19. Структура інформаційної діяльності. Види передачі інформації в журналістиці.

Інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

Основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення та зберігання інформації. До видів можна віднести письмовий, усний, аудіо, аудіо-візуальний.

За Блюмом (правила передачі інф.):

• Точна журналістика Працюючи за принципами точної (суспільствознавчої) журналістики, працівник мас-медіа виконує роль дослідника. Журналіст аналізує громадську думку, створює емпіричні бази даних з науково підтверджених фактів, аналізуючи тим самим стан с-ва.

• Деклараційна журналістика Базується на нейтральній, неупередженій подачі фактологічного матеріалу – тобто є журналістикою повідомлення. Однак негативом цього способу передачі інформації може виявитись надмірна сторонність передавача інформації.

• Журналістика думки та власного погляду на проблему. Є повною протилежністю деклараційній журналістиці, оскільки тут журналіст вже не сторонній спостерігач, а активний коментатор подій. Цей спосіб подачі інформації може передбачати прихильність журналіста визначеній ідеології.

• Педагогічна журналістика Діяльність журналіста зосереджена на вихованні естетичних смаків аудиторії та її духовній та інтелектуальній просвіті.

• Адвокатська журналістика Ця журналістика покликана захищати та формувати толерантність у суспільстві. Журналіст виступає захисником громадянських прав та свобод.

• Журналістика розваг Або рекреативна журналістика. Покликана розважати та розслабляти аудиторію. Матеріали подаються у особливому емоційному та тематичному ключі. Але існує небезпека втручання журналіста у приватне життя своїх героїв, що переслідується законом та не схвалюється Кодексом професійної журналістської етики.

• Журналістика інтерпретації Це журналістика аналізу та коментування. Позиція та особистість журналіста в даному випадку дуже важлива, оскільки для аудиторії, яка потребує коментарів, аргументи журналіста можуть стати єдино вірними. Найнебезпечнішим тут є навмисне викривлення інформації та спроби маніпуляції суспільною свідомістю.

• Пошукова журналістика Передбачає майже детективну роботу журналіста по пошуку всієї інформації, яка знадобиться для складання повного уявлення аудиторії з певних подій.

• Журналістика розслідування Найвища форма пошукової журналістики. Насамперед передбачає реалізацію функції суспільної критики та контролю. Журналіст тут виступає захисником і провідником громадських інтересів.

• “Нова” журналістика Тут, зокрема, йдеться про літературну журналістику, яка шукає шляхи відходу від ортодоксальних форм передачі інформації і передбачає певне стилістичне новаторство.

20. Гуманізм як принцип журналістської діяльності.

Гуманізм – це розуміння людини як найвищої цінності. Гуманізму притаманний прогресивний напрямок громадської думки, яка характеризується захистом гідності особи, її свободи та всебічного розвитку, захисту людяності суспільних відносин.

Москаленко у своїй книжці «Теорія журналістики» позначає гуманізм як основоположний принцип журналістської діяльності. Якщо ми не хочемо повернутися до тоталітарного с-ва, то повинні орієнтуватися на християнсько-гуманістичні моральні ідеї, а преса, радіо і телебачення — зробити свій внесок у формування нової гуманістичної цивілізації.

Істинний журналіст виступає за загальні цінності гуманізму, перш за все за мир, демократію, соціальний прогрес, права людини і національне визволення. Він з повагою ставиться до відмінних рис, цінностей і гідності кожної національної культури, а також до права народів вільно вибирати і розвивати свою політичну, соціальну, економічну та культурну системи. Таким чином, журналіст бере активну участь в соціальних перетвореннях, спрямованих на розширення демократії. За допомогою діалогу журналіст сприяє створенню в міжнародних відносинах клімату довіри, що сприяє миру та справедливості, розрядці міжнародної напруженості, роззброєння і національному розвитку. Професійна етика зобов'язує журналіста бути в курсі відповідних міжнародних угод, декларацій та резолюцій.