55. Суть і функції комерційних банків.

Комбанки - кредитн. установи, що здійснюють універсальні банк. операції для під-в, установ і населення головним чином за рах. гр. коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів. Вони здійснюють розрах-кас. обслуговування юр та фіз осіб, приймають вклади, ведуть рах. банків - кореспондентів тощо. Їм забороняється займатися дія-тю в сфері матер. вир-ва і торгівлі матер. цінностями, страхуванням, монополізувати ринок банк. Послуг.

Основне призначення комерційних банків – це переміщення грошових коштів від кредиторів до позичальників, від продавців до покупців. Комбанки, як суб’єкти фінансового ринку мають дві принципові ознаки: характерним є подвійний обмін борговими зобов’язаннями; банки приймають на себе безумовні зобов’язання з фіксованою сумою боргу перед своїми клієнтами.

Згідно закону про банки та банківську діяльність, комбанки здійснюють такі банківські операції: залучення та розміщення грошових вкладів; розрахункове та касове обслуговування; операції з цінними паперами, видання поручительств, гарантій та інших зобов’язань(лізингові, факторингові операції); консультативні послуги.

Комбанки надають вільні кошти у строкове використання позичальникам у формі кредитів, виступають посередниками у взаємних платежах і розрахунках, беруть участь у регулюванні грошового обігу країни, в тому числі і в випуску в обіг нових грошей, здійсненні операцій із золотом, чужоземною валютою. Аспекти діяльності комбанків: фінансування капітальних вкладів за дорученнями клієнтів, випуск платіжних документів і цінних паперів, купівля-продаж і зберігання цінних паперів держави, видача гарантій та інших зобов’язань за третіх осіб, купівля і продаж іноз. Валюти, здійснення довірчих і консалтингових операцій, придбання прав вимоги.

Принципи банківського кредитування: строковість, поворотність, платність, цільовий характер, забезпеченість, диференційований підхід.

Функції: трансформаційна, емісійна(регулювання грошового обороту) та стабілізаційна(забезпечення стабільності банківської діяльності та грошового ринку).

Законом України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що комерційний банк - це установа, функцією якої є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове і розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій. Залежно від економічного змісту всі види діяльності комерційних банків прийнято поділяти на три групи:

• пасивні операції;

• активні операції;

• послуги.

За рахунок пасивних операцій формуються ресурси комерційного банку, які необхідні йому понад власний капітал для забезпечення нормальної діяльності, підтримання ліквідності на належному рівні та отримання запланованого доходу.

Пасивні операції включають:

залучення коштів юридичних осіб та вкладів населення;

отримання кредитів від комерційних банків та центрального банку;

випуск банківських облігацій, векселів та інших зобов’язань.

Результати пасивних операцій відображаються в пасиві балансу банку.

Активні операції - це розміщення банком власних та залучених коштів з метою отримання прибутку.

До активних операцій належать:

надання кредитів юридичним та фізичним особам,

вкладення в цінні папери,

формування касових залишків та резервів,

формування інших активів (придбання приміщень, обладнання тощо).

Крім операцій, пов’язаних з формуванням банківських пасивів та активів, комерційні банки займаються і іншими видами діяльності, які дістали назву банківських послуг.

Важливою особливістю комерційних банків є те, що окрім своїх традиційних функцій, вони, як правило, можуть виконувати практично всі функції інших інститутів кредитної системи ( крім центрального банку), а тому є по суті фінансово-кредитними установами універсального типу, у зв¢язку з чим їх ще називають ²фінансовими універмагами². Сучасні комерційні банки здатні виконувати до 200 різних видів операцій залежно від своїх розмірів, сфери діяльності потреб клієнтів та інших ознак.

Види операцій є найважливішим критерієм, що дозволяє класифікувати комерційні банки за різними типами. Крім того, до числа таких критеріїв належать: галузева орієнтація; територіальне розміщення; форма власності.

За видами операцій комерційні банки поділяються на універсальні та спеціалізовані.

Універсальний комерційний банк здійснює всі або майже всі види банківських операцій (понад стандартний набір кредитно-розрахункових функцій). При цьому банк може організовувати так зване ²пакетне² обслуговування своїх клієнтів: надання як короткострокових, так і довгострокових кредитів, операції з цінними паперами, прийом вкладів, валютні операйції, консультаційні та інші послуги.

Спеціалізовані комерційні банки, не відмовляючись в принципі від можливості надання універсального набору послуг, концентрують зусилля на здійсненні кількох основних банківських операцій або на обслуговуванні обмеженого кола клієнтів. Спеціалізація впливає на характер усієї діяльності банку, визначаючи особливості формування його активів і пасивів, побудову балансу, а також специфіку організації роботи з клієнтурою. Загалом в силу набуття досвіду роботи у певній сфері банківської справи, розробки технічних прийомів і методів реалізації тих чи інших операцій підвищується їх якісний рівень. Це в свою чергу зумовлює зростання дохідності окремих спеціальних операцій комерційних банків, а тому їхня діяльність в інших сферах стає необов¢язковою.

Окрім певного типу операцій комерційні банки можуть також зосереджуватись на обслуговуванні окремих галузей економіки ¾ промисловості, сільського господарства, торгівлі, будівництва, енергетики, транспорту і зв¢язку.

Територіальна ознака класифікації банків вказує на обсяг мережі філіалів того чи іншого банку, а також масштаби здійснюваних ним операцій. Залежно від територіального розміщення комерційні банки прийнято поділяти на:

¾ міжнародні, що обслуговують клієнтів у різних країнах, здійснюючи операції на міжнародних ринках позичкових капіталів;

¾ національні, які функціонують в масштабах країн;

¾ міжрегіональні, що обслуговують потреби у кредитно-фінансових послугах кількох регіонів;

¾ регіональні, масштаби операцій яких обмежуються рамками певного регіону країни.

Серед критеріїв класифікації комерційних банків важлива роль належить формі власності, що визначає особливості формування статутного фонду банку та порядок управління ним. Відповідно до цього критерію розрізняють наступні типи банків: державні, приватні та змішані.