2.Функція артикуляції, соціалізації…

Функція артикуляції ЗМІ повинні не тільки передавати те, що сказали «сильні цього світу», вони повинні бути «відображувачем думки безсловесних мас», як це сказав відомий німецький науковець у галузі ЗМІ Франц Ронненберг. Вони повинні також надавати людям можливість висловлювати власну думку, виражати повноголосно їхні потреби, протести, їх радощі та турботи. Це відбувається тільки тоді, коли у розпорядженні аудиторії є спеціальний «форум думок» (наприклад, сторінка читацьких листів, «відкритий мікро-фон»), та тоді, коли про думки людей щодо їхніх проблем журналісти дізнаються за допомогою інтерв'ю, шляхом розслідувань та опитувань.

Функція соціалізації Під функцією соціалізації розуміється передача культурних здобутків, освітня функція ЗМІ. Оскільки до завдань преси належить передача зразків, цінностей та норм буття, котрі є гідними та можливими для людини, що загальноприйняті у суспільстві, то ЗМІ таким чином соціалізують людину. ЗМІ повинні виконувати це завдання, не тільки передаючи і-цію про те, що ста-лося, а так, щоб пояснити, зіставити, поглибити події року, тижня, висвітлити їх причини та показати важливі зв'язки між ними. Це означає, що вони аналізують події. Для цієї функції особливо підходять друковані засоби масової інформації, а також радіо та телебачення, котрі використовують такі технічні засоби, за допомогою яких можна глибше та ширше висвітлити потрібні теми.

Функція критики та контролю Є такі автори, котрі не визнають функцію ЗМІ критики та контролю. Тому що тільки народ, кажуть вони, нація, а не працівники ЗМІ, можуть і повинні критикувати тих, хто стоїть при владі. Але ж для цього є функція артикуляції. Ця думка діаметрально протилежна американським відносинам с-ва із ЗМІ, і навіть німецькі та швейцарські суди добре ставляться до функції критики та контролю. Згідно з цим, ЗМІ повинні виконувати функцію громадського контролю. Вони повинні наглядати за роботою усіх, хто має владу, через виробництво гласності з пере-дачею інформації. Через це ЗМІ не стають офіційною «четвер-тою владою», тому що державні гілки влади легітимізуються під час виборів, чого немає у випадку із ЗМІ. Але ж вони все-таки є владою, силою, і ця влада дає їм можливість стежити за діями урядовців у політиці та в економіці.

3. Специфічні риси та умови журналістської діяльності див. Питання 79

? творчий характер, інтелектуальна інтенсивність праці, її нерегульована тривалість за умов жорсткої регламентації редакційного і технологічного циклу підготовки та випуску видань і програм;

? суспільно впливове за наслідками значення роботи, висока соц. відповідальність за свою працю та її результати;

? виконання службових обов'язків і реалізація творчих пла-нів у стресових ситуаціях, постійність великого морально-психо-логічного навантаження і напруженості;

? систематичне перебування у відрядженнях та роз'їздах, включаючи відрядження до місць надзвичайних подій, професійна творча діяльність в екстремальних умовах, виконання спеціаль-них завдань з ризиком для здоров'я і життя;

? необхідність здійснювати власний творчий пошук нової, потрібної інформації та її джерел, наявність об'єктивних і суб'єк-тивних труднощів та перешкод у добуванні такої інформації;

? фактичні вияви морально-психологічного тиску, погроз та безпосередні загрозливі дії у зв'язку з виконанням професійного обов'язку.