- •1. Необхідність та сутність грошей.
- •2. Функції грошей
- •3. Історичний розвиток форм вартості та грошей.
- •4. Форми грошей та їх еволюція.
- •5. Основні теорії грошей.
- •6. Роль грошей в системі суспільного відтворення.
- •7. Суть та структура грошового ринку.
- •8. Попит на гроші та механізм його реалізації.
- •9. Пропозиція грошей та механізм її формування.
- •10. Сутність та структура грошового обороту.
- •11. Готівковий грошовий оборот.
- •12. Безготівковий грошовий оборот.
- •13.Суть, види та структура грошових потоків.
- •14. Швидкість обігу грошей та фактори що їх визначають
- •15.Закони грошового обігу
- •16 Грошова маса та грошова база
- •17.Грошова емісія. Її види
- •18Грошовий мультиплікатор
- •19Суть та принципи організації грошових систем
- •20. Основні елементи грошової системи та їх характеристика
- •21. Основні типи грошових систем й еволюція їх розвитку
- •22. Становлення та розвиток грошової системи України
- •23.Обєктивна обумовленість, суть і соціально-економічні наслідки інфляції
- •24. Види інфляцій
- •25. Суть, класифікація та основні моделі грошових реформ
- •26. Суть та види цінних паперів
- •27. Курс цінних паперів, фактори що на нього впливають
- •28. Суть і структура ринку цінних паперів
- •29. Учасники ринку цінних паперів
- •30. Фондова біржа та її роль у ринковій економіці
- •31. Функції, принципи організації та управління фондовою біржею.
- •32. Операції на фондовій біржі та їх класифікація.
- •34. Теорія кредиту
- •35. Принципи та методи кредитування
- •36. Забезпечення кредиту
- •37. Кредитний договір
- •38. Основні параметри функціонування комерційного кредиту.
- •33. Сутність, функції та межі кредиту.
- •39. Споживчий кредит
- •40. Державний кредит.
- •41. Основні форми функціонування міжнародного кредиту.
- •42. Банківський кредит і механізм банківського кредитування.
- •43. Сутність та види позичково процента.
- •44. Рівень позичкового проценту та основні фактори, що на нього впливають.
- •45. Державне регулювання позичкового проценту.
- •46. Суть, принципи побудови та основні етапи розвитку кредитної системи.
- •47. Структура кредитної системи.
- •48. Особливості розвитку кредитної системи в Україні.
- •49. Структура банківської системи.
- •50. Центральні банки, їх призначення та функції.
- •51. Історичні аспекти організації центральних банків.
- •52. Суть та основні типи грошово-кредитної політики центральних банків.
- •53. Методи та інструменти грошово-кредитної політики центрального банку.
- •54. Нбу, його завдання, функції та основні напрямки діяльності.
- •55. Суть і функції комерційних банків.
- •56. Особливості організаційної структури комерційного банку.
- •57. Класифікація комерційних банків.
- •59. Сутність та види банківських операцій.
- •60. Пасивні операції комерційних банків.
- •61. Банківські ресурси: структура та особливості формування.
- •62.Активні операції комерційних банків.
- •63. Кредитні та інвестиційні операції комерційних банків.
- •64.Комісійно-посередницькі банківські операції.
- •65. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів.
- •66. Основи організації безготівкових розрахунків.
- •67. Класифікація безготівкових розрахунків.
- •68. Розрахунки платіжними дорученнями та платіжними вимогами дорученнями.
- •69. Розрахунки чеками.
- •70. Розрахунки акредитивами.
- •71. Розрахунки векселями.
- •72. Форми безготівкових міжнародних розрахунків.
- •73. Лізинг, його види.
- •74. Факторингові операції.
- •75. Сутність та функції спеціалізованих кредитно-фінансових установ.
- •76. Суть, форми організації та основні операції страхових компаній.
- •77. Особливості функціонування пенсійних фондів.
- •78. Особливості діяльності інвестиційних компаній.
- •79. Основні напрямки діяльності кредитних спілок та ломбардів.
- •80. Міжбанківські об’єднання. Їх роль і значення у функціонуванні кредитних систем.
- •81. Сутність та основні елементи національної валютної системи.
- •82. Етапи розвитку світової валютної системи.
- •83. Конвертованість валюти, її види.
- •84. Валютний курс, його функції та основні модифікації.
- •85. Сутність та структура валютного ринку.
- •86. Валюти і операції та їх види.
- •87. Валютні ризики та методи валютного страхування.
- •88. Баланси міжнародних розрахунків та їх основні види.
- •89. Суть та структура платіжного балансу.
- •90. Міжнародні банківські установи, їх функції та завдання.
72. Форми безготівкових міжнародних розрахунків.
Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Отже, під безготівковими розрахунками в будь-якому випадку розуміється певний процес, а не документ.
Чек - письмове розпорядження платника своєму банку сплатити зі свого рахунка пред'явнику чека відповідну грошову суму.
Акредитив, який використовується у розрахунках за зовнішньоторговельни¬ми угодами, незалежно від того, який він ("документарний акредитив", "акреди¬тив", "акредитивний лист" тощо) – це одностороннє умовне грошове зо¬бов'язання банкуемітента, видане ним за дорученням клієнтанаказодавця ак¬редитива (імпортера) на користь його.
Акредитиви, які виконуються шляхом негоціації.
За такої форми виконання акредити¬ва (використовується у США, Китаї та англомовних країнах) банкемітент зо¬бов'язується платити експортеру за пред'явленням або шляхом акцепту, але передбачається також можливість не¬гоціації. Як правило, банкемітент відправляє листа безпосередньо на адре¬су бенефіціара, де передбачається:
• термін дії для негоціації у країні бе¬нефіціара;
• уточнення про добропорядність ("bona fide"), за яким банкемітент зо¬бов'язується платити пред'явнику акре дитива з доданими до нього оформлени¬ми належним чином документами.
На практиці банкемітент для пере¬дачі акредитива бенефіціару досить ча¬сто використовує послуги банкукорес¬пондента, якому відводиться допоміжна роль при пересиланні акредитива та засвідченні підписів, зазначених в акре¬дитиві, і який не отримує повноважен¬ня на здійснення платежів. При вико¬нанні акредитива бенефіціару не обов'яз¬ково звертатися до банку, який передав цей акредитив, за винятком випадку, ко¬ли банкемітент обмежив негоціацію визначеним банком (за акредитивом "restricted").
Креди́тна ка́ртка — іменний платіжно-розрахунковий документ, який видають банки або торговельні фірми своїм клієнтам для оплати необхідних для них товарів і послуг, придбаних у кредит. На відміну від дебетової картки кредитна картка може бути не пов'язана з реальним банківським рахунком. В залежності від кредитної здатності (ліміту), якій (якому) відповідає даний платіжний засіб, розрізняють: звичайні, «золоті» і «платинові» кредитні картки.
73. Лізинг, його види.
Лізинг — користування юридичною (фізичною) особою не приналежними йому коштами праці замість придбання їх у свою власність; одна з форм кредитування товарів тривалого користування.
Практично він означає, що для одержання прибутку необов'язково мати у власності машини, устаткування й інше майно, досить мати право на їхнє користування і витягати доходи.
Основні його відмінності від оренди:
- при його дії беруть участь три особи;
- здача в лізинг. майна здійснюється спеціальною лізинговою компанією, а не лізингодавець;
- взаємини сторін будуються на умовах договору закупівлі-продажу;
- у спеціальному пункті якого обмовляється, що технічне обслуговування і капітальний ремонт машин і устаткування здійснює клієнт (лізингоотримувач) за рахунок власних коштів;
- у договорі передбачається також опціон (вибір) лізингоотримувача на покупку орендованих їм коштів.
Відомі кілька форм лізингу:
- оперативний (короткостроковий);
- фінансовий (довгостроковий);
- нерухомості;
- міжнародний;
Лізинг класифікується по ряду інших ознак, наприклад по характері відносин власності (груповий, приватний і т.п.), по ринку, на якому здійснюються лізингові операції (прямої і непрямий, транзитний, експортний і ін.).
Лізинг міжнародний — договір лізингу (лізинговий контракт) між сторонами, що знаходяться в різних чи країнах якщо вони знаходяться в одній країні, але використовують матеріальні цінності іншої країни. Одна з форм кредитування експорту товарів тривалого користування. Орендна форма експорту (імпорту) машин і устаткування, транспортних і інших коштів. Створює економічні вигоди для обох сторін: ліцензодавець (лізингоотримувач, орендар) одержує можливість використовувати дорогі кошти без значних початкових капіталовкладень, а також оплати оренди в міру одержання прибутку від їхньої експлуатації; ліцензодавець (орендодавець) розширює збут при відносному зниженні ризику втрат, зв'язаних з неплатоспроможністю замовника. Лізинг може отримати розвиток у сфері, що знаходиться на стику науково-технічної, інвестиційної діяльності.
Лізинг нерухомості — лізинг, для якого характерна здача в оренду цілих об'єктів (будинків, магазинів і т.п.), як правило, на тривалий термін (15—20 років), після закінчення якого вони можуть бути передані чи продані лізингоотримувачу (орендарю).
Лізинг оперативний — термінова орендна угода (поточна оренда), при якому право власності, винагорода і ризик залишаються за орендодавцем. Умови угоди складаються таким чином, щоб задовольнити індивідуальні потреби орендаря — вони можуть включати обслуговування, страхування, інші послуги, у т.ч. заміну устаткування. При такому лізингу термін угоди звичайно коротше періоду повної амортизації і не передбачається викуп майна. По закінченні терміну воно повертається лизингодавцю, що потім може повторно здати його в лізинг іншому клієнту або продати. Поточна оренда зручна при використанні високотехнологічного парку машин, коли орендар знімає із себе витрати по реалізації амортизованої його частини.
Лізинг фінансовий — тип оренди, при якій майно закуповується лізингової компанією-орендодавцем від імені і з доручення орендаря, якому потім передаються права і відповідальність (крім права власності).
При цій формі лізингу представлення майна в користування здійснюється на термін повної чи амортизації близької до нього з наступним викупом, практичні аспекти володіння (ремонт, обслуговування, страхування і т.д.) знаходяться в компетенції орендаря. Витрати по лізингу включають частина вартості устаткування (амортизацію), відсотки за кредит, страхові й інші витрати лізингодавця, які відносяться на собівартість товару. Викупна вартість (залишкова, ін.) не відноситься на собівартість. У цьому випадку амортизація включається у витрати лізингоотримувача. В умовах оренди варто чітко вказувати її первісний термін, протягом якого буде оплачена значна частина закупівельної ціни (наприклад, 90%), і визначати елементи орендних платежів — капітальні витрати (амортизаційні відрахування) і відсотки. За цим періодом може піти наступний, у якому платежі можуть бути значно знижені, а орендарю дана можливість викупити майно.