4. Суспільство і соц. Інформація

Що ж стосується в цілому виникнення і розвитку журналістики, то слід зазначити, що вона являє собою єдність відповідних компонентів, які виникли у різні історичні періоди (спочатку — преса, потім — радіо, кіно і, нарешті, — телебачення) і які, будучи організаційно відособленими, в той же час зв'язані між собою специфічним чином:

• по-перше, всезростаючим ступенем спільності об'єкта — аудиторії, на яку спрямований її вплив;

• по-друге, єдиними суспільними функціями.

Саме ці характеристики є вирішальними у визначенні взаємовідносин с-ва і соц. інформації. Щодо цих взаємовідносин у цілому, то їх висвітлення слід у конспективному плані визначити за такими напрямами:

• інформаційне забезпечення життєдіяльності с-ва;

• масова інформація у структурі соц. інформації;

• семантичний і прагматичний аспекти масово-інформаційної діяльності;

• соц. інформація і реалії життя с-ва.

На межі тисячоліть проблеми інформації в науці, а також в багатьох інших сферах соціального життя стали не менш популярними, ніж проблеми біології, кібернетики, генетики, генної інженерії. Говорять про так званий інформаційний бум.

Задовго до виникнення теорії інформації було відомо, що суспільне життя на всіх рівнях соц. організації наповнене різноманітними відомостями, судженнями — різного роду інформацією, яку люди дістають у дитячому садку й університеті, з книг і газет, яку вони виробляють, створюючи наукові праці і кінематографічні стрічки, якою вони, зрештою, обмінюються у безпосередньому спілкуванні одне з одним.

Людина оцінює, насамперед, зміст усього того, що відбувається в оточуючій її дійсності. Змістова інформація складає ос-нову спілкування між людьми: обмін ідеями, досвідом, емоція-ми, результатами інтелектуальної діяльності.

Отже, ми переходимо безпосередньо до поняття «соц. інформація». Жодна людина не може набути необхідних їй знань про світ, спираючись лише на особистий досвід. Для всебічної орієнтації індивіду, колективу чи с-ву в ці-лому служать відомості, накопичені людством за його довгу історію, і ті відомості, що безперервно поповнюються сьогодні. Інформація, що виникає у процесі пізнання світу людьми, є соціальною.

Оскільки людина завжди має на собі «відбиток» суспільних умов життя, то і соц. інформація відображає стосунки та уявлення, що побутують у суспільстві, його протиріччя і проблеми. Саме слово «соціальний» буквально означає «суспільний». Люди, групи, класи посідають різне місце у матеріальному виробництві і суспільній структурі в цілому. Звідси і суттєві відмінності щодо інформації, які виникають між уявленнями тих чи інших соціальних прошарків.

Отже, соц. інформація виникає у процесі людської діяльності, відображає факти з точки зору їх суспільного значення і служить для спілкування між людьми і досягнення ними своїх цілей, обумовлених їх соціальним становищем.

Соц. інформація – явище складне, що розподіляється на види за різними принципами розподілу.

1. Першим принципом розподілу соц. інформації є її соціальне призначення. З цього погляду інформація поділяється на масову і спеціальну. Масова інформація – соц., адресована всім членам с-ва. Інформація цього роду доступна будь-якій людині, тому вона називається масовою. Спеціальна інформація призначена окремим соціальним групам, зокрема, спеціалістам

2. Другий принцип розподілу заснований на засобі відбиття інформації людською свідомістю. Коли людина сприймає і-цію різного роду аналізаторами, вона розкодовує (відбиває) її головним мозком. Відповідно до цього інформація поділяється на логічну та естетичну.

Логічна інформація – результат пізнання й логічного осмислення законів природи, с-ва й мислення.

Естетична інформація – результат образно-асоціативного, переважно художньо-естетичного відбиття дійсності.

3. Третій принцип поділу базується на фізіологічних особливостях сприйняття інформації. Розрізняють такі види інформації:

o візуальна

o аудіальна

o запахова

o тактильна

o смакова

Соц. інформація є найбільш складним видом інформації; це найвища форма упорядкованого відображення дійсності, властивого тільки людині як суспільній істоті, наділеній свідомістю і мовою. З одного боку, інформація та інформаційні процеси підпорядковуються розвитку с-ва й окремих соціальних груп та особистостей; з іншого – в сучасному суспільстві в умовах інформаційного вибуху і широкого упровадження ЗМІ в суспільне життя дедалі зростає вплив інформації на розвиток різних сфер людської діяльності. Виокремлюючись у самостійну підсистему з всього інформаційного процесу, інформація, трансльована через ЗМІ, не тільки виконує функцію формування душі людини, а поступово стає самостійною суспільною силою, потужною зброєю в боротьбі за громадянське суспільство.

особливості соціально-культурної інформації:- Актуальність, злободенність, своєчасність;

- Можливість використання найрізноманітніших засобів впливу; таких, як - живе слово, друковані, наочні, художні, електронні, синтетичні засоби;

- Можливість і потреба виносити на громадську думку проблеми приватного (локального) і загального (глобального) значення.