
- •1.Тенденції розвитку вітчизняної журналістики
- •2.Функція артикуляції, соціалізації…
- •3. Специфічні риси та умови журналістської діяльності див. Питання 79
- •4. Суспільство і соц. Інформація
- •5. Журналістика думки, власного погляду. Нова журналістика
- •6.Критерії ефективності
- •7. Організація діяльності друкованих змі стаття 6 зу «Про друковані змі»
- •8. Радіожурналістика у системі змі зу «Про телебачення і радіомовлення» дод. До питання 77
- •9. Професійна якість журналіста
- •10. Свобода преси у контексті історичного розвитку журналістики
- •11. Деклараційна, педагогічна і адвокатська журналістика.
- •12. Поняття інформації.
- •13. Сучасні тенденції розвитку вітчизняної преси.
- •14. Права та обов'язки журналістів відповідно до Закону України “ Про пресу ”.
- •15. Закон України "Про і-цію".
- •16. Результативність журналістської діяльності.
- •17. Форма власності у сфері журналістської діяльності.
- •18. Журналістика як система засобів масової інформації.
- •19. Структура інформаційної діяльності. Види передачі інформації в журналістиці.
- •20. Гуманізм як принцип журналістської діяльності.
- •21. Виникнення і становлення української журналістики.
- •22. Основні положення Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) України».
- •23. Економічні аспекти права на комунікацію.
- •24. Джерела формування української журналістики.
- •25. Cоціальна відповідальність і професійна компетентність журналіста.
- •26. Галузі, види, джерела інформації та режим доступу до неї.
- •27. Тенденції сучасних змі (монополізація, інтернаціоналізація, уніфікація, комерціалізація).
- •28. Дієвість і ефективність як різні типи результативності діяльності журналістики. Див. Питання 75
- •29. Етичні принципи засобів масової інформації.
- •30. Зміст поняття «журналістика».
- •31. Європейська конвенція з прав людини (1950).
- •32. Етика як система моральних і творчих принципів журналістської діяльності.
- •33. Функції кореляції та реклами.
- •34. Специфічні особливості різних змі.
- •35. Роль тексту у підвищенні ефективності змі
- •36. Взаємодія політики, преси та влади на сучасному етапі див. Питання 80
- •37. Форми власності в сфері журналістської діяльності
- •38. Журналістика в системі сучасних інститутів
- •39. Поняття інформації як складової частини суспільних обов’язків і взаємодій
- •40. Преса і проблеми національного відродження
- •41. Закон “Про друковані засоби масової інформації (пресу) України”
- •42. Свобода слова і влада в Україні
- •43. Принципи журналістики.
- •44. Закон України «Про і-цію».
- •45. Журналістика в системі соціальних інститутів
- •46. Проблеми розуміння та реалізації свободи преси та журналістської діяльності.
- •47. Початок інформаційних обмінів у людському суспільстві. Усні і писемні форми інформації.
- •48. Журналістика і соціальні інститути с-ва.
- •49. Право громадян на і-цію - найістотніша ознака демократії.
- •50. Пражурналістські явища. Умови і чинники їх появи та зникнення.
- •51. Соціальні фактори, що впливають на розвиток змі.
- •52. Сучасні теорії свободи преси та журналістської діяльності.
- •53. Юридичні аспекти права на комунікацію.
- •54. Законодавча база преси.
- •55. Засоби масової інформації: демократія та захист прав людини
- •56. Система принципів сучасної журналістики.
- •57. Історичні закономірності виникнення і розвитку журналістики.
- •58. Журналістика інтерпретації та точна журналістика
- •59. Міжнародні кодекси професійної етики журналістів.
- •60. Правові основи функціонування журналістики.
- •61. Дієвість журналістики і шляхи її підвищення.
- •62. Функції обслуговування і розважання.
- •63. Визначення поняття “Засоби масової інформації”.
- •64. Сутність гуманістичної позиції журналістики.
- •65. Основні положення Закону України «Про доступ до публічної інформації»
- •66. Журналістика у системі економічних відносин с-ва
- •67. Політичні та соціальні причини щодо зародження та становлення української преси.
- •68. Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності.
- •69. Пошукова журналістика і журналістика розслідування.
- •70. Природні здібності, знання і майстерність журналіста
- •71. Проблеми мас-медіа.
- •72. Поняття дієвості і ефективності журналістської діяльності.
- •73. Основні норми професійної етики журналіста.
- •74. Актуалізація на сучасному етапі розвитку с-ва, принципів гуманізму, народності, правдивості журналістики.
- •75. Дієвість як результат безпосереднього організаційного впливу на різні соціальні інститути і посадових осіб
- •76. Характеристика основних видів інформаційної діяльності
- •77. Нові аспекти змісту і форми радіомовлення
- •78. Конкуренція в межах сучасної системи змі
- •79. Своєрідність літературної праці в журналістиці
- •80. Вплив економічної і політичної свободи на пресу
- •81. Телебачення в системі засобів масової інформації
- •82. Розважальна і спеціальна журналістика
- •2. Функція "сторожового собаки" (соц. Критики).
- •3. Ідеологічна функція журналістики.
- •4. Культурна (культуротвірна) функція журналістики.
- •5. Рекламна функція журналістики.
- •83. Журналістика сучасного періоду.
- •84. Основні види інформаційної діяльності.
- •85. Журналістика як галузь творчої діяльності.
- •86. Поняття “свободи преси” і “четверта влада” як відображення спеціального становища журналістики у суспільстві (сучасні світові концепції).
- •87. Функції журналістики.
- •88. Характеристика критеріїв цінності інформації.
- •89. Закон України «Про телебачення і радіомовлення»
- •90. Права та свободи журналістів в контексті Конституції України
52. Сучасні теорії свободи преси та журналістської діяльності.
Головним змістом ідейно-теоретичних концепцій журналістки є свобода слова. Свобода слова (свобода преси) – це ступінь контролю держави / влади над змістом та розповсюдженням масової інформації; ступінь відповідальності журналістів (письменників, публіцистів) перед державою / владою та суспільством за розповсюджувану і-цію Перша ідейно теоретична концепція журналістики – повна свобода преси – була сформована видатним публіцистом Джоном Мільтоном у XVII столітті.
4 концепції свободи преси:
- Американська: ЗМІ ні від кого не залежать, згідно 1-й поправці, ні Уряд, ні Конгрес не мають права впливати на ЗМІ.
- Англійська концепція: близька до американської, але в The Bill of Rights кажуть, що Парламент має право впливати на ЗМІ, і ЗМІ повинні підкорятися рішенням Парламенту. Крім того, Парламент призначає комісії, які контролюють діяльність ЗМІ.
- Французька концепція: ЗМІ підкоряються Конституції (прийнята в 1881); і Уряд, і Парламент мають право впливати на ЗМІ.
- Німецька концепція: ЗМІ підкоряються федеральним законам.
авторитарна теорія;
лібертаріанська теорія;
теорія соц. відповідальності преси;
радянська комуністична теорія.
Авторитарна система журналістики сформувалася у XVI-XVII ст. В її основі лежить філософія про абсолютну владу монарха. Головна мета авторитарної системи журналістики – підтримувати й проводити політику державної влади. Контроль за діяльністю преси в цій системі здійснюється через урядові патенти й ліцензії, що дозволяють пресову діяльність, а також завдяки цензурі. В пресі цієї системи заборонена критика політичного управління й провідних державних діячів. Авторитарна система журналістики використовує пресу у якості інструменту впровадження державної політики.
Лібертаріанська система журналістики оформилася у Великій Британії та США. Основною метою преси цієї системи є інформування, розважання, однак найсуттєвіше – відкривати правду та контролювати дії урду. Зосереджена преса головним чином у руках приватних осіб. Основна відмінність лібертаріанської системи журналістики від інших полягає в тому, що преса тут є інструментом контролю над урядом.
В філософії діяльності медіа лібертаріанської системи журналістики ми можемо спостерігати одне протиріччя, яке виражається в протиставленні таких постулатів:
По-перше, свобода суджень та думок має підпорядковуватися певним обмеженням, оскільки може призвести до порушень прав особистості.
По-друге, будь які обмеження несумісні з лібертаріанською концепцією свободи особистості в її самовираженні.
Реалізація цього протиріччя позначається практичним застосуванням кількох обмежень, які склалися історично:
Захист честі та гідності всіх членів с-ва шляхом заборони дифамації. Публічні особистості (політики, державні та громадські діячі) захищаються законом як особистості, однак, як посадові особи – повністю відкриті публічній критиці.
Заборона на розповсюдження компрометуючих матеріалів, що стосуються захисту моралі.
Право держави на захист та відповідь на матеріали, які дискредитують або підривають довіру до неї. Так, наприклад, у британському загальному праві передбачалася відповідальність за засудження дій уряду.
Журналістика соц. відповідальності. Ця концепція зароджується у США в середині ХХ століття. Діяльність мас-медіа в цьому випадку контролюється думкою громадськості, діями споживачів та професійною етикою журналістів. Пресі заборонено надмірно втручатися в приватне життя та життєво важливі суспільні інтереси. Засоби масової інформації беруть на себе обов’язки по соц. відповідальності, це є обов’язковою умовою функціонування медіа в системі журналістики соц. відповідальності.
Соціалістична система журналістики. склалася в Радянському Союзі на початку ХХ століття, виникає система соц. журналістики на ґрунті марксистсько-ленінської ідеології – ідеї „диктатури пролетаріату”. Провідна мета преси цієї системи – бути пропагандистсько-агітаційним та організаційним провідником партійної ідеології.