Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорія журналістики. Відповіді на іспит.docx
Скачиваний:
152
Добавлен:
31.03.2019
Размер:
421.56 Кб
Скачать

30. Зміст поняття «журналістика».

(За підручником «Основи журналістики» Михайлина І.Л.)

Журналістика – це:

1) форма громадської та літературної діяльності по збиранню, обробці та поширенню інформації через канали масової комунікації, під якими розуміються передусім преса, радіомовлення, телебачення, інформаційні агентства, електронні канали зв'язку;

2) періодичні видання в цілому, а останнім часом і всі засоби масової інформації, включаючи ефірні та електронні;

3) наукова дисципліна, що вивчає різноманітні проблеми даного фаху; це значення виразно простежується в такому словосполученні, як "кафедра журналістики"; більш точними для вираження цього значення нам уявляються терміни "журналістикознавство" або "журналістикологія", які починають входити в ужиток нашої науки; але їхня конструктивна незграбність перешкоджає широкому використанню цих слів, а відтак автори воліють за краще лишатися в межах традиційного слововжитку;

4) професія журналіста; це значення простежується у висловах "займатися журналістикою", "навчатися журналістиці" .

Журналістика - це соціальний інститут, створений з метою забезпечення всебічного й об'єктивного інформування всіх суб'єктів суспільного життя про соціальну дійсність, що необхідне для оптимального функціонування всіх інших соціальних інститутів і с-ва в цілому як саморегулівної системи.

Соц. місія журналістики полягає у формуванні громадської думки та управлінні масовими емоціями. Функціонування журналістики забезпечується в сучасному світі через її інфраструктуру, яка складається з технічних, інформаційних, організаційно-управлінських та навчальних закладів та установ .

За Москаленком:

Журналістика – це синтез ряду термінів, зокрема ЗМІ, ЗМК, ЗМС (засоби масового спілкування – мас-медіа). Основою журналістики є масова інформація. ЗМІ являють собою складну, розгалужену, динамічну систему, в яку входять як виробництво, так і поширення, споживання духовних цінностей. Це основна сфера соціально-творчої практики. Журналістика як система преси, радіо і телебачення включає інфрастуктури – інформаційну, технічну, науково-навчальну та інші.

Журналістика – це вид громадської діяльності щодо періодичного поширення соц. інформації через канали ЗМК. Це інформування, виробництво й поширення інформації. Журналістика знаходиться на перехресті інформування й громадської діяльності. Спектр діяльності журналістики: від комерційної мови і реклами до художньо-публіцистичного й аналітичного мислення. Журналізм включає в себе текстові новини, аудіовізуальні новини, художньо-публіцистичне письмо.

Термін «журналістика» походить від фр. “Le journal” – щоденник, газета. Журналістика – це термін, що визначає різноманітну продукцію журналістської діяльності, сукупність професій в її рамках й відповідну наукову дисципліну вивчення і викладання. Сфери і галузі наукового знання про журналістику – теорія, історія, соціологія тощо.

За Ворошиловим:

Журналістика – окремий соціальний інститут, до якого входять редакції газет і журналів, книжкових видавництв, телерадіокомпаній, робота яких забезпечується інфраструктурою журналістики: технічною, інформаційною, організаційно-керівною + навчальними і науковими центрами.

Журналістика – це система видів діяльності, збір актуальної суспільної інформації та її поширення. Це сукупність професій, які потрібні для такої діяльності: від редактора до коректора, від телережисера до відео інженера тощо. Це система творів, створюваних журналістами. Це комплекс каналів передачі масової інформації – преса, радіо, телебачення, інтернет.

Центральною категорією журналістики є масова інформація. Особливості журналістики: орієнтованість на масову аудиторію, відсутність безпосереднього контакту з аудиторією через віддаленість, доступність, можливість одночасного отримання широким загалом безперервно, стабільно, існування зворотнього зв’язку.

Журналістика спрямована на масову аудиторію, має політико-виховні цілі, висвітлює все суспільне життя, поширюється одночасно та безперервно, стабільно, оперативно, має вплив на інші соціальні інститути.