16. Результативність журналістської діяльності.

Результативність журналістської діяльності залежить від багатьох чинників. Насамперед необхідно з'ясувати такі визначальні поняття, як функції і принципи преси. Вони є основою діяльності ЗМІ, підвищення їх ефективності і дієвості, високопрофесійного вирішення журналістами поставлених перед ними цілей і завдань.

У сучасному суспільстві все більше визначається тенденція до виділення і констатування преси як особливої структури зі своїми соціальними функціями, що ґрунтуються на принципово позакласовій, суспільній природі соц. інформації.

Ядром поняття «професіоналізм» у журналістиці є загально-соц. функція засобів масової інформації: інформаційне обслуговування с-ва в цілому, задоволення інформаційних потреб усього суспільного організму, а не його окремих частин. Це, по-перше.

А, по-друге, журналістика з точки зору загальногромадських інтересів покликана виконувати життєво важливу для с-ва політичну функцію: сприяти громадянській злагоді, підтримувати соціальну рівновагу, протистояти руйнівним силам.

Це загальні положення, що випливають з нових реалій життя.

Дієвість + ефективність

Термін «дієвість» почав використовуватись в журналістиці значно раніше, ніж термін «ефективність». Під дієвістю преси слід мати на увазі оперативну, безпосередню реакцію соціальних інститутів і посадових осіб на її виступи (Москаленко).

Дієвість як особлива форма результативності, що вимірюється конкретною участю ЗМІ в розв'язанні соціально-економічних, господарчих, культурних тощо завдань і сукупністю прийнятих органами влади заходів за матеріалами виступів журналістів.

Ефективність - міра задоволення потреб аудиторії в масовій інформації. Чинники впливовості журналістських матеріалів

«результати впливу на людину і суспільство, результати, які можна виміряти на рівні свідомості і практики, а також оцінити з точки зору суспільного процесу» - Москаленко.

Ефективність впливу преси, радіо і телебачення залежить від багатьох обставин : змісту, мети, яка поставлена, підготовленості кадрів, вибору засобів, форм і методів впливу, особливостей аудиторії і рівня, на якому здійснюється масово інформаційна діяльність, впливу зовнішніх умов, середовища як на ЗМІ, так і на аудиторію. (Москаленко)

17. Форма власності у сфері журналістської діяльності.

сейм ез 37 питання

18. Журналістика як система засобів масової інформації.

Визначення з ЗУ про І: Масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. ЗМІ - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.

Система органів масової інформації - це єдність компонентів, які виникли в різні історичні періоди (преса, телеграфні комунікації, фотографія, кіно, радіо, телебачення, аудіовізуальні та комп'ютерні технології – це все складові системи ЗМІ).

Сучасна журналістика як система - це сукупність усіх наявних у даний історичний момент органів масової інформації, функціонування яких спричинене суспільними потребами в інформації й попитом аудиторії. Органи масової інформації взаємодіють між собою і в цілому як єдиний соціальний інститут пов'язані з конкретно-історичним станом с-ва, що створило дану систему журналістики.

Основне призначення системи журналістики - безперервне відображення суспільного життя в усіх його розмаїтих взаємозв'язках, суперечностях і конфліктах. А відтак журналістика входить як елемент (складова частина) до системи вищого рівня, а саме: до системи соціальних інститутів, за допомогою яких здійснюється суспільне самоуправління, а саме суспільство існує як саморегулююча єдність.

Сучасна наука розуміє журналістику як систему, виокремлюючи в ній різноманітні типи друкованих та електронних видань, інформаційної продукції радіомовлення й телебачення. Органи масової інформації класифікуються за різноманітними ознаками. Головні засади їх типології такі:

1. За регіоном поширення виокремлюються центральні, регіональні, обласні, міські, районні, відомчі (промислових чи сільськогосподарських підприємств, навчальних закладів і т. п.) органи масової інформації;

2. За тематичною чи галузевою спеціалізацією розрізняють загальні інформаційні (якісні, універсальні) та фахові видання, а також - ділові (економічні), юридичні, спортивні, рекламні, автомобільні, комп'ютерні, городньо-садівничі, розважальні, еротичні, сенсаційні, партійні, профспілково-галузеві органи масової інформації;

3. За періодичністю: щоденні, щотижневі, щомісячні, квартальні, щорічники;

4. За типом аудиторії: загальні, жіночі, чоловічі, молодіжні, дитячі, студентські і т. п.

5. Проте, безперечно, головною засадою типології журналістики є її розрізнення за видом комунікативного каналу поширення інформації. Журналістика (з огляду на цю, п'яту, засаду) складається з чотирьох головних великих підсистем:

1) друкованих органів масової інформації;

2) радіомовної журналістики;

3) телевізійної журналістики;

4) електронних органів масової інформації.

5) інфраструктура