні критерії, а також розкрити структуру кожного з них зокрема.
Загальні критерії ефективності виражають переважно сукупні результати діяльності преси, телебачення і радіо за порівняно тривалий проміжок часу.
Специфічні критерії свідчать про окремі досягнення разових заходів. Неоднакові, наприклад, критерії ефективності пропаганди світоглядних і технічних знань. Окремий ефект — це лише фрагмент загального впливу ЗМІ.
Слід також мати на увазі, що одна справа, коли з'ясовується ефективність на рівні всього с-ва, інша — коли вона оцінюється на рівні особистості (читача, слухача, глядача). У першому випадку уваги заслуговують насамперед такі явища, як громадська думка, суспільний настрій. У другому — поряд з оцінкою соц. активності людини важливо встановити, як преса впливає на формування її мораль-них якостей.
Провідним критерієм духовної сфери ефективності ЗМІ є переконання. Переконання — органічна єдність результатів раціонального пізнання об'єктивної дійсності та емоційно-оцінного ставлення до неї.
На основі наукового світогляду, виробленої переконаності складається той моральний ідеал, той образ, згідно з яким особистість вивіряє свою думку і характер поведінки. Ідеал, концентруючи в собі все краще, що є в дійсності, передбачає майбутнє і ніби випереджає життя, відображає тенденції його розвитку.
З'ясування морального ідеалу людини — необхідна передумова об'єктивної оцінки ефективності.
Щодо всього с-ва чи окремого колективу ефективність виявляється в інтелектуально-психологічних явищах, що визначають спрямованість суспільної свідомості.
Найважливіші показники цього критерію ефективності — стан громадської думки, суспільний і особистий настрій, суспільні емоції.
Практичні критерії ефективності — це зворотний бік духовної форми ефективності. Дієвість впливу саме і досягає своєї найвищої точки, коли моральні норми, прогресивні ідеї, стаючи глибокими переконаннями, знаходять свій вияв у конкретній ситуації в формі дій, вчинків. Про людину судять не по її словах, а по її ділах.
Духовний і практичний ефекти завжди знаходяться в єдності, являють собою єдине ціле.
У рамках практичної форми ефективності впливу ЗМІ її критеріями є: на рівні особистості — трудова і громадсько-політична активність, моральність поведінки в побуті, в сфері спілкування; на рівні окремого колективу чи с-ва в цілому — суспіль-но-політична і трудова активність людей.
Критерій «трудова активність», як і всі інші критерії ефективності, виражається сукупністю показників. їх характер завжди визначається змістом безпосередньої практичної діяльності людей. У кожному конкретному випадку набір показників ефективності в рамках критерію, що розглядається, значний.
Моральність поведінки — це критерій, який характеризує відповідність вчинків людей принципам прийнятій у суспільстві моралі, їх повсякденну поведінку в різних сферах суспільного і особистого життя.
Завдання ЗМІ полягає, зокрема, в тому, щоб, спираючись на особисті інтереси людей, піднімати їх на рівень суспільних інтересів.
Категорія соц. активності являє собою таке поняття, яке охоплює всі якості свідомості і поведінки людей. Вона виявляється не тільки в тому, що робить або зробила людина на користь с-ва, айв тому, як вона готується до того, щоб принести найбільшу користь. Соц. діяльність людей виявляється у різних сферах життя с-ва: матеріально-виробничій, політичній, духовній, сімейно-побутовій. У кожній з них людина виступає в неоднакових ролях. Різний також ступінь суспільно корисної спрямованості та інтенсивності її діяльності.
При оцінці ефективності з позицій критерію соц. активності слід мати на увазі не тільки те, що людина реально дає с-ву в даний час, але і як це співвідноситься з тим, що вона може практично дати. Мова йде про ставлення людей до покладених на них обов'язків, про їх соціальну відповідальність.