70. Природні здібності, знання і майстерність журналіста

Тут треба і майстерно воло­діти пером, і знати відповідну галузь, і володіти основами психо­логії, філософії загальнолюдських вартостей, знати вітчизняну і загальну історію, вивчати ментальність народу тощо, соц. відповідальність і професійна майстерність — це основа основ журналістської діяльності, ці поняття нерозривні. Важливе місце також посідають питання журналістської май­стерності, яку слід розуміти ширше, ніж суто літературну ква­ліфікацію. Сюди слід віднести і професійну принциповість, і вміння прислухатися до співрозмовника, і вміння проникнути в суть явищ, і досконале володіння мовою, і різнобічні знання. Співробітник засобів масової інформації — це працівник на громадській ниві, який захищає і підтримує загальнолюдські інте­реси. Для цього йому необхідні ґрунтовні знання з усіх галузей життя, вміння швидко працювати і досконалий літературний стиль. Питання про журналістську майстерність в наші дні набуває особливого значення: культурний і теоретичний рівень читачів набагато зріс, вони не бажають миритися і не миряться з літе­ратурним примітивом, вони стали значно вимогливішими, більш широким стало коло їх духовних інтересів та запитів.

Складна й важка справа в творчості журналіста — назвати подію чи явище їх власним ім'ям, знайти в них серцевину, виявити справжній зміст і зуміти висловити цей зміст у слові. Точність мови — перший ступінь наукової думки. Звідси вимога суворого, критичного ставлення до слова. Ходульність, фразерство, дво­значність, туманність, неясність, поверховість, галасливість, са­мовпевненість — найлютіші вороги журналіста. Ясна, проста функціональна мова є кращим засобом взаєморозуміння між ав­тором і читачем.

Ще одна характерна ознака журналістики як виду творчості — її практична спрямованість на досягнення певних результатів як у сфері свідомості, так і практичних вчинків конкретної людини, групи людей, органів влади, громадських організацій тощо. Іншими словами йдеться про результативність преси

Літературна майстерність у журналістиці — це вміння оперативно інформувати, відгукуватись на актуальні питання, глибоко і компетентно проникати в суть суспільних подій і явищ, правдиво узагальнюючи їх з певних групових, державних, загальнолюдських інтересів, сміливо, аргументовано, цікаво і переконливо втілювати власні думки і думки співрозмовників у стислій і досконалій формі, домагаючись певних духовних і практичних результатів

У понятті “журналістська майстерність”, як доводить Володимир Здоровега, — нашаровуються різні ознаки професійних рис працівника ЗМІ від морально-громадських (мужність, сміливість), психологічних (оперативність, відчуття актуальності), освіченість (знання, компетенція) до суто літературних (уміння цікаво, стисло, образно викладати думку), а на телебаченні ще й певні зовнішні дані (голос, зовнішній вигляд).Провідні якості журналіста – це комунікабельність, інтелект, спостережливість, ерудиція, грамотність, наполегливість, оперативність, порядність, широкий кругозір, хороша пам’ять, допитливість, професійна етика та легке опанування новими навичками та знаннями. Важливим є професійний обов'язок журналіста, вироблене співтовариством журналістів уявлення про зобов'язання перед суспільством, які журналісти сумлінно беруть на себе, виходячи з місця та ролі своєї професії в житті. Зміст професійного обов'язку сучасного журналіста описано в «Міжнародних принципах журналістської етики», прийнятих на IV консультаційної зустрічі між- народних і регіональних журналістських організацій, що проходила в 1984 році в Парижі і в Празі. Цей документ говорить: «Найперше завдання журналіста – гарантувати людям отримання правдивої та достовірної інформації за допомогою чесного відображення об'єктивної реальності ». Саме в такій гарантії укладена серцевина загальної формули професійного обов'язку