9. Професійна якість журналіста

Інтелект, обізнаність, цікавість і компетентність

Ця група якостей дуже важлива для хорошого журналіста. Людина розумна, інтелектуально розвинений мислить нестандартно, ємно, образно, здатний робити миттєві точні судження.

У кризових ситуаціях, коли в суспільстві загострюється зіткнення економічних і політичних сил, особлива надія покладається на активність інтелектуальних можливостей, оскільки вони внутрішньо не обмежені. Інтелект включає в себе увагу - своєрідну налаштування людини на сприйняття пріоритетною інформації та виконання поставлених завдань.

Розвиваючи свій інтелект, журналіст просувається вгору по сходах професійної майстерності. Він повинен багато чого знати, а ще більше розуміти і завжди ДУМАТИ.

Цікавість журналіста засноване на прагненні знати буквально все, що можна, воно допомагає йому накопичувати і зберігати у своїй пам'яті те, що коли-небудь обов'язково стане в нагоді для чергового матеріалу.

Майже завжди журналісти прагнуть до досягнення максимальної компетенції в тій області, в якій вони працюють.

Літературні здібності. Мова і стиль автора, уміння викласти свою думку і розкрити позицію іншого, здатність точно і яскраво розповісти про подію, передати факт, оцінити та пояснити його - найважливіші складові професіоналізму. Досконале володіння словом для журналіста обов'язково.

Харизма, внутрішній світ. Хороший журналіст - завжди особистість. Глибока, нестандартна, цікава оточуючим, харизматичність (здатність особистості привертати до себе увагу аудиторії, викликати в неї інтерес). Для тих, хто працює на телебаченні і кого глядач бачить регулярно - це обов'язкова умова.

На радіо складається специфічна ситуація, коли аудиторія відтворює (або створює заново) образ ведучого тільки по голосу.

10. Свобода преси у контексті історичного розвитку журналістики

В історії людської цивілізації можна побачити кілька інформаційних революцій. Перша така революція була пов'язана з винаходом писемності і можливістю фіксації інформації, друга з винаходом у XV ст. Іоганном Гутенбергом друкарства. Винахід електрики в кінці XIX ст., Що дозволило оперативно накопичувати і передавати і-цію, ознаменувало прихід третього інформаційної революції. Четверта революція, що відбулася в 70-і рр.. ХХ ст., Пов'язана зі створенням комп'ютерів і комп'ютерної мережі. Результатом інформаційного вибуху в кінці ХХ ст. буде народження в XXI ст. нового типу с-ва - інформаційного. Поняття «інформаційне суспільство» з'явилося в другій половині 1960-х рр.., Сам термін «інформаційне суспільство» став надбанням наукової громадськості в 1970-і рр.., Коли в Японії був розроблений план створення інформаційного с-ва. Під інформаційним розуміється суспільство, породжене розвитком і конвергенцією інформаційних і комунікаційних технологій, суспільство, в якому «головною умовою благополуччя кожної людини і кожної держави стає знання, отримане завдяки безперешкодного доступу до інформації та вмінню працювати з нею, в якому обмін інформацією не буде мати ні часових, ні просторових, ні політичних кордонів »[Вершинін М.С. Політична комунікація в інформаційному суспільстві.

Нині інформаційні потоки вже безперешкодно долають державні кордони, вільно циркулюють в інформаційному просторі, значно розширився за рахунок еволюції обчислювальної та інформаційної техніки. «Прискоренню руйнування залишків протекціоністських бар'єрів служать мільйони кілометрів волокнисто-оптичних кабелів, що зв'язують між собою комп'ютери, факсимільні апарати, телефони і локальні мережі по всьому світу. Ця швидко розвивається глобальна телекомунікаційна система є основою процвітання глобального ринку.

У сьогоднішньому суспільстві з його складною структурою зростає не тільки потреба окремого індивіда або соціального інституту в інформації, в інформуванні, змінилися і самі можливості збору, обробки, зберігання та передачі інформації, а також доступу до неї. Можна говорити про збільшення впливає характеру інформації на розвиток різних сфер людської діяльності. У наявності і нові форми комунікаційного обміну між соціальними суб'єктами: розвиток нових інформаційних технологій, мультимедійних засобів. Таким чином, сучасне суспільство можна визначити як суспільство, де відбувається постійне множення, прискорення, ущільнення і глобалізація інформаційних обмінів. Все це призводить до висновку про те, що ми зараз відкриваємо ще одну сторінку в історії публічних комунікацій, як раз припускають активний процес інформаційного обміну.