66. Журналістика у системі економічних відносин с-ва

Редакція друкованого ЗМІ стає суб'єктом підприємницької діяяльності й набуває статусу основної організаційної ланки економіки - підприємства - тільки з моменту її державної реєстрації в цій якості.

У законодавстві, що регулює діяльність друкованих ЗМІ, відсутнє чітке визначення статусу редакції як самостійного господарчого суб'єкта, а тільки обумовлено, що вона може виступати в такій ролі.

На нашу думку, у визначенні статусу редакції, як господарчого суб'єкта вирішальну роль повинна відігравати така її особливість: будучи суб'єктом ринкових відносин, для якого отримання економічних вигод - головне завдання, вона, водночас, виконує важливу для розвитку с-ва соціальну, комунікативну функцію. Обидва завдання взаємозв'язані, для досягнення одного з них необхідна успішна діяльність із виконання іншого.

Для підприємств друкованих засобів масової інформації немає особливих вимог стосовно форми власності, тут характерна наявність будь-якої з них: приватної, колективної, комунальної, рідше державної.

У процесі їх діяльності редакція активно взаємодіє з постачальниками товарів і послуг, банками, ринком праці, розповсюджувачами, рекламодавцями. Ці відносини будуються на договірній основі, з дотриманням певних принципів і, в першу чергу, урахуванням економічних інтересів підприємства, прогнозуванням можливих наслідків.

 Результати діяльності підприємств друкованих ЗМІ матеріалізуються на інформаційному ринку - просторі, де інформація перетворюється на товар, що володіє споживчою вартістю. Інформаційному ринку властиві всі обов'язкові складові: закони попиту і пропонування, життєвий цикл товару, ціна.

У ході досягнення цілей, що стоять перед підприємствами друкованих ЗМІ необхідно вирішувати як виробничі, так й економічні завдання. До перших можна віднести виробництво й збут періодичної друкованої продукції, підвищення її якості, збільшення тиражу. До других - збільшення обігу, збереження ліквідності, вирішення проблем фінансування, підвищення рентабельності. При цьому їх діяльність у цілому визначається економічною ефективністю.

67. Політичні та соціальні причини щодо зародження та становлення української преси.

У всіх народів зародження журналістики залежало від історичних умов, а тому відбувалося в різний час. Основними факторами цього процесу є: розвиток капіталізму, внаслідок чого виникла потреба в достовірній економічній інформації; політичні події, які потрібно було знати людям не тільки у своїй державі, а й у сусідніх; винайдення друкарського верстату і книгодрукування (Гутенберг), без якого було б неможливим існування журналістики в такій формі, якою вона є зараз; потреба підвищити загальний рівень освіченості в умовах швидкоплинного розвитку людства.

В Україні була досить складна ситуація в період зародження журналістики, тому що народ перебував під владою різних країн. Східна частина українських земель належала до Російської імперії, а західна — до Речі Посполитої, згодом — до Австрії. Тому українським митцям довелося тривалий час докладати величезних зусиль, щоб під тиском поневолювачів видавати та поширювати і-цію й публіцистичні твори рідною мовою. З цих причин і через відсутність спільної столиці журналістика в Східній та Західній Україні виникла незалежно одна від одної. У Східній Україні на початку ХІХ ст. журналістика ще тільки зароджувалася у зв’язку з відкриттям Харківського університету 1805 р. Її становленню сприяли дві пресові традиції: німецька й російська. Особливо на розвиток харківської журналістики вплинула велика група німецьких учених.

І тут варто зазначити, що Німеччина мала давні й ґрунтовні традиції журналізму, до того ж преса (регіональна) там слугувала об’єднавчим чинником у близько 300 етнічних німецьких державах. Німецькі періодичні видання з’являлася й розвивались як приватні комерційні підприємства, котрі не слугували пропаганді уряду, на відміну від централізованих держав, де преса була урядовою й пристосованою до політичних завдань.

В Україні склалися свої передумови появи журналістики. Ще в дожурналістський період були закладені писемні та усні традиції публіцистичної творчості (давньоруські літописи, фольклор кобзарів, полемічна література, козацькі літописи, творчість мандрівних дяків, творчість Г. Сковороди. Таким чином, українська журналістика виникла на основі загальноєвропейських чинників та національних традицій.