- •1. Необхідність та сутність грошей.
- •2. Функції грошей
- •3. Історичний розвиток форм вартості та грошей.
- •4. Форми грошей та їх еволюція.
- •5. Основні теорії грошей.
- •6. Роль грошей в системі суспільного відтворення.
- •7. Суть та структура грошового ринку.
- •8. Попит на гроші та механізм його реалізації.
- •9. Пропозиція грошей та механізм її формування.
- •10. Сутність та структура грошового обороту.
- •11. Готівковий грошовий оборот.
- •12. Безготівковий грошовий оборот.
- •13.Суть, види та структура грошових потоків.
- •14. Швидкість обігу грошей та фактори що їх визначають
- •15.Закони грошового обігу
- •16 Грошова маса та грошова база
- •17.Грошова емісія. Її види
- •18Грошовий мультиплікатор
- •19Суть та принципи організації грошових систем
- •20. Основні елементи грошової системи та їх характеристика
- •21. Основні типи грошових систем й еволюція їх розвитку
- •22. Становлення та розвиток грошової системи України
- •23.Обєктивна обумовленість, суть і соціально-економічні наслідки інфляції
- •24. Види інфляцій
- •25. Суть, класифікація та основні моделі грошових реформ
- •26. Суть та види цінних паперів
- •27. Курс цінних паперів, фактори що на нього впливають
- •28. Суть і структура ринку цінних паперів
- •29. Учасники ринку цінних паперів
- •30. Фондова біржа та її роль у ринковій економіці
- •31. Функції, принципи організації та управління фондовою біржею.
- •32. Операції на фондовій біржі та їх класифікація.
- •34. Теорія кредиту
- •35. Принципи та методи кредитування
- •36. Забезпечення кредиту
- •37. Кредитний договір
- •38. Основні параметри функціонування комерційного кредиту.
- •33. Сутність, функції та межі кредиту.
- •39. Споживчий кредит
- •40. Державний кредит.
- •41. Основні форми функціонування міжнародного кредиту.
- •42. Банківський кредит і механізм банківського кредитування.
- •43. Сутність та види позичково процента.
- •44. Рівень позичкового проценту та основні фактори, що на нього впливають.
- •45. Державне регулювання позичкового проценту.
- •46. Суть, принципи побудови та основні етапи розвитку кредитної системи.
- •47. Структура кредитної системи.
- •48. Особливості розвитку кредитної системи в Україні.
- •49. Структура банківської системи.
- •50. Центральні банки, їх призначення та функції.
- •51. Історичні аспекти організації центральних банків.
- •52. Суть та основні типи грошово-кредитної політики центральних банків.
- •53. Методи та інструменти грошово-кредитної політики центрального банку.
- •54. Нбу, його завдання, функції та основні напрямки діяльності.
- •55. Суть і функції комерційних банків.
- •56. Особливості організаційної структури комерційного банку.
- •57. Класифікація комерційних банків.
- •59. Сутність та види банківських операцій.
- •60. Пасивні операції комерційних банків.
- •61. Банківські ресурси: структура та особливості формування.
- •62.Активні операції комерційних банків.
- •63. Кредитні та інвестиційні операції комерційних банків.
- •64.Комісійно-посередницькі банківські операції.
- •65. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів.
- •66. Основи організації безготівкових розрахунків.
- •67. Класифікація безготівкових розрахунків.
- •68. Розрахунки платіжними дорученнями та платіжними вимогами дорученнями.
- •69. Розрахунки чеками.
- •70. Розрахунки акредитивами.
- •71. Розрахунки векселями.
- •72. Форми безготівкових міжнародних розрахунків.
- •73. Лізинг, його види.
- •74. Факторингові операції.
- •75. Сутність та функції спеціалізованих кредитно-фінансових установ.
- •76. Суть, форми організації та основні операції страхових компаній.
- •77. Особливості функціонування пенсійних фондів.
- •78. Особливості діяльності інвестиційних компаній.
- •79. Основні напрямки діяльності кредитних спілок та ломбардів.
- •80. Міжбанківські об’єднання. Їх роль і значення у функціонуванні кредитних систем.
- •81. Сутність та основні елементи національної валютної системи.
- •82. Етапи розвитку світової валютної системи.
- •83. Конвертованість валюти, її види.
- •84. Валютний курс, його функції та основні модифікації.
- •85. Сутність та структура валютного ринку.
- •86. Валюти і операції та їх види.
- •87. Валютні ризики та методи валютного страхування.
- •88. Баланси міжнародних розрахунків та їх основні види.
- •89. Суть та структура платіжного балансу.
- •90. Міжнародні банківські установи, їх функції та завдання.
71. Розрахунки векселями.
Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя (векселе держателю). Вексель є одночасно розрахунковим документом (засобом платежу) і цінним папером, що може купуватися і продаватися на фондовому ринку.
Таким чином, вексель є безумовне, абстрактне, суворе формальне зобов'язання або наказ сплатити відповідну суму грошей. Основні учасники вексельних правовідносин – векселедавець, векселедержатель та платник. У залежності від того, хто є платником за векселем – сам векселедержатель чи третя особа – розпізнають два види векселів: простий і переказний. Переказний вексель інакше називається “трата”. Вексельне забов'язання утворюється одностороннім волевиявленням з боку векселедавця. Особливість векселя як цінного папера полягає в тому, що він є суворо формальним документом. З одного боку, щодо нього діє правило: чого немає у векселі, того не існує, з іншого – дефект форми векселя спричиняє його недійсність без попереднього визнання данного фокту з боку суду. Ця особливість одержала також назву вексельної суворості. Та недійсність векселя є відносною: недоліки форми векселя забирають від нього тільки “вексельну силу”, але не можуть перешкодити розгляду такого векселя як ділового документа іншої ділової природи (наприклад, боргової записки).
Векселі, як і чеки, - невідємні елементи грошового обігу. Без них не можливо ефективно здійснювати міжгосподарськи розрахунки і вийти з платіжної кризи. Однак функціонування вексельного обігу в Україні пов'язане з певними труднощами. Причини тут різні: брак традиційних навичок у здійснені розхрахунків векселями; ненасиченість ринку відповідною товарною масою; неплатоспроможність та недисциплінованість багатьох господарських організацій.
Звичайно, поки комерційні банки активно не працюють із векселями, адаптувати вексель до умов чинної системи розрахунків буде важко. Нині операції з векселями поетапно впроваджуються у практику діяльності комерційних банків. Діяльність банку здійснюється за двома основним напрямками:
-
проведення класичних банківських операцій з векселями, тобто облік, інкасування, надання авалю, надання кредитів під заставу векселів, продаж векселів, що належать банку;
-
оформлення векселями взаємозаборгованості суб'єктів підприємницької діяльності.
Випускаються два види векселів: простий і переказний. Простий вексель містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміну певну суму грошей. Переказний вексель, або трата, містить письмовий наказ векселетримача (трасанта), адресований платникові (трасатові), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін. Ремітент — одержувач грошей, який володіє векселем, пред'являє його до оплати трасату і одержує гроші.
Невиконання умов вексельного обігу, несплата векселя у визначений строк призводить до банкрутства боржника на основі реалізації принципу повної матеріальної відповідальності. В умовах кризи платежів і фінансового незабезпечення міжгосподарських зв'язків вексельний обіг може стати ефективною формою безготівкових розрахунків.
Вексель є абстрактним борговим зобов'язанням, тобто у ньому не вказується матеріальна підстава боргу на відміну від інших розрахункових документів, у яких чітко засріксова-110, за які товарно-матеріальні цінності (посл\-гіі, роботи! здійснюються розрахунки.
Вексель — це документ, складений у письмовій формі на папері, який містить строго визначену кількість обов'язкових реквізитів. У цьому зв'язку малоперспектнвшім є розвиток розрахункових операцііі з бездокументарним векселями, тобто використання електронної форми векселів. Бездокументарний обіг не може забезпечити, наприклад, такого реквізиту векселя, як підпис того, хто його видає, що позбавляє вексель законної сили. Відсутність підпису векселедавця у векселі робить цей цінний папір беззмістовним. Без підпису немає письмового зобов'язання. Будь-який переказний вексель може бути переданий за допомогою здійснення особливого передатного надпису на звороті векселя — індосаменту. Особа, яка при цьому поступається своїми правами, називається "індосант", а яка набуває їх — "індосат". Здійснюючи індосамент, індосант бере на себе абстрактні зобов'язання, подібно до того, як це робить векселедер-жатель за видачі векселя.
Платіж за переказним векселем може бути забезпечений повністю або в частині вексельної суми за допомогою аваля — вексельного поручительства. Аваліст, тобто особа, яка здійснила аваль, приймає на себе відповідальність за виконання зобов'язання щодо оплати векселя. Аваль збільшує надійність векселя і, таким чином, сприяє ширшому застосуванню цієї форми безготівкових розрахунків. Аваліст несе відповідальність так само, як і той, за кого він дав аваль.
При настанні строку платежу, якщо платіж не був здійснений, векселедержатель може обернути свій позов проти індосантів, векселедавця та інших зобов'язаних осіб. Відмова у акцепті або у платежі має бути засвідчена актом, складеним у публічному порядку (протест у неакцепті або у неплатежі). У разі оголошення неспроможним платника або векселедавця для здійснення векселедержателем належних йому прав достатньо пред'явлення судового визначення щодо оголошення неспроможності.