29. Учасники ринку цінних паперів

На ринку цінних паперів його учасники можуть мати один із наступних статусів: виступати як фізичні особи (індивіди), інститути і як органи державно-правового регулювання. Проаналізуємо кожну категорію окремо.

Індивіди або індивідуальні учасники ринку - це фізичні особи(групи фізичних осіб), що отримали можливість у процесі ринкової взаємодії користуватися правами та виконувати зобов'язання учасника ринку цінних паперів своєї країни. Це можуть бути громадяни даної країни, де відбувається згадана взаємодія, також можуть бути іноземні громадяни, чи інші особи, визначені законом цієї країни. На ринку цінних паперів індивідуальні учасники найчастіше розглядаються як окремі індивіди, що вступають у взаємовідносини з приводу цінних паперів.

Слід відзначити, що індивідуальні учасники найчастіше виступають як інвестори, рідше - як посередники, дуже рідко - в ролі осіб, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів. У світовій практиці індивідуальні учасники можуть виступати також емітентами (згадаємо вексельний обіг). До цієї категорії відносяться фізичні особи, що представляють інших приватних осіб (бенефіціарів). Але, якщо індивід є представником юридичної особи чи органу державно-правового регулювання суспільних відносин, він не належить до категорії індивідуальних учасників.

Індивідуальні учасники можуть відрізнятися один від одного такими характерними ознаками:

- за кількістю та видами цінних паперів, якими вони володіють;

- за рівнем активності, з якою вони проявляють себе на ринку;

- за цінами, які вони встановлюють;

- за способами вибору та прийняття рішень стосовно купівлі-продажу цінних паперів;

- за ринковими "нішами", де вони здійснюють свою діяльність;

- за іншими параметрами.

Крім цього, індивідуальні учасники, в основному, діють на ринку цінних паперів "одинаками". В окремих випадках для досягнення споріднених цілей вони об'єднуються в організаційно-неоформлені групи (наприклад, група індивідів-акціонерів, яка в сукупності володіє більше 10 відсотками голосів, має право скликати позачергові збори акціонерів даного акціонерного товариства в будь-який час і з будь-якого приводу).

На ринку цінних паперів індивідуальні учасники не займають домінантного становища, залишаючи право на це інституційним учасникам. Але індивіди відіграють значну роль на ринку. Завдяки їхній багаточисленості емітенти отримують можливість залучити в значних обсягах грошові кошти, розпоряджатися ними в господарських цілях, виробляти необхідні населенню (споживачу) продукцію та надавати послуги.

Другою групою, що займає домінантне становище на ринку цінних паперів, є інституційні учасники, під якими, як правило, розуміють групу учасників ринку цінних паперів, що не має відношення до попередньої категорії, тобто до категорії індивідів і одночасно не відноситься до органів державно-правового регулювання.

Інститути представляють собою організаційно-оформлені сукупності індивідів, які діють на принципах самоуправління і на основі своїх засновницьких документів та інших норм права, визначених державою. На відміну від індивідів, які мають статус фізичних осіб, інститути ж у більшості випадків мають статус юридичних осіб. Основними рисами юридичних осіб є наявність організаційної єдності, закріпленої в статуті, що визначає структуру та діяльність юридичної особи як самостійного суб'єкта; наявність уособленого майна, що є основою діяльності його як суб’єкта права; спроможність вступати від свого імені у відносини з приводу операцій з цінними паперами, купувати права та виконувати зобов'язання; наявність розрахункового рахунку в банку; можливість виступати від свого імені в судах, в т. ч. арбітражному, в якості позивача чи відповідача; внесення відомостей про даний інститут в державний реєстр юридичних осіб. Як правило, інститути виникають на основі засновницьких документів, договорів, статутів.

В ролі інститутів найчастіше виступають підприємства, організації, установи, товариства, фонди, корпорації та інші.

До третьої, не менш важливої категорії учасників ринку цінних паперів, відносяться органи державно-правового регулювання. Під такими органами, які здійснюють зазначене регулювання ринку, розуміються органи законодавчої, виконавчої та судової влади. їх умовно розподіляють на чотири групи:

• Органи, які забезпечують загальні засади державного регулювання ринку цінних паперів (Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів тощо);

• Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (включаючи регіональні представництва);

• Органи, які здійснюють контроль або управління ринком цінних паперів (ДПА, Мінфін та інші);

• Органи, які виконують спеціальні функції контролю та нагляду за дотриманням законів (арбітражний суд).